Пленарне засідання Верховної Ради України 30 березня 2016 року

У середу, 30 березня, Верховна Рада України восьмого скликання продовжила роботу в пленарному режимі. Ранкове засідання відкрив Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій. Народні депутати виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями. Парламентарії далі розглянули питання ратифікації.

Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про безоплатну передачу гелікоптера Мі-8ПС-9 №0083 доповів Голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін. Він зазначив, що передачу гелікоптера ініційовано Адміністрацією Президента України за зверненням першого віце-прем'єр-міністра Словацької Республіки з проханням посприяти в отримання гелікоптера для подальшого його експонування в музей авіації в місті Кошиця. Зазначений гелікоптер списаний, не придатний до подальшої експлуатації, перебуває у сфері управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій і базується в аеропорту міста Ужгород. Прийняття акту сприятиме поглибленню добросусідських відносин із Словацькою Республікою, підвищення авторитету в Україні на міжнародній арені і не потребує залучення державних коштів.

Перший заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Остап Семерак доповів рішення Комітету прийняти законопроект в цілому, оскільки його прийняття сприятиме поглибленню добросусідських відносин із Словацькою Республікою, підвищенню міжнародного авторитету України.

229 голосами законопроект №0083 було прийнято в цілому.

Проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: «Професійна освіта, як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу країни: проблеми та шляхи вирішення» №4111 доповіла голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич. Вона зазначила, що сьогодні ситуація з професійно-технічною освітою демонструє нам необхідність антикризових дій з приводу підготовки професійних кадрів в країні. «Ця проблема забезпечення сучасного ринку праці в Україні є ще більш багатогранною і комплексною, ніж тільки професійно-технічна освіта. Ми повинні подивитися на стан ринку праці, ми повинні подивитися, як сьогодні працює система підготовки кадрів і перепідготовки кадрів на ринок праці. Ми маємо розглянути питання відповідності, то, що відбувається в системі освіти і потребам ринку праці. У нас є вразливим питання статусу вищих навчальних закладів І, ІІ рівня акредитації, частина з яких стануть забезпечувати вищу професійну освіту.

Отже, комплексна (потреба) проблема, яка потребує залучення різних міністерств і різних комітетів Верховної Ради, тому має вирішуватися на майданчику парламентських слухань», - зазначила Лілія Гриневич і закликала підтримати проведення цих парламентських слухань і взяти в них активну участь.

Народні депутати у виступах також наголосили на важливості і необхідності провести такі слухання з огляду на те, що «те, що відбувається сьогодні у країні у цій сфері, можна розглядати як факт знищення системи професійно-технічної освіти».

Промовці також пропонували розробити чіткий і конкретний план дій, негайно погасити всі заборгованості по заробітній платі працівникам профтехосвіти, виплатити стипендії, в першу чергу дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, а також повернути державне фінансування системи профтехосвіти, а не перекладати його на місцевий бюджет, який для цього не має необхідних фінансових ресурсів.

243 голосами парламентарії прийняли проект постанови в цілому.

Проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України» №4198 доповів голова Комітету з питань інформатизації та зв'язку Олександр Данченко. Він повідомив, що Комітет на своєму засіданні від 19 лютого затвердив Рекомендації парламентських слухань на тему: «Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України».

О.Данченко також зазначив, що над цими рекомендаціями працювала вся галузь, яка повинна стати локомотивом нашої економіки. «На минулому тижні ми провели зустріч з галуззю і показали road map розвитку інноваційності нашої держави. Вже 2020 року галузь IT готова збільшити обсяг свого виробництва надходжень з 5 мільярдів до 20 мільярдів гривень. Це те, що наша держава повинна використовувати.

У цих рекомендаціях відображена дорожня карта, яку потрібно просто взяти і виконувати Кабінету Міністрів України, всім іншим органам виконавчої влади, які в цьому повинні  бути зацікавлені.

Надважливим є те, що в цих рекомендаціях приймали участь також і представники Єврокомісії з питань інфраструктури та цифрового суспільства. Дуже багато положень в цих рекомендаціях враховують імплементацію європейського законодавства, яку повинна зробити наша держава», - додав доповідач.

Під час обговорення народні депутати, говорячи про актуальність цього питання, наводили дані, згідно з якими у цій галузі сьогодні діє близько 140 тисяч підприємств, де працює приблизно 400 тисяч українців, 400 тисяч родин, це десь 3,5-4 відсотки валового внутрішнього продукту і найбільш динамічніша галузь, яка дає сьогодні ріст експорту і відповідно валютної виручки, і є фактором стабілізації платіжного балансу, а відтак курсу нашої національної валюти.

Промовці наголошували: «ми зобов'язані прислухатися до рекомендацій відповідного комітету, відповідних слухань в частині актуалізації питань організації питань електронного урядування. Комітетом пропонується близько 60 нових законодавчих актів, які мають врегулювати питання національної інфраструктури цієї галузі, питань пов'язаних з підвищенням динаміки вирішення питань електронного урядування, питань пов'язаних з дерегуляцією галузі».

За результатами голосування за проект постанови проголосували 199 парламентаріїв і він був відхилений.

Народні депутати розглянули ще кілька проекти постанов про парламентські слухання.

Проект Постанови про проведення 18 травня 2016 року парламентських слухань на тему: «Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні» №4250 доповів голова Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв. Він запропонував провести парламентські слухання 18 травня, запросивши в цю залу журналістів-розслідувальників, громадських активістів, відповідальних керівників нових антикорупційних органів Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Агентства з запобігання корупції для серйозної розмови, для того, щоб визначитися, що зробити, щоб закони про протидію корупції не залишалися на папері.

Народні депутати обговорили проект постанови.

А.Парубій звернув увагу на те, що зараз розглядаються надзвичайно важливі питання, які стосуються інформаційно-комунікаційних технологій, антикорупційної політики, і ці законопроекти провалюються виключно із-за того, що низька дисципліна депутатів в залі. «Фактично ми ставимо під загрозу проведення парламентських слухань відсутністю дисципліни», - наголосив він.

А.Парубій запропонував провести сигнальне голосування - якщо буде 226 голосів, далі голосувати, якщо ні - розглядати інші питання порядку денного.

За результатами сигнального голосування проект постанови набрав 209 голосів.

Головуючий сказав, що повернутися до щойно не підтриманого під час сигнального голосування проекту постанови не можна, оскільки у сесійному залі недостатньо народних депутатів.

Народні депутати розглянули наступний проект постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово неконтрольованій території в зоні проведення антитерористичної операції» №4273, який доповів голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря. Він нагадав, що 17 лютого вперше в Україні, вперше в цьому парламенті відбулися парламентські слухання з питань вимушених переселенців. Йдеться про майже два мільйони громадян України, які були вимушені покинути свої домівки, тому що створилась загроза їхньому життю.

Г.Немиря підкреслив, що йдеться про наших громадян, які не виїхали на території третіх країн, вони залишилися в Україні. «Це не просто громадяни, це цілі сім'ї. Ми маємо феномен розділених сімей, частина з яких, тому що не було іншого виходу, залишилася на тимчасово окупованій території, а частина виїхала. Йдеться не лише про Донбас, а йдеться і про Крим.

Зараз Комітет з прав людини підготував 74 конкретні рекомендації, які адресовані Президенту, Кабінету Міністрів, Верховній Раді, міжнародним організаціям. Йдеться саме про конкретні речі, які стосуються соціальних виплат, пенсій, йдеться про механізм відшкодування пошкодженого майна і компенсації за це, йдеться про те, що стосується багатьох людей», - зазначив голова Комітету і звернувся до колег з проханням підтримати проект постанови.

Народні депутати обговорили проект постанови.

Рішення щодо нього буде прийнято на наступних пленарних засіданнях.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності в частині працевлаштування людей з інвалідністю №2299а доповів голова Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю Олександр Третьяков. Він зазначив, що законопроект спрямований на підвищення рівня реального працевлаштування та зайнятості людей з інвалідністю шляхом посилення відповідальності роботодавців за невиконання нормативу працевлаштування людей з інвалідністю та унеможливлення звільнення роботодавців від сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання зазначеного нормативу за рішенням суду.

З цією метою законопроектом пропонується внести зміни до низки законів України та до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими пропонується:

1) визначити основні завдання Фонду соціального захисту інвалідів,  в тому числі розширення повноважень в частині реалізації завдань щодо забезпечення людей з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації;

2) уточнити критерії, за якими вважається виконаним норматив робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю;

3) визначити повноваження Державної служби України з питань праці, в частині здійснення перевірок роботодавців щодо нарахування і сплати ними адміністративно-господарських санкцій і пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю;

4) визначити право територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів самостійно розраховувати суму адміністративно-господарських санкцій та пені у разі, якщо роботодавці не зробили цього у визначений законодавством строк тощо.

О.Третьяков повідомив, що Комітет за підсумками проведеного обговорення рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Народні депутати обговорили законопроект.

Рішення щодо законопроекту буде прийнято на наступних засіданнях.

Головуючий оголосив про входження народного депутата Ірини Суслової до складу депутатської фракції «Блок Петра Порошенка».

Народні депутати розглянули два законопроекти про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» щодо посилення соціального захисту багатодітних і прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.

Проект за №2305а доповіла народний депутат Наталія Королевська.

Альтернативний законопроект за №2305а-1 доповіла народний депутат Марія Іонова.

Голова підкомітету Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Іван Спориш доповів рішення Комітету. Він зазначив, що в обох законопроектах пропонується виключити із статті 13 Закону «Про охорону дитинства» частину 8, згідно з якою право на користування пільгами на оплату комунальних послуг надається багатодітним сім'ям, прийомним сім'ям та дитячим будинкам сімейного типу лише за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначену Кабінетом Міністрів.

Крім цього, у другому законопроекті (№2305а-1) пропонується внести зміни до статті 5 Закону «Про охорону дитинства», якими місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язуються забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних і багатодітних сімей до місця навчання і додому.

І.Спориш повідомив, що під час обговорення члени Комітету підтримали законодавчі ініціативи народних депутатів.

Водночас, оскільки другий законопроект врегулює також питання пільгового проїзду дітей, члени Комітету висловилися за прийняття його за основу.

Рішення щодо законопроекту буде прийнято на наступних пленарних засіданнях.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань №2708 доповів народний депутат Валерій Пацкан. Він повідомив, що у проекті мова йде про вилучення 391 статті Кримінального кодексу і врегулювання нашого законодавства до європейської практики. «Європейський комітет з питань запобігання катуванням, нелюдському або такому, що принижує людську гідність поводженню чи покаранню, наголошує на тому, щоб ми врегулювали законодавство саме в цій частині. Ми переконані в тому, що виключення 391 статті не дасть можливість в подальшому зловживати адміністраціям виправних колоній, припинить зловживання адміністраціями і нормалізує і систематизує непорушення прав людини в виправних колоніях.

Адже не секрет, що згідно 391 статті Кримінального кодексу адміністративні, вибачте, колоніями або їхнім керівництвом, адміністрацією є можливість позбавлення волі від 1 до 3 років за будь-які побутові або речі, що стосуються там, наприклад, неприбирання, незастилання ліжка, неприбирання території. Це є свавілля, і це не може бути в нашій правовій державі. Ми пропонуємо виключити цю статтю. І за подібні порушення правового режиму пропонуємо наказувати такими іншими стягненнями, як догана, позачергове прибирання приміщень або територій установи. Зараз хочемо засвідчити, що в такий спосіб ми порушуємо 21 та 24 статті Конституції України про непорушність прав людини та рівність усіх перед законом», - зазначив він.

Перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Микола Паламарчук доповів рішення Комітету, який рекомендує прийняти законопроект за основу.

Рішення щодо законопроекту буде прийнято на наступних пленарних засіданнях.

Проект Закону про електронні довірчі послуги №2544а доповів заступник Міністра юстиції Антон Янчук. Урядовець, зокрема, зазначив, що основний правовий наслідок прийняття цього закону полягає в тому, що стандарти видачі електронних цифрових підписів, їх функціонування в межах країни стануть такими самими, як у Європейському Союзі. Відповідно електронні цифрові підписи, видані в Україні, будуть визначатися належними в Європейському Союзі, а електронні цифрові підписи, видані в Європейському союзі, будуть визнаватися належними в Україні.

Голова Комітету з питань інформатизації та зв'язку Олександр Данченко доповів рішення Комітету. Він назвав цей законопроект «надважливим» і один з небагатьох, які Кабінет Міністрів з іншими фахівцями підготував дуже ґрунтовно і дуже добре.

«Цей законопроект робить перший крок на шляху до дійсно цифрового суспільства в нашій державі - електронні довірчі послуги.

Вирівнює, надає можливість нашій державі співпрацювати по електронному цифровому підпису, по інших електронних послугах з усією Європою.

Одне із головних питань - це вирішення проблеми транскордонного обміну електронними довірчими послугами з Європейським Союзом», - пояснив О.Данченко і повідомив, що Комітет проголосував одностайно і підтримав цей законопроект. Він попросив парламентаріїв також зробити крок до дійсно європейського законодавства, до розбудови надважливих електронних сервісів в Україні.

Народні депутати обговорили законопроект. Рішення щодо нього буде прийнято на наступних пленарних засіданнях.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій закрив пленарне засідання, повідомляє Інформаційне управління ВР України.