Пленарні засідання Верховної Ради України 13 січня 2015 року

У вівторок, 13 січня 2015 року, відбулися пленарні засідання Верховної Ради України першої сесії восьмого скликання. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, звернув увагу на трагедію, яка сталася з народним депутатом Надією Савченко. «Сьогодні тридцять другий день наша колега голодує в ім'я справедливості, в ім'я України. І наша позиція, наш обов'язок - зробити все для того, щоб нашу колегу було звільнено», - наголосив він.

В.Гройсман зазначив, що сьогодні парламентарії розглядатимуть чергове звернення до світових європейських лідерів щодо надання Україні підтримки на цьому непростому шляху.

Голова Верховної Ради висловив переконання, що всі політичні в'язні, які знаходяться поза межами нашої держави, всі в'язні, які сьогодні незаконно утримуються, мають бути звільнені. За його словами, «це позиція кожного народного депутата, кожного українця».

В.Гройсман зазначив, що Президентом України вживаються заходи до звільнення Н.Савченко й інших полонених співвітчизників, і у цьому питанні є «певний прогрес».

Голова Верховної Ради також зазначив, що народним депутатам на поточному пленарному тижні пропонується розглянути надзвичайно важливі питання. Він наголосив на важливості організації системної роботи Парламенту, аби «приймати якісні рішення, а не просто кількість законів». За його словами, «кожен закон має врегульовувати ту чи іншу сферу життя зрозуміло та доступно для кожної людини».

В.Гройсман оголосив про створення у Верховній Раді двох міжфракційних депутатських об'єднань: «За національне патріотичне виховання», головою якого обрано народного депутата Ігоря Артюшенка, та «Забезпечення прав людини», головою якого обрано народного депутата Олександра Фельдмана.

Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.

Народні депутати підтримали процедуру розгляду законопроектів стосовно проведення судової реформи.

Проект закону про забезпечення права на справедливий суд (реєстр. №1656) доповів заступник Глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов. Він зазначив, що законопроект, внесений Президентом України, є першим кроком у реформуванні судової системи.

Урядовець доповів про основні зміни, запропоновані проектом. По-перше, це нові правила щодо добору та кар'єри судді. Процедура добору суддів зроблена максимально прозорою, підвищені професійні вимоги до кандидатів на посаду судді. Кар'єра судді буде залежати виключно від його професійного зростання. Судді призначаються на посаду в певному суді на відміну від ситуації, яка існує сьогодні, - лише на підставі конкурсу. Конкурс проводиться Вищою кваліфікаційною комісією судів. Жодний державний орган включно і з Президентом, і з Верховною Радою не має права втручатися в проведення конкурсу і має виконувати в питанні призначення судді до суду певного рівня чи до певного регіону тільки рішенням, яке приймається Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Всі судді в Україні мають пройти через обов'язкову атестацію. Атестація буде відбуватися поетапно, починаючи з суддів Верховного Суду.

Проектом передбачається посилити дисциплінарну відповідальність суддів. Зокрема, пропонується розширити та конкретизувати підстави для дисциплінарної відповідальності таким чином, щоб, з одного боку, дисциплінувати суддю, з іншого боку, не робити з інституту дисциплінарної відповідальності засіб розправи над нелояльними суддями.

Проектом також розширюється перелік видів дисциплінарних санкцій щодо суддів. За словами доповідача, зараз є тільки два види дисциплінарних санкцій, це догана та звільнення. Пропонується запровадити 7 видів дисциплінарних санкцій, включно з переведенням до іншого суду, пониженням у кваліфікаційному класі тощо.

Ще одним нововведенням у проекті є зменшення політичного впливу на суддів, що передбачається досягти через заборону суміщення посад Вищої Ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів з будь-якої іншої діяльності, крім наукової, творчої та педагогічної. А також через прозору процедуру обрання Вищої кваліфікаційної комісії та Вищої ради юстиції через завчасну реєстрацію кандидатів, можливість обговорення їх кандидатур громадськістю. В тому числі всі суб'єкти, які призначатимуть членів ВККС та ВРЮ, включаючи Президента, будуть проводити відкритий конкурс.

Законопроект передбачає відкритість та прозорість судових процедур, безперешкодний доступ будь-якого громадянина до будь-якого судового засідання, занесення всіх рішень судів до відкритого реєстру судових рішень та відновлення повноважень Верховного Суду та вдосконалення його діяльності через усунення процесуальних перешкод в оскарженні судових рішень до Верховного Суду та запровадження механізмів забезпечення єдності судової практики через Верховний Суд.

О.Філатов, завершуючи доповідь, наголосив на необхідності «починати реальні кроки для здійснення судової реформи». За його словами, «це необхідно робити терміново, інакше хвороба судової системи з хронічної стане невиліковною».

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення єдності судової практики (реєстр. №1361) доповів народний депутат Сергій Соболєв. Він зазначив, що проектом пропонується «повернути всі повноваження Верховного Суду України, повноваження, які були незаконно у нього відібрані, повноваження, які суперечать самому духу судової реформи». «І фактично наш законопроект дає можливість розглядати всі справи з врахуванням саме позицій вищої судової інстанції, що відповідає духу Конституції, Верховного Суду України», - наголосив народний депутат.

С.Соболєв повідомив, що автори законопроекту, який він доповів, зважаючи на рішення коаліції про підтримку президентського проекту, відкликають його на користь законопроекту за реєстр. №1656.

Проект закону про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів (реєстр. №1497) доповіла народний депутат Оксана Сироїд. Вона зазначила, що у законопроекті міститься комплексний підхід до судової реформи. «Судова реформа фактично має стати для нас завершенням Революції гідності, оскільки тільки відновлення справедливого суду буде гарантувати людям захист їхньої гідності, захист особистої свободи і захист власності.

О.Сироїд далі зазначила: «Ми розуміємо, що ми повинні продемонструвати суспільству злагоду і в середині самого парламенту, і в цілому між гілками влади у підході до судової реформи.

Ми також цілком свідомі того, що основні речі, які потрібно втілити під час судової реформи вони відображені у коаліційній угоді. Саме тому законопроект, який підготовлений, який… законопроект за номером 1497 він підготовлений за участю громадянського суспільства, за участю представників судової гілки влади і з урахуванням усіх європейських стандартів, зокрема, висновків Венеційської комісії, які уже були надані багаторазово на законопроекти українські».

Народний депутат доповіла про особливості проекту.

О.Сироїд повідомила, що Рада коаліції сьогодні погодилася з тим, щоб за основу були взяті два законопроекти: законопроект, ініційований Президентом, і законопроект 1497.

«У зв'язку з тим ми будемо пропонувати, щоби Комітет з питань правової політики та правосуддя доопрацював зазначені законопроекти з урахуванням зауважень та пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи і вніс на розгляд Верховної Ради у другому читанні один узгоджений законопроект. А для доопрацювання законопроектів створити робочу групу із залученням представників громадського експертного середовища, Ради суддів України та міжнародних експертів. При доопрацюванні узгодити положення законопроектів з Конституцією України, відповідними рекомендаціями Комітету міністрів Ради Європи і положеннями коаліційної угоди», - додала вона.

Проект закону про внесення змін до Закону «Про судоустрій та статус суддів» щодо встановлення реальної відповідальності суддів (реєстр. №1585) доповів народний депутат Олег Купрієнко.

Ще один законопроект про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» (щодо вдосконалення процедури переведення суддів) за реєстр. №1590, автором якого є народний депутат Василь Петьовка, не доповідався.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич у співдоповіді повідомив, що Комітет не зміг повною мірою розглянути всі законопроекти в установленому законом порядку. «Зважаючи на те, що по суті вони є законопроектами, які регулюють одну сферу правовідносин, скажімо, в різній мірі, один досить об'ємно, інший менше, окремі взагалі в окремих невеличких сферах, але, відповідно, вони логічно поєднані. Комітет запропонував голові Комітету під час виступу в сесійному залі, зважаючи на те, що було прийнято рішення взяти за основу законопроект №1656, звернутися до авторів законодавчої ініціативи, які є авторами інших законопроектів, відкликати свої законопроекти, оформити у вигляді поправок найбільш слушні пропозиції, з них до другого читання».

Під час обговорення усіх законопроектів фракції коаліції підтримали рішення Ради коаліції про прийняття за основу законопроектів за реєстр. №1656 і 1497.

Проти прийняття жодного із проектів висловився представник фракції «Опозиційний блок».

Верховна Рада прийняла за основу законопроекти за реєстр. №№1656 і 1497.

Проекти постанов про Звернення Верховної Ради України до Канцлера Федеративної Республіки Німеччини Ангели Меркель, Президента Французької Республіки Франсуа Олланда та Президента Російської Федерації Владіміра Путіна щодо звільнення протиправно утримуваної під вартою в Російській Федерації народного депутата України восьмого скликання, члена Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи Надії Вікторівни Савченко (реєстр. №1700) і про Звернення Верховної Ради України до Парламентській Асамблеї Ради Європи щодо звільнення протиправно утримуваної під вартою в Російській Федерації народного депутата України восьмого скликання, члена Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи Надії Вікторівни Савченко (реєстр. №1701) доповіла народний депутат Юлія Тимошенко.

Верховна Рада ухвалила обидва проекти постанов в цілому 304 і 306 голосами відповідно.

Парламентарії повторно розглянули кілька законів з пропозиціями Президента України.

Закон «Про мораторій на примусову реалізацію житла, нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій за житлово-комунальні послуги громадянам, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції» з пропозиціями Президента України (реєстр. №0962) доповів заступник Міністра регіонального розвитку Андрій Білоусов. Урядовець нагадав, що законом передбачається встановити до 31.12.2015 року додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення АТО в Донецькій та Луганській областях або тимчасово з них переселилися, а також обмеження відповідальності підприємств виробників житлово-комунальних послуг у районі АТО у разі несвоєчасного здійснення ними платежів за спожиті енергоресурси.

За словами доповідача, Президентом України пропонується внести зміни до закону, враховуючи наступні зауваження: уточнити назву закону, оскільки він не містить положень щодо мораторію на нарахування та стягнення пені з громадян. Назву пропонується викласти у редакції: «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції та обмеження відповідальності підприємств виконавців виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергоносії».

Також запропоновано частину першу статті 3 Закону доповнити словами: «що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції задля недопущення погіршення розрахунків за спожиті енергоресурси підприємствами виробниками послуг ЖКП не на території АТО» та виключити частину другу статті 3 та абзац другий пункту 2 статті 4, оскільки у законі не визначено про яку компенсацію збитків підприємств виробників ЖКП йде мова.

Народні депутати погодилися з пропозиціями Президента України до закону і прийняли його в цілому 267 голосами «за».

За результатами розгляду пропозицій Президента України до Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (реєстр. №0963) Закон було направлено на доопрацювання.

Народні депутати розглянули Закон «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» щодо спрощення припинення юридичних осіб» з пропозиціями Президента України (реєстр. №0964) і підтримали пропозицію Глави держави про його відхилення.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій після перерви, взявши слово, повідомив, що 15 бійців Національної гвардії загинули в ці світлі різдвяні дні. За його словами, найбільше втрат зазнав легендарний батальйон Національної гвардії імені Кульчицького.

Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих національних гвардійців з батальйону ім. Кульчицького.

Парламентарії за скороченою процедурою розглянули низку законопроектів в першому читанні.

Проект закону про внесення зміни до статті 17-2 Закону «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо потужностей тваринницьких ферм та комплексів) за реєстр. №1548 доповів заступник Міністра аграрної політики та продовольства Володимир Лапа. Він зазначив, що мова іде про те, що Закон «Про державну підтримку сільського господарства України» напряму передбачає обмеження по підтримці виключно для великих і супервеликих господарств. Наприклад, закон містить норму про те, що держава не має права підтримувати тваринницькі комплекси, які утримують менше ніж 500 голів великої рогатої худоби. Аналогічні обмеження передбачені для тваринницьких комплексів по свинарству і по птиці. «Тобто ми підтримуємо великі корпорації, натомість не даємо можливості, і закон це напряму передбачає, не даємо можливості підтримувати середній і дрібний бізнес в сільській місцевості. Кабінет Міністрів в цьому законопроекті пропонує зняти обмеження по кількості голів для того, щоб дати можливість підтримувати середній бізнес в сільській місцевості», - повідомив урядовець.

За словами В.Лапи, проект також передбачає можливість державної підтримки шляхом здешевлення будівництва вартості тваринницьких комплексів, також для доїльних пунктів і для м'ясозабійних пунктів, які створені на науково-оперативних засадах жителями сільської місцевості. «В даному випадку мова може йти навіть про домогосподарства. Тобто з одного боку, ми передбачаємо можливість підтримки на пряму для середнього бізнесу і через кооперативи для дрібного бізнесу. Це відповідає змісту коаліційної угоди, це відповідає практиці підтримки Європейського Союзу, це відповідає здоровому глузду. І це дуже важливе питання, зважаючи на те, що тваринництво формує основи зайнятості, основи доходів сільської місцевості», - уточнив урядовець.

Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Народні депутати 265 голосами підтримали рішення профільного Комітету.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства (реєстр. №1546) доповів заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Дмитро Ісаєнко. Він зазначив, що проектом передбачається можливість створення органів державного архітектурно-будівельного контролю у складі органів місцевого самоврядування, а також передача на місцевий рівень повноважень з видачі дозвільних документів, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; створення системи державного нагляду за прийняттям рішень, вдосконалення процедури подання декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт шляхом установлення вичерпного переліку підстав для їх повернення; скорочення строку видачі технічних умов, встановлення вичерпного переліку документів, що подаються для прийняття експлуатацію закінченим будівництвом об'єктів.

За результатами голосування законопроект було прийнято за основу («за» - 287).

Проект закону про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку (реєстр. №1565) доповів заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Андрій Білоусов. Він зазначив, що проект визначає особливості здійснення права власності, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

За словами доповідача, законопроектом врегульовується визначення таких термінів, як багатоквартирний будинок, допоміжні приміщення, прибудинкова територія, спільне майно в багатоквартирному будинку, управління багатоквартирним будинком. Проект також передбачає чітке визначення прав, обов'язків та відповідальності співвласників багатоквартирного будинку; встановлення механізму прийняття співвласниками узгоджених рішень щодо управління багатоквартирним будинком шляхом проведення зборів, можливість вільного вибору на зборах, форм та способів управління спільним майном, удосконалення механізмів розпорядження спільною власністю, унормовує питання витрат співвласників на управління та утримання багатоквартирного будинку.

А.Білоусов зазначив, що реалізація основних положень законопроекту надасть можливість вільно вибирати форму та спосіб управління багатоквартирним будинком.

Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти проект за основу.

Представник Комітету також зазначила, що законопроект розроблено з метою врегулювання на законодавчому рівні питання здійснення права власності та ефективного управління багатоквартирним будинком, забезпечення співвласників будинку дієвим механізмом для прийняття рішень щодо утримання та управління спільним майном, в тому числі таких рішень як проведення комплексної термомодернізації житлових будинків.

Верховна Рада 250 голосами прийняла законопроект за основу.

Народні депутати далі розглянули проект закону про енергетичну ефективність будівель (реєстр. №1566) і за результатами голосування («за» - 229) направили його на доопрацювання.

Наступними народні депутати мали розглянути три проекти про внесення змін до статті 41 Закону «Про акціонерні товариства» стосовно кворуму загальних зборів акціонерних товариств з мажоритарними корпоративними правами держави.

За наполяганням фракції «Блоку Петра Порошенка» головуючий поставив на голосування питання про включення до порядку денного законопроекту за реєстр. №1296, який є альтернативним.

Пропозиція не набрала голосів («за» - 138).

Парламентарії розглянули три законопроекти за реєстр. №№1310, 1310-1, 1310-2. Про їх суть доповіли народні депутати Олег Ляшко, Вікторія Войціцька, Юрій Дерев'янко.

Голова Комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук, співдоповідаючи, повідомив, що Комітет не розглядав цих законопроектів, оскільки не отримав висновків антикорупційного комітету, ГНЕУ і Кабінету Міністрів.

А.Іванчук запропонував взяти за основу підготовлений більш ґрунтовно проект, автором якого є народний депутат Ю.Дерев'янко.

Представник уряду, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитро Тевелів у виступі доповів пропозицію Національної комісії підтримати законопроект народного депутата О.Ляшка з урахуванням зауваження щодо надання змоги встановити кворум 50 відсотків всім акціонерним товариствам незалежно від форми власності.

Народні депутати обговорили усі законопроекти і за результатами голосування 230 голосами прийняли за основу та в цілому законопроект за реєстр. №1310.

На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.

На початку вечірнього засідання Голова Верховної Ради В.Гройсман повідомив, що о 16 годині 45 хвилин з інформацією про ситуації в зоні АТО виступить представник Міністерства оборони.

Народні депутати продовжили розгляд законопроектів у першому читанні.

Проект закону про внесення змін до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт (реєстр. №1059) доповіла народний депутат Олександра Кужель. Вона зазначила, що метою проекту є продовження дії та удосконалення механізму прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності.

У цьому зв'язку проектом пропонується продовжити до 31 грудня 2015 року можливість застосування визначеного цим пунктом механізму прийняття в експлуатацію об'єктів, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт.

Народний депутат звернулася до колег з проханням прийняти законопроект, що дозволить продовжити дію та удосконалити механізм прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, що зніме соціальну напругу та скоротить часові і фінансові витрати на проходження відповідних процедур. Реалізація його основних положень дозволить зменшити обсяги самочинного будівництва та забезпечити можливість реалізації права власності на побудовані без дозволу об'єкти.

За результатами голосування («за» - 259) законопроект було прийнято за основу та в цілому.

Парламентарії розглянули проект закону про внесення змін до Прикінцевих положень Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо відтермінування заборони на відведення земельних ділянок (реєстр. №1084).

За результатами голосування законопроект було відхилено.

Про ситуацію в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України поінформував народних депутатів представник Генерального штабу Міністерства оборони, начальник головного навчального центру ЗСУ генерал Богдан Бондар. Він повідомив про те, що після 2-го січня терористи посилили обстріли позицій українських військовослужбовців. Протягом цієї доби було здійснено 84 обстрілів позицій Збройних Сил та станом на зараз - 47 з 6-ї години ранку.

За його словами, найбільш складна ситуація зберігається в районі Станиці Луганської, Аеропорт Донецьк і посилюються обстріли в районі міста Маріуполь. Враховуючи, що аеропорт Донецьк є однією з найбільш складних ділянок, керівництво Збройних Сил і Генерального штабу посилили зазначену ділянку, там проведена чергова ротація військовослужбовців. За добу було поранено 6 військовослужбовців, які евакуйовані, а ті військовослужбовці, які зараз там знаходяться, забезпечені боєприпасами, продуктами харчування та водою.

Б.Бондар зазначив, що представник так званої ДНР Захарченко вчора сказав, що більше ротацій не буде і поранених передавати вони не будуть. Тому, починаючи з учорашнього дня, почалися активні обстріли зазначеної ділянки.

Представник Генерального штабу повідомив, що зараз обстановка стабілізувалася, але, водночас, є загроза обстрілів наших позицій. Керівництво Генерального штабу і Збройних Сил зараз проводить нараду разом з Штабом антитерористичної операції, відпрацьовують можливі загрози і варіанти дій по цих загрозах.

Б.Бондар також повідомив про ракетний обстріл в районі міста Докучаєвськ, в результаті якого загинуло 10 осіб і 13 поранено.

Представник Генерального штабу також повідомив про утворені сім коридорів для пропуску цивільного населення та підвезення продуктів харчування, медикаментів та товарів повсякденного вжитку. Цей ракетний удар було нанесено саме на одному з таких пунктів пропуску.

Генерал Б.Бондар відповів на запитання народних депутатів.

Парламентарії далі продовжили розгляд законопроектів у першому читанні.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України (реєстр. №1317) доповів голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький. Він зазначив, що прийняття законопроекту зумовлено необхідністю обмеження розповсюдження аудіовізуальної продукції в Україні на всіх носіях інформації, що містить елементи пропаганди та створює позитивний імідж силових структур держави-окупанта.

М.Княжицький повідомив, що проектом пропонується внести зміни до законів «Про кінематографію», «Про телебачення та радіомовлення», які передбачають визначення критеріїв, за якими підлягатиме забороні для публічного використання відповідна аудіовізуальна продукція, а також встановлюються штрафні санкції до суб'єктів господарювання, які ігнорують таку заборону.

Голова Комітету також доповів про уточнення до проекту.

За результатами голосування («за» - 240) законопроект було прийнято за основу.

Парламентарії розглянули два проекти, які стосувалися внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України за реєстр. №№1357 і 1357-1.

Суть проектів доповіли голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар і народний депутат Микола Томенко.

За основу 230 голосами було прийнято законопроект за реєстр. №1357.

Народні депутати розглянули проект закону про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо постраждалих під час протестів) за реєстр. №1423 і за результатами голосування підтримали його прийняття за основу.

Верховна Рада прийняла Постанови «Про ухвалення Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Освіта, охорона здоров'я та соціальне забезпечення дітей з порушеннями психофізичного розвитку: проблеми та шляхи їх вирішення» (реєстр. №1340) і «Про увіковічення пам'яті Героїв України, які віддали своє життя за свободу і незалежність України» (реєстр. №1013).

Головуючий закрив вечірнє засідання.

Наступне пленарне засідання першої сесії відбудеться у середу, 14 січня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.