​Інститут нацпам'яті Польщі підбив підсумки пошуків поховань польських легіонерів на Волині

Бюро пошуків та ідентифікації Інституту національної пам’яті (ІНП) Польщі підбило підсумки пошукових робіт могил польських легіонерів під командуванням Юзефа Пілсудського, зокрема, у селі Костюхнівка на Волині. Учені підкреслили, що, незважаючи на знахідку, зокрема, братської могили в селі Яблунька Волинської області, поки рано говорити про поступ у проведенні пошукових робіт в Україні, повідомляє «Польське радіо».

12-19 серпня експерти ІНП Польщі взяли участь в археологічних пошукових роботах могил польських легіонерів, зокрема в Костюхнівці в Україні. До пошукових робіт, головним організатором яких є гарцери з міста Лудзь, експертів Інституту запросила українська археологічна компанія «Волинські старожитності».

«Пошукові роботи могил легіонерів у Костюхнівці на Волині складалися з обстеження вибраного терену з використанням георадара і пробурювання ряду свердловин. У результаті проведених робіт, могили, що шукали, знайти не вдалося. Пошукова група з великим успіхом, натомість, провела пошукові роботи могил легіонерів, які загинули у жовтні 1915 року під час битви під Яблунькою», - повідомили в Бюро пошуків та ідентифікації, що очолює віце-президент Інститут національної пам’яті Кшиштоф Шваґжик.

У селі Яблунька, де відкрито братську могилу, у трьох могильних ямах історики та археологи виявили останки дев’яти легіонерів. «Знайдено частини військової форми, взуття, ґудзики, розарій, медальйон та хрестики. Над могилами легіонерів відправлено коротке богослужіння, а останки освячено», - повідомили дослідники, додавши, що перенесення могил в інше місце не заплановано.

Під час перебування польських експертів в Україні знайдено також поховання легіонерів з 1916 року у селі Ґай (нині Кашівка Волинської області), де у лісі знаходиться приблизно 25 могил легіонерів. У лісовій частині Кашівки польські гарцери та українські волонтери впорядкували також інший колишній цвинтар легіонерів, де крім польських солдатів, спочивають українці, росіяни, угорці та австрійці. У 1943 році місцеве українське населення поховало на ньому частину жертв УПА, вбитих у серпні 1943 року в селі Ґай.

Бюро пошуків та ідентифікації ІНП, дякуючи лодзьким гарцерам та українській археологічній компанії за запрошення експертів Інститут нацпам’яті до проведення спільних пошукових робіт, повідомило водночас, що «попри безперечний успіх групи, поки ще рано однак говорити про значний поступ у проведенні пошукових робіт в Україні».

Про участь експертів з Інституту національної пам’яті Польщі в пошукових роботах в Україні, зокрема в Костюхнівці, де у липні 1916 року відбувся запеклий бій польських солдатів під командування Юзефа Пілсдуського з російським військом, повідомлялося 11 серпня. Учені ІНП тоді сповістили, що згода Міністерства культури України на пошукові роботи в місцях, де знаходяться могили поляків, є «дуже позитивним сигналом для продовження відкритого історичного діалогу з Україною».

Цьогоріч ІНП Польщі має проблеми з пошуком місць поховань поляків в Україні, зокрема жертв волинської трагедії. Роботи було призупинено українською стороною наприкінці квітня 2017 року. Причиною став інцидент у селі Грушовичі на Підкарпатті, де було повністю знесено пам’ятник УПА.

Президент Інституту нацпам’яті Польщі Ярослав Шарек у другій половині липня цього року відзначив, що у справі поновлення робіт в Україні він сподівається на підтримку Міністерства закордонних справ Польщі.

Польська влада наголошує, що як поляки, так і українці, були жертвами злочинних тоталітаризмів XX сторіччя. Поляки також нагадують, що кілька років тому, наприклад у Биківні та Володимир-Волинському, було відкрито масові ями смерті, у яких спочивають останки польських та українських жертв НКВС.

Могили польських легіонерів. Фото wikipedia.org