​Рубрика безкоштовних порад новообраному президенту

Почнемо її з всезагального декларування, яке у нього запропонували. Не так там все просто, і не варто слухати, як в коментах ото пишуть, що теперички ми заживемо як в Америці.

Так от, перш за все, давайте згадаємо, що всезагальне податкове декларування базується на принципі no taxation without representation (ніякого оподаткування без представництва).

Вся історія Бостонського Чаювання і Американської Революції полягала в тому, що американці взагалі відмовились платити податки (taxation), поки вони не будуть представлені в уряді та парламенті Британської Імперії (representation). Імперія їм в цьому відмовила, і тоді вони встановили свій уряд і свій парламент - в якому кожен штат був достойно представлений, і тільки такій державі вони почали платити податки. Добровільно, зверніть увагу, бо тоді не існувало ще ні податкової інспекції, ні Федерального Бюро Розслідування.

Так от, на даний момент українці не мають достойного представництва в своїх органах влади. Депутатів, які представляють своїх виборців, можна полічити по пальцях. А партії - навіть по пальцях однієї руки.

Таким чином, введення всезагального податкового декларування у нас буде базуватись на принципі «mandatory taxation without representation» (обов'язкове оподаткування без репрезентування) і закономірно буде сприйняте народом як залізання собі в кишеню. Причому всім народом, а не тільки тим, який сидить в тіні.

А це - більш-менш - якраз передумови до Бостонського Чаювання. Цікаво, чи буде воно Київським, а чи буде Харківським чи Львівським.

Але цього можна уникнути, якщо перестати копіювати лорда Таунсенда і почати копіювати Томаса Джефферсона.

Все просто:

- Приймаємо новий виборчий кодекс. Це дозволить восени вибрати Верховну Раду із більш-менш адекватним представництвом (тобто, забезпечуємо representation);

- Приймаємо новий податковий кодекс, де передбачаємо не лише зниження податкового пресу, а й можливість податкових вичетів - як заохочувальний захід для декларування фізосіб. Так працює податкова система в США - вам повертають податки за купівлю певних послуг, наприклад, освітніх чи медичних (забезпечуємо reasonable tax);

- Приймаємо антикорупційний пакет законів по BEPS, який дозволить боротись із податковими та офшорними схемами (забезпечуємо рівноправність у сплаті податків).

І тільки після цього можна вводити обов'язкове загальне податкове декларування. Тоді люди його сприймуть адекватно.

А є ще технічний аспект. Справа в тому, що в Україні від 21 до 26 млн. працездатного населення. Це велетенський потік декларацій, а враховуючи, що у нас досі не проведений перепис - це кошмарна кількість зловживань і кошмарна же кількість помилок.

Так що необхідно або роздувати штат ДФС (із відповідними корупційними ризиками), або забезпечити базу.

Тут теж все просто:

- Проводимо перепис населення;

- Створюємо державну обчислювальну хмару на базі відкритих стандартів електронного документообігу;

- Створюємо персональний кабінет громадянина, де передбачаємо просту в заповненні та обробітку форму подачі декларації - хоч через телефон, хоч через комп.

Насправді, все це недовго робиться. Треба просто мати виразне уявлення, в якому порядку це необхідно робити, і мати політичну волю.

До речі, все вищеперелічене є в Новому Курсі України. Сюрприз, да?

Вячеслав Ільченко, facebook.com

Фото facebook.com/sluga95