В ростовской диаспоре украинцев произошел скандал

Славное имя ростовской городской украинской национально-культурной автономии (РГУНКА) опорочено. Такое заявление сделал председатель украинской диаспоры ростовчан Владимир Макарчук. По его словам, из РГУНКА большинством голосов на общем собрании был исключен некто Игорь Коломиец, представляющийся ведущим журналистом как в России, так и за рубежом.

«Он открыл сайт, на страницах которого от нашей организации нахваливал правительство Ющенко, выступал идейным организатором радикальных идей. К примеру, заявлял, что Краснодарский край – исконная земля Украины. Предлагал организовать акцию по сбору книг на украинском языке для детей Кубани. Игорь Коломиец выкладывал на сайт фотографии, на которых фигурировали члены нашей автономии, в том числе и руководство. Организованные РГУНКА мероприятия он выдавал как за свои собственные, мол, смотрите, как я забочусь о братьях-украинцах, живущих в Ростове. Нам пришлось навести справки об этом человеке. Да он и не скрывал своих связей с западно-украинскими националистическими организациями. С его подачи мне лично поступил анонимный звонок из Львова. Представившись членом националистической бандеровской организации, какой-то мужчина приглашал меня и членов нашей автономии к сотрудничеству. А потом этот человек на сайте, которым руководит Игорь Коломиец, выразил досаду, что нашей организации бы только петь да танцевать, а не заниматься продвижением националистических идей. Проще говоря – экстремизмом», – рассказал корреспонденту 161.ru подробности скандала председатель РГУНКА Владимир Макарчук.

Владимир Макарчук не исключает, что их бывший товарищ спонсируется иностранными националистическими организациями. Всю информацию о нем председатель передал в правоохранительные органы.

Елена Генералова, специально для 161.ru

Відкритий лист голові Ростовської міської української національно-культурної автономії пану Макарчуку В.П.

Шановний Володимире Петровичу!

Дуже приємно усвідомлювати, що Ви є постійним відвідувачем і читачем сайту «Українці.ру» і пильно стежите за всім, що відбувається на просторах нашого ресурсу. Шкода, що Ви досі не зареєструвалися і не залишаєте в нас своїх коментарів. Тому й доводиться нам спілкуватися в такий спосіб…

Акція із книжками не встигла розпочатись, як уже зазнали критики… Зауважуємо, пане Володимире, ми не маємо наміру розповсюджувати книжки з будь-якої політичної тематики. Ми лише хочемо допомогти тим простим кубанцям, які не хочуть забувати мову своїх предків, переселених на прекрасні землі цього краю в різні історичні періоди. І тим паче, ніколи не говорили ми про відокремлення Кубані від Росії. Згідно з усіма чинними міжнародними договорами, Кубань - це така само територія Росії, як Крим – територія України. І, переконані, відверто нерозумна ідея відокремлення цієї частини Росії і її приєднання до України не стоїть на порядку денному в української влади, і, звісно, не матиме підтримки серед кубанців.

Говорячи про українську Кубань, наші користувачі швидше за усе мали на увазі її безперечний історичний зв’язок з Україною, бо туди в різні часи переселялись козаки-запорожці , а до середини 20 століття в багатьох її районах лунала українська мова. Зараз ситуація змінилась, українську мову Кубань майже забула, але нащадки українців продовжують жити на цих землях.

Тепер розберемося, хто і кого примусово українізує? Ви краще за всіх знаєте, що в Україні – сотні російських шкіл, а працює хоч одна українська на Кубані або в Ростовській області? Де гуртки з вивчення мови, де екземпляри нових українських книг і газет в наших бібліотеках? Чому ростовські українці не хочуть розмовляти українською мовою, а їх діти не читають Шевченка? Ви бачите, скільки в нас з Вами роботи, а нащо ми марнуємо час? На чвари і з’ясування стосунків? На обговорювання поведінки одного єдиного Ігоря Коломійця, на пошуки і викриття внутрішніх ворогів?
Втім, якщо хочете, ми дамо кілька коментарів з приводу зроблених зауважень. Почнемо із фотографій Ваших прекрасних (говоримо без зайвої іронії) фольклорних заходів у Ростові-на-Дону. Хочемо зазначити - на нашому сайті немає слів, де би йшлося про те, що акції організовані Ігорем Коломійцем або спільнотою нашого ресурсу, якого в той час і не існувало… Швидше за усе, Ігор зробив кілька знімків з Вашого заходу і пізніше розмістив їх на сайті – просто, як кажуть, для яскравої картинки. Це його власні знімки, зроблені у публічних місцях і під ними немає підпису, що події організовані ним або сайтом «Українці.ру». Втім, якщо вони Вас так засмутили, ми будемо готові їх зняти у будь-який момент.

Не думаємо, що хтось міг серйозно звинуватити Вас у небажанні поширювати ідеї українського націоналізму, не слід утрирувати… Скоріше гості сайту сумували з того приводу, що найбільша і найвпливовіша в Ростові-на-Дону українська організація мовчки дивиться на те, що відбувається навколо. Ми маємо на увазі відсутність об’єктивної інформації про нашу країну, постійну антиукраїнську риторику в ЗМІ, глузливе і принизливе ставлення до тих українців, які дозволяють собі говорити про існування незалежної української держави, кінець кінцем, образливі і цинічні за своєю природою фрази наших російських колег на кшталт «Святкування Голодомору». Що б не відбувалося в Україні – чи то встановлення пам’ятника гетьману Сагайдачному, газові переговори або вихід театральної вистави за творами Гоголя із перекладом українською мовою – все отримує уїдливі коментарі російських журналістів. Як наслідок маємо майже 70% росіян, що вважають Україну ворожою державою, зверхнє ставлення до української мови і культури, які не вивчаються у вузах навіть прикордонних з Україною територій, елементарна безграмотність російського населення в українському питанні, бо здебільшого уявлення росіян про нашу Батьківщину обмежується кількома карикатурно-штамповими поняттями – «сало, газ, Тимошенко, помаранчева революція…» І в списку цих понять не знаходимо місця Тарасу Шевченку, гетьману Дорошенку, Григорію Сковороді, митрополиту Андрею Шептицькому і ще багатьом видатним діячам українського буття.

Не можна з Вами погодитись, коли Ви говорите про Західну Україну, Львів і підтримку уряду Ющенка… По-перше, уряду Ющенка ми на політичній арені не спостерігаємо, є уряд Юлії Тимошенко, але це не має особливого значення… Шановний Володимире Петровичу! Ми хочемо вірити, що живемо у демократичній країні, де кожна людина має право обирати собі власні політичні погляди і вільно з цього приводу висловлюватись… Нагадаю, що Президент України поки ще не оголошений офіційно в Росії міжнародним злочинцем, а з Україною поки не припинені дипломатичні стосунки… Тож не бачимо нічого протизаконного, що хтось з нас дозволяє собі висловити про цю особу думку, що відрізняється від тої, яку активно популяризують російські ЗМІ. І ще нам гірко, що Ви підтримуєте і поширюєте в країні неправдиві стереотипи... Багато росіян залякані Західної Україною і Львовом, які вже уявляються населенням осередками фашизму, а мешканці - печерними русофобами, котрі живуть лютою ненавистю до усього, що пов’язано з Росією і росіянами. Ви краще за інших знаєте, що так говорять ті, хто в останні 15 років не був у Львові... Сьогодні туди постійно приїздять туристи з Росії та зі східних областей України. І ніхто там за ними, даруйте на слові, з сокирами не бігає… Скоріше, навпаки. Львів став прекрасним туристичним центром, і залишає у багатьох його гостей найприємніші враження. Дійсно, на Західній Україні шанують пам’ять вояків УПА. Не будемо давати зараз історичні оцінки цим подіям, нехай тим займаються неупереджені фахівці-історики. Проте фактів з історії не викинеш, в загонах цієї армії воювали батьки і діди наших з Вами співвітчизників з Волині, Галичини, Буковини, Карпат, а також Поділля, Київщини та Чернігівщини, а яка нормальна людина стане таврувати ганьбою свого батька, діда або прадіда… Ви пишете, що зі Львова Вам телефонували з питань співпраці, але не пишете, про яку співпрацю йшлося, що Вам пропонували? Здійснити терористичний акт? Влаштувати антиросійську провокацію? Попрацювати над приєднанням Кубані до України? Чого хотіли ті «націоналісти-бандерівці» і що саме стало приводом для звернення в органи правоохорони?

Звісно, спільнота сайту і новоствореного клубу не може відповідати за всі слова Ігоря Коломійця, і напевно, Вам з ним доведеться з’ясовувати стосунки окремо. Але ми не хочемо, щоб Ваші внутрішні суперечності заважали роботі сайту і клубу, куди крім Ігоря, входять ще багато людей як із України, так і із Росії, не хочемо, щоб Ваші взаємні образи ставили під сумнів наші добрі наміри зі збору подарунків для кубанців... До речі, якщо маєте бажання, можете прилучитися до нашої акції і особисто перевірити всі книжки, що будуть надходити з України, переконатися в їхній ідеологічній і політичній благонадійності.

Ми не маємо таких ресурсів, які маєте Ви… кошти, підтримка місцевої влади, налагоджені зв’язки з багатьма громадськими організаціями. Але ми намагаємося щось зробити, а перше, що отримуємо у відповідь від своїх же співвітчизників – звинувачення у екстремізмі. Напевно, час такий…

З повагою,
UA-клуб і сайт www.ukrajnci.ru

e-mail:[email protected]

Наступна стаття »