Україна

  Як повідомляє на сторінці в Фейсбук прес-центр АТО, ситуація в зоні проведення АТО відносно стабілізувалась. З початку доби бойовики здійснили 14 збройних провокацій проти українських захисників. П’ять обстрілів були прицільними.

  Если ехать по левому берегу обмелевшего Куяльницкого лимана, в воде, в той мелкой полоске, что от нее осталась, видны потемневшие от времени деревянные колышки. Они одиноко торчат над водой, напоминая о прошлых временах. Когда-то я спросила отца, что это за колышки, и он ответил, что в давние времена на них лежали доски, и люди так добывали из Куяльника соль. Давно это было. Отхлынула вода, разобрали доски, а колышки остались, видно, крепко были в землю вбиты.

  Почему я должна жить в одном городе с сепаратистом, которому нравиться не только ДНРовские сайты, но по ходу и Российская Федерация? Почему мэром моего города стал сепаратист? Неужели мой Мариуполь заслужил, чтобы снова подвергаться угрозам со стороны пророссийски настроенных граждан, а теперь и самого мэра, который может снова позвать на помощь Путина с его «миротворческими войсками»?

 

  Якщо зліпити докупи дві інфографіки з сайту Міноборони, виходить одна цікава картинка.

Перше - нікчемність мінських угод. Протягом дії що першого «пакту», що другого Росія планомірно продовжувала натиск в ключових для себе точках. Перша мінська угода абсолютно не завадила їй взяти Донецький аеропорт, а друга - Дебальцево. Якщо буде потрібно - так само легко візьмуть щось ще.

  Перегляд телеканалів, особливо за останні дні новорічних вихідних, вражає своєю примітивністю та розважально-жартівною насиченістю.

Абсолютно переважна кількість концертів, шоу, кварталів, кавеенів, фільмів, інтерв’ю є низькопробними і при цьому лунають переважно на російській мові… З огляду на зміст телепередач і постійність російської мови, взагалі складається враження, що ми перебуваємо в реаліях не України і не на українській землі, а в якісь із губерній країни окупанта і агресора - Московії…