​росіяни – не нація. росіяни - це скопище нащадків чекістів та енкавеешників

У соціальних мережах можна побачити багато дописів про те, як москалі з ентузіазмом обговорюють, як вони переїдуть до Херсонської чи Запорізької області, на чуже майно і до чужої домівки, бо, бачте, все життя мріяли про свій сад, город, а тут – їм землю пообіцяли.


Але чи є така поведінка новою? Коли більшовики, котрі кричали про землю селянам, а заводи - робітникам, захопили владу, перше, що зробили ці борці з буржуазією - в’їхали в маєтки колишніх князів та графів, обзавелись покоївками та прислугою.

Згодом вже створене ними НКВС розпочало «розкуркулення», «реквізицію буржуйського майна», що зводилось до розстрілу господарів та розкрадання їхнього майна, а також - заселення у вільні квартири вже чекістів та енкаведистів з родинами. Гарно про діяльність російських мародерів написав Лев Розгін у творі «Невигадане»:

«Тоді, восени і взимку тридцять сьомого року, по всій москві відкрилося безліч дивних магазинів. Дивних тому, що навіть вивіски на них «Розпродаж випадкових речей» були написані на полотні, поспіхом. Вони були заповнені старими меблями, потертими килимами, старим або навіть новим одягом, розрізненими сервізами, предметами антикваріату, картинами... Це були залишки того, що було забрано, просто награбовано енкавеешниками, деякі з них отримували готові квартири з усім, що в них було: меблями, книгами, білизною, одягом, на якихось базах, куди звозили все це добро, вибирали собі до смаку... І, звичайно, за чинами... Які вище, знімали вершки - картини, дорогі килими, антикваріат, книги в гарних палітурках... А те, що ніхто не хотів собі забирати, звозилося до цих магазинів».

Більшетридцяти років більшовики під керівництвом чекістів та НКВС реквізували у громадян їхнє майно та квартири, прикриваючи це мародерство боротьбою з ворогами народу. Ідеологія боротьби з ворожим класом буржуазії та попів давала їм можливість прикривати та виправдовувати в своїх очах та суспільства усі звірства. У людей тоді відбирали все: життя, майно, квартири, гроші, що перераховувались на конкретний рахунок чекістів, а кожна гнида з маузером вважала за нормальне вилучити у людини навіть одіж, чи побутове майно, і перепродати чи забрати собі.

Тож поведінка росіян, котрі звірствували і грабували в Бучі та Ірпені, це - не сьогоднішнє зомбування від путіна, це - свідомий вибір поведінки чекістів та енкавеесників, котра так до вподоби глибинному російському народові. А тому грабувати для москалів, котрі всмоктали у себе специфіку НКВС, - норма. Як і вбивати. Вбивати і ґвалтувати, знущатись над людьми вони навчились у концтаборах типу ГУЛАГ, і, засвоївши нелюдську поведінку, зробили її еталоном свого життя. І наразі для них така поведінка не є аморальною, бо і досі в їхній свідомості живе аналог відомої фрази: «добре, що господарів розстріляли, тепер будемо у цій квартирі жити».

Здавалося б, що подібні думки можуть бути в головах лише садистів та аморальних дегенератів, котрі не бажають самі покращувати своє життя, але із задоволенням заволодіють чужим майном чи житловою площею. І як показує сьогодення, глибинний російський народ якраз і мріє покращувати своє життя за рахунок награбованого та відібраного.

І тому не дивно, що з 2014 року багато москалів переїхало до Криму в покинуті українцями квартири, а нині багато з них говорить про те, що хочуть земельний наділ і хатинку в Запорізькій чи Херсонській областях. Вони навіть не приховують у своїх повідомленнях у соціальних мережах, що їм «обіцяють виділити» чужого майна, на яке вони без вагань зазіхають.

І після «бавовни» у Криму вже й світ зміг побачити справжнє обличчя москалів, котрі все життя тільки і мріють заволодіти чужим і ним користуватись: вбити (вижити з житла) господарів, а самим зайняти чуже. Відео, де росіянка скиглить, що не хоче їхати з Криму, бо жила в чужій оселі, як в рідному домі, - вражає своєю аморальністю. Однак виходить, що більшість росіян - це не люди з совістю, мораллю, принципами, це - нащадки НКВС, котрі люблять не лише їхні методи знищення інакомислячих, але й їхню поведінку у побуті: відібрати чуже і жити за чужий рахунок, вбивши чи вигнавши господаря.

Найогидніше те, що вся інформація про чекістів та їхню поведінку є у відкритому доступі, і росіяни про неї знають. Як знають і правду про війну, котру почали проти українців. Але, прикриваючись фіговим листком, як і чекісти з енкавеешниками, розказують казки про «нацистів», грабуючи майно та ґвалтуючи дітей. Щось змінювати у своїй поведінці глибинний народ не збирається, бо так зручно - вкрасти і відібрати, вбити і зґвалтувати, як велику кількість дівчаток та хлопчиків в Україні, бо саме через приниження слабших, тих, хто не дасть по пиці, глибинний російський народ відчуває свою велич. А тому їх треба бити. Сильно. Так, щоб їхній внутрішній енкавеешник розумів: знайдуть і знищать. Тож, слава ЗСУ і биймо не лише по Криму, а й інших, таких глибинних російських містах.

Ліна ТИХА, «Конфлікти і закони»

Фото з відкритих джерел



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Вчера поздно вечером враг атаковал многострадальный Харьков. Также в 7 часов утра были нанесені ракетные ударі по Одессе и предместью города Сумы

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.