Відкритий лист до Президентів України: Кучми, Ющенка та Порошенка

Вельмишановні, Леонід Данилович, Віктор Андрійович, Петро Олексійович!

До вас звертаються матері та батьки, сестри та брати, дружини та друзі захисників Маріуполя, які досі перебувають у полоні.

Ми щиро радіємо новині, що частина наших захисників повернулась додому. Але, на превеликій жаль, повернули не всіх. І в російському полоні зараз перебувають іще кілька тисяч українських воїнів! Попереду ще великий обсяг роботи щодо їхнього звільнення!

Нас дуже також турбує, що обмін відбувається непрозоро та не в демократичній спосіб.

Ми не розуміємо, чому полонених поділили на кілька сортів – найкращих, яких звільнили, та на інших, які залишилися в полоні, даючи зрозуміти матерям, дружинам, сестрам та донькам, що чийсь чоловік чи чиясь дружина – важливіша за іншу, ту, яку не обмінювали і про яку не згадують.

Найгостріше це питання постало під час останнього обміну, коли виявилось, що обміняли командирський склад та медійно відомих осіб, не згадавши про інших, які і досі в полоні через те, що виконали наказ Зеленського, як головнокомандуючого, тримати Маріуполь.

Визволення полонених – одна з основних функцій країни, котра в своїй Конституції і, зокрема, статті третій, констатувала: «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність».

Нам відомо, що коли підписували «зернову угоду», була негласна домовленість щодо повернення наших полонених в обмін на зерно. Як ми бачимо, час спливає, але більшість полонених і досі перебувають у заручниках країни-терориста росії.

Ми, рідні та друзі полонених захисників Маріуполя, виступаємо проти скасування санкцій на продаж російського зерна – до звільнення усіх військовополонених.

Ми вважаємо, що ООН, як організація, яка спирається у своїй діяльності на міжнародне право, у тому числі на Женевські конвенції та має повноваження та важелі глобального політичного впливу відповідно до Статуту ООН, нічого не зробила для збереження миру, щоб зупинити військове вторгнення росії в Україну.

Єдине, на що спромоглась ООН - це домовитись із путіним про розблокування портів та експорт зерна. Для ООН торгівля зерном була важливішою за мир і збереження життя захисників Маріуполя.

У ситуації, що склалася, ми наполягаємо на негайному припиненні відвантаження зерна - до внесення змін до зернової ініціативи та повернення усіх військовополонених додому.

Також наш діючий Президент зробив заяву щодо аміачної угоди, яку пропонує ООН відповідно до формули обміну - всіх на всіх.

Вельмишановні президенти України, ми звертаємось до вас по допомогу. Ваш авторитет на міжнародній арені залишається безумовним та беззаперечним. До ваших слів дослухаються лідери країн світу та міжнародних організацій.

Ми усвідомлюємо, що ключі від вирішення питання повернення полонених лежать не у Києві на Банковій, а у російському кремлі. Тому звертаємось до вас із проханням: вчергове підняти питання на всіх рівнях і можливих майданчиках щодо посилення тиску на росію задля повернення наших захисників з можливістю створення місії ООН бути посередником у питанні обміну полонених.

росія вже двічі намагалась вбити наших рідних і близьких, які перебувають у полоні, маскуючи свої злочинні дії під начебто обстріли Збройних Сил України. Тож благаємо вас не зволікати, а зробити все можливе, щоб трагедія не повторилася знову. Ми віримо в те, що ви це можете зробити і сподіваємося на вашу підтримку в цьому найважливішому питанні.

З повагою,

Ініціативна група «Волю захисникам Маріуполя!»

Фотоколаж «Конфлікти і закони»