Народні обранці приховують інформацію про своїх помічників-консультантів

За отриманими даними, у Верховній Раді України працює 4 194[1] помічники-консультанти народних депутатів України. Робота 1 269 осіб оплачується з державного бюджету, а 2 925 працює на громадських засадах. Кожен народний депутат України щомісячно отримує 20 тисяч гривень (240 тис. грн на рік) на оплату праці помічників-консультантів. Загальна стаття витрат на кожен місяць становить 8 мільйонів 880 тисяч гривень, а в межах року – близько 107 мільйонів гривень[2]. Депутат самостійно визначає помічників-консультантів та їх статус: штатні чи на громадських засадах.

У середньому, на одного депутата Верховної Ради України припадає 3 оплачуваних помічника та 7 «волонтерів». Враховуючи їхню кількість, середня місячна заробітна платня може складати 6 тисяч 660 гривень. Найбільшу загальну кількість помічників має депутат фракції КПУ Микола Дзарданов – 31. Діяльність депутата з фракції Партії регіонів Віктора Бутківського забезпечує найбільша кількість помічників на громадських засадах – 28 осіб. Депутати Сергій Міщенко (позафракційний), Василь Кравчук, Олександр Абдуллін (ВО «Батьківщина» ) розподілили загальний фонд оплати праці на найбільшу кількість помічників – 10 осіб.

Не дивлячись на те, що ЗМІ, громадські організації та виборці традиційно проявляють інтерес до персоналій помічників-консультантів, Апарат Верховної Ради України відмовляється розголошувати інформацію щодо них. Аргументація відмов щодо надання інформації про імена, прізвища, по-батькові, засади працевлаштування помічників-консультантів народних депутатів України базується на положеннях Закону України «Про захист персональних даних». ОПОРА вважає, що непублічність інформації щодо помічників українських депутатів загрожує принципам прозорої діяльності парламенту та створює передумови для використання їх статусу не за призначенням. В умовах відсутності прозорих механізмів підбору кадрів для депутатів, існують також суттєві загрози неефективного використання державних ресурсів.

У світовій практиці парламентських інститутів є достатньо показових фактів забезпечення відкритості даних щодо помічників та співробітників депутатів. До прикладу, на сайті Сейму сусідньої нам Польщі розміщено інформацію про попередні місця роботи, джерела заробітної плати за останні три роки, підприємницьку діяльність кожного громадського чи штатного помічника депутата. Парламент Словенії розміщує дані про розміри їх заробітної плати. Після скандалу, під час якого було виявлено посвідчення позаштатних помічників у кримінальних авторитетів Болгарії, створено спеціальний публічний реєстр цих осіб.

ОПОРА закликає народних депутатів України самостійно оприлюднити перелік своїх помічників-консультантів та зазначити засади їх працевлаштування. Дискусія щодо конфіденційності даних про помічників депутатів може бути ефективно вирішена добровільною згодою цих осіб на їхнє оприлюднення. Враховуючи міжнародний досвід, нагальною законодавчою проблемою є підвищення прозорості різних аспектів організаційного, кадрового та фінансового забезпечення діяльності українських депутатів.

ДЕТАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Згідно чинного законодавства народний депутат України може мати до 31 помічника-консультанта. Вони працюють за строковим договором, сумісництвом або на громадських засадах. Помічником-консультантом народного депутата України має право бути лише громадян України, який має середню спеціальну або вищу освіту та вільно володіє державною мовою.

На чотирьох помічників-консультантів народних депутатів України поширюється Закон України «Про державну службу в Україні». Їм може бути присвоєно до сьомого рангу четвертої категорії посад. Ці особи закріплюються за Апаратом Верховної Ради України або виконавчих апаратів органів місцевого самоврядування.

Кожному народному депутату України на річне утримання помічників-консультантів виділяється 240 тисяч гривень (20 тис. в місяць)[3]. В межах цього фонду депутат самостійно визначає кількість помічників, які працюють за строковим договором, сумісництвом та на громадських засадах. Чинне законодавство України не передбачає конкурсних чи кваліфікаційних механізмів підбору помічників-консультантів, а залежить лише від волі народного депутата України.

За отриманими даними у Верховній Раді України сьомого скликання працює 4 194[4] помічники-консультанти народних депутатів України. 1 269 осіб мають оплачувану роботу, 2 925 – на громадських засадах. Щомісячно на заробітну платню помічників-консультантів депутатів сьомого скликання витрачається близько 9 мільйонів гривень. Ще близько 178 тисяч кожного місяця йде на їх відрядження (норма на одного депутата – 400 грн/місяць). Середня місячна заробітна плата штатних помічників, враховуючи їх загальну кількість, складає 6 660 гривень.

ДЕПУТАТИ-РЕКОРДСМЕНИ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Відповідно до відповіді Апарату Верховної Ради України на запит ОПОРИ (№ 20-5/274 від 28 січня 2013 року) найбільшу кількість помічників-консультантів має депутат від фракції КПУ Дзарданов М.С. – 31 особу. Діяльність депутата Андрія Шипко (Партія регіонів) забезпечує 30 помічників. Віктор Бутківський, Сергій Гриневецький, Олександр Пресман, Іван Ступак (Партія регіонів) мають по 29 помічників-консультантів. Володимир Бондаренко (ВО «Батьківщина»), Едуард Леонов (ВО «Свобода»), Леонід Литвинов (Партія регіонів) – 28 помічників. Григорій Заболотний (позафракційний), Іван Кириленко, Віталій Німілостівий, Володимир Шульга (ВО «Батьківщина») – 27 осіб.

Найбільшу кількість оплачуваних помічників-консультантів мають депутати Сергій Міщенко (позафракційний), Василь Кравчук, Олександр Абдуллін (ВО «Батьківщина» ) – по 10 осіб. Тобто, ці депутати розподіли загальний фонд оплати праці (20 тис. грн/місяць) на таку велику кількість осіб.

Депутат Віктор Бутківський (Партія регіонів) станом на 28 січня має найбільшу кількість помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах (28 осіб). Микола Дзарданов, Олександр Пресман (Партія регіонів) – 27 осіб. Сергій Гриневецький, Іван Ступак (Партія регіонів) – 26 осіб.

Відповідь Апарату ВРУ на запит ОПОРИ щодо помічників-консультантів народних депутатів:http://oporaua.org/library/3655-vidpovid-aparatu-vru-na-zapyt-opory-shchodo-kilkosti-pomichnykiv-konsultantiv-narodnyh-deputativ.


Враховуючи значні витрати з державного бюджету на утримання помічників-консультантів народних депутатів, їх офіційний статус та характер функцій, персональна інформація про цих осіб представляє суспільний інтерес. Втім, Апарат Верховної Ради України не надає інформацію про їхній персональний склад. У відповіді ОПОРІ Апарат парламенту посилається на положення Закону України «Про захист персональних даних», які унеможливлюють оприлюднення даних про ім’я, прізвище, по-батькові, засад працевлаштування помічника-консультанта.

 

Відповідь Апарату ВРУ на запит ОПОРИ щодо помічників-консультантів народних депутатів, якою було відмовлено у наданні даних: http://oporaua.org/library/3654-vidpovid-aparatu-vru-na-zapyt-opory-shchodo-pomichnykiv-konsultantiv-narodnyh-deputativ-jakoju-bulo-vidmovleno-u-nadanni-danyh.

Непублічність даних про помічників народних депутатів України не може вважатися прийнятною практикою. Захист персональних даних не повинен нівелювати суспільний інтерес щодо функціонування державних інституцій та ставити під загрозу прозорість їх діяльності. Проблема конфіденційності даних про осіб, які забезпечують роботу депутата, може бути ефективно вирішена їх добровільною згодою на оприлюднення цієї інформації.

У тих країнах, де сформувалися сталі традиції парламентаризму або парламентські інститути ефективно зміцнюють свої демократичні засади, подібна інформація є доступною для широких верств громадян. Це визначається трьома основними причинами. По-перше, виборці мають право на доступ до усієї інформації щодо державних витрат на діяльність своїх обранців. По-друге, публічність даних про помічників/співробітників депутатів унеможливлює імовірні зловживання в цій сфері (підбір кадрів за непрофесійними та непрозорими ознаками, використання тими, хто забезпечує діяльність обранців, свого статусу в корисливих або навіть кримінальних цілях тощо). По-третє, відомість серед громадян членів команди парламентаря свідчить про його системний підхід у забезпеченні постійного зв’язку із виборцями.

У світовій практиці наявні різні підходи до прозорого та ефективного забезпечення діяльності депутатів, що можуть слугувати дороговказом для української політичної еліти. До прикладу, на офіційному сайті Сейму Республіки Польща зазначено персональну інформацію про кожного співробітника усіх парламентарів. Законодавство Польщі передбачає, що депутат подає Маршалу Сейму дані про співробітників, які будуть забезпечувати виконання його повноважень, із зазначенням їх попередніх місць роботи, джерел доходів (за останні три роки), даних про підприємницьку діяльність. Надана співробітником інформація є публічною та розміщується на сайті Сейму. Ці вимоги стосуються не лише штатних співробітників депутата, а й його громадських помічників.

Натомість, на сайті парламенту Республіки Словенії помічники депутатів не лише ідентифікуються персонально, а й зазначається розмір їх щомісячної заробітної плати. Члени Сенату та Палати депутатів Чеської Республіки також не приховують даних щодо своїх помічників. Будь-який громадянин може контактувати з помічником депутата чи сенатора за телефоном та електронною адресою, які вказані на офіційних сайтах двопалатного парламенту.

Департамент державної служби МВС Литовської Республіки на своєму офіційному сайті надає можливість ознайомитися із переліком усіх осіб, які займають посади в канцелярії Сейму (у т.ч. помічники-секретарі депутатів). У цій країні саме Міністерство внутрішніх справ відповідає за підвищення прозорості та ефективності державної служби.

У Болгарії функціонує Реєстр позаштатних співробітників депутатів, парламентських фракцій та комітетів. Рішення щодо створення Реєстру було прийнято після арешту у 2010 році лідера одного з кримінальних угруповань країни. Виявилося, що представник кримінального світу мав посвідчення позаштатного співробітника парламентської комісії з питань освіти. Цей випадок свідчить на користь публічності інформації. У вітчизняних умовах також неважко уявити, що посвідчення помічника депутата Верховної Ради України потенційно можуть використовуватися не за призначенням.

Інформація про найманих співробітників членів Конгресу США є відкритою та широко тиражованою. Адміністрації Сенату та Палати представників періодично випускають та оновлюють довідники, у яких можна знайти контакти будь-якого найманого співробітника сенатора чи конгресмена. Ця інформація також доступна на персональних сайтах американських парламентарів. Значна частина співробітників є публічними особами, які від імені сенаторів та конгресменів ведуть роботу з виборцями. Крім того, інформація про штатних співробітників комітетів Палати представників США розміщується на їх офіційних сайтах.

Депутати Бундестагу Німеччини отримують із державного бюджету паушальну суму (загальна фіксована сума) на усі витрати, за рахунок якої, серед іншого, фінансується робота помічників та технічних співробітників в Берліні та офісі виборчого округу. Німецькі депутати розміщують на офіційних сайтах детальну інформацію про власну команду  помічників та технічних співробітників.

Депутати Європейського парламенту наймають помічників для роботи у парламентському офісі та виборчих округах. На сайті Європарламенту створено базу даних про акредитованих та локальних помічників депутатів, з якою можуть ознайомитися усі зацікавлені.

ДОВІДКОВО

До прав помічника-консультанта народного депутата України належить доступ до приміщень Верховної Ради України, центральних та місцевих органів влади, перебування на засіданнях парламенту та його комітетів, засіданнях місцевих органів влади, одержання за дорученням депутата документів, оголошення підготовлених депутатом письмових звернень та заяв. Помічник-консультант має право на безкоштовне користування інформаційними базами даних, телекомунікаційними мережами Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування.

До ключових обов’язків помічника-консультанта входить виконання доручень народного депутата України щодо взаємовідносин з виборцями, органами влади та ЗМІ, допомога в проведенні прийомів громадян, звітів та зустрічей із виборцями. Помічник-консультант працює з поштою депутата, узагальнює звернення громадян, забезпечує ведення та збереження документації, вносить пропозиції щодо вирішення потреб та запитів виборців, надає парламентарю організаційно-технічну допомогу. На осіб, які прикріплені до Апарату Верховної Ради України, поширюється дія Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Апарату Верховної Ради України[5].

[1] Станом на 28 січня 2012 року
[2]При повноважних 444 депутатах
[3] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4541-17
[4] Станом на 28 січня 2013 року
[5] http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/379/95-%D0%B2%D1%80