​Пленарні засідання Верховної Ради України 11 липня 2019 року

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкривши пленарне засідання, привітав усіх з пам’ятною датою - 75 річницею створення Української Головної Визвольної Ради - тимчасового парламенту воюючої України.

«В умовах кровопролитної боротьби проти двох окупантів - нацистського і більшовицького – без зовнішньої підтримки нашим видатним попередникам вдалося сформувати парламент для координації визвольної боротьби за незалежність України. Українська Головна Визвольна Рада - це ще одна неймовірна героїчна сторінка історії українського парламентаризму», - зазначив він.

А.Парубій також поінформував про логіку сьогоднішнього пленарного дня, зокрема, про завершення розгляду проекту Виборчого кодексу, питання, які пропонуються для включення до порядку денного і прийняття рішення, а також питання, які пропонується розглянути на позачерговому пленарному засіданні.

Головуючий надав слово голові підкомітету Комітету з питань правової політики та правосуддя Олександра Черненка, який доповідає правки до проекту Виборчого кодексу.

Народні депутати продовжили розгляд з 4531-ї правки.

Після завершення розгляду усіх правок головуючий надав слово для виступу голові підкомітету Комітету з питань правової політики та правосуддя Олександру Черненку.

О.Черненко зазначив, що під час голосувань усіх правки були відхилені. Але є низка правок, які підтримала Робоча група, покращують цей документ, осучаснюють його, і роблять таким, яким всі хочуть прийняти. «Мета - прийняти якісний документ», - сказав він.

Доповідач поінформував про основні положення, які потрібно повернути у Виборчий кодекс і зачитав правки, до яких Робоча група пропонує повернутися до голосування з метою врахування.

О.Черненко доповів про запропоновані зміни у Перехідних положеннях, і одну з ключових - цей кодекс набуде чинності з 1 грудня 2023 року та поінформував про інші зміни, які Робоча група пропонує врахувати в проекті Виборчого кодексу.

Головуючий повідомив, що Комітет пропонує провести три голосування - повернутися до правок, які були відхилені, підтримати правки, які пропонується врахувати і остаточне голосування.

В обговоренні взяли участь представники депутатських фракцій. Вони заявили про свою підтримку Виборчого кодексу.

Головуючий поставив на голосування першу пропозицію - про повернення до правок.

Народні депутати 227 голосами «за» підтримали цю пропозицію.

Головуючий поставив на голосування пропозицію про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Виборчого кодексу №3112-1.

Верховна Рада України (з шостої спроби – ред.) 230 голосами прийняла Виборчий кодекс в цілому.

Прийнято Виборчий кодекс України.

Цей Кодекс визначає гарантії права громадян на участь у формуванні складу представницьких органів державної влади, представницького органу влади Автономної Республіки Крим та представницьких органів і виборних осіб місцевого самоврядування, регулює підготовку та проведення різних типів виборів.

Законодавчим актом передбачається створення єдиної уніфікованої правової основи для підготовки і проведення виборів в Україні відповідно до Конституції України та рекомендацій міжнародних організацій.

Кодекс регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів, передбачених Конституцією України.

Виборчий кодекс складається з трьох книг «Загальна частина», «Загальнонаціональні вибори» та «Місцеві вибори».

У Книзі Першій визначено загальні засади проведення виборів, типи і види виборів, основні принципи виборчого права, виборчі права громадян України, Права та можливості виборців на участь у виборчому процесі, пов’язані з правом голосу, основні засади та суб’єктів виборчого процесу, публічність і відкритість виборчого процесу, систему територіальної організації виборів, повноваження та форми діяльності виборчих комісій, у тому числі Центральної виборчої комісії, систему виборчих комісій загальнонаціональних виборів, загальні засади та порядок ведення Державного реєстру виборців, а також врегульовано питання підготовки і проведення голосування, підрахунку голосів виборців, оскарження порушень виборчого законодавства тощо.

До Книги Другої віднесено питання організації і порядку проведення загальнонаціональних виборів - виборів Президента України та виборів народних депутатів України, особливості фінансування відповідних виборів тощо.

Питання організації та порядку проведення місцевих виборів (виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад; сільських, селищних, міських голів; сільських, селищних старост) врегульовано у Книзі Третій.

Виборчим кодексом визначені особливості підготовки і проведення голосування та встановлення результатів виборів Президента України, позачергових виборів Президента України та повторних виборів Президента України, загальний порядок висування кандидатів на пост Президента України партіями та самовисування, умови реєстрації кандидатів на пост Президента України, особливості відкриття, формування та використання виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, особливості підготовки і проведення голосування та встановлення результатів виборів Президента України.

Згідно із Виборчим кодексом, вибори народних депутатів України проводяться на засадах пропорційної системи за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій. При цьому, у розподілі мандатів депутатів братимуть участь виборчі списки кандидатів, які за підсумками голосування на виборах депутатів набрали п'ять відсотків дійсних голосів виборців у загальнодержавному виборчому окрузі. При цьому застосовуватиметься виборча система, яка «дозволяє персоніфікувати голосування («відкриті» списки кандидатів).

Аналогічна виборча система застосовуватиметься також на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад, а також міських рад тих міст, у яких кількість виборців перевищує 90 тис. осіб; до таких міст належать усі обласні центри, а також декілька інших міст обласного значення. На виборах міських голів таких міст застосуватиметься виборча система абсолютної більшості, що «має на меті підвищити рівень суспільної довіри та політичний авторитет міських голів відповідних міст».

Виборчим кодексом встановлено, що вибори депутатів сільської, селищної ради, міської ради (міста з кількістю виборців до 90 тис. осіб), районної в місті ради проводяться за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах. В кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів. При цьому, вибори депутатів районної ради проводяться за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються з межами сіл, селищ (громад), міст, що входять до складу відповідного району. В кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів.

Водночас, вибори сільського, селищного, міського голови проводяться в єдиному сільському, селищному, міському виборчому окрузі в межах території відповідної сільської, селищної, міської громади. Вибори сільського, селищного, міського (міста з кількістю виборців не більше 90 тис. осіб) голови проводяться за виборчою системою відносної більшості. Згідно з Виборчим кодексом, вибори сільського, селищного старости проводяться за виборчою системою відносної більшості в межах території села, селища у складі об’єднаної громади.

Після набрання чинності Виборчого кодексу Закони України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про місцеві вибори», «Про Державний реєстр виборців», «Про Центральну виборчу комісію» втратять чинність.

Перехідними положеннями передбачено, що «Виборчий процес, який розпочався до набрання чинності Книгою Третьою цього Кодексу, здійснюється у порядку, який діяв до набрання чинності Книгою Третьою цього Кодексу».

Виборчий кодекс набере чинності з 1 грудня 2023 року.

Проект Закону зареєстровано за №3112-1.

У пленарному засіданні оголошено перерву до 12.30.

Після закінчення перерви головуючий оголосив до розгляду проект Закону про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами №8205.

Законопроект доповів народний депутат Юрій-Богдан Шухевич.

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря доповів рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Після короткого обговорення законопроекту народні депутати 235 голосами підтримали законопроект №8205 за основу.

Прийнято за основу проект Закону «Про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами».

Законопроектом передбачається визначити основні засади державної політики у сфері надання правового статусу особі, яка незаконно позбавлена волі незаконними збройними формуваннями або правоохоронними органами іноземної держави, заручник, або незаконно засуджена з 20 лютого 2014 року, забезпечення її соціальних гарантій і первинних матеріальних потреб.

Проектом пропонується визначити правовий статус осіб, які незаконно позбавлені волі незаконними збройними формуваннями або правоохоронними органами іноземної держави, заручники, або незаконно засуджені, порядок надання такого статусу та забезпечення соціального захисту вказаних осіб.

Проект Закону зареєстровано за №8205.

Парламентарії підтримали пропозицію запросити представника Національної ради з питань телебачення і радіомовлення для доповіді про стан на медіа-ринку.

Головуючий поставив на голосування питання про включення до порядку денного та прийняття рішення. До порядку денного було включено проекти законів про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження основ фінансової прозорості електронних засобів масової інформації №8494 і про внесення змін до статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо врегулювання питання генерації електричної енергії приватними домогосподарствами №10357.

Народні депутати розглянули питання ратифікації.

230 голосами прийнято в цілому проект Закону про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль №0223.

Прийнято Закон «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль».

Верховна Рада України ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль, укладену 21 січня 2019 року в м. Єрусалимі, яка набирає чинності через 60 днів після дати останньої дипломатичної ноти, якою Сторони повідомляють одна одну, що їх внутрішні юридичні процедури, необхідні для набрання чинності Угодою, виконані, із заявою такого змісту:

«Дія цієї Угоди не поширюється на тимчасово окуповані внаслідок збройної агресії Російської Федерації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також Донецької та Луганської областей до повного припинення збройної агресії російської федерації та відновлення на зазначених територіях України конституційного ладу.»

Проект Закону зареєстровано за №0223.

Народні депутати розглянули і 233 голосами прийняли за основу та в цілому проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення доступу до інфраструктури зарядних станцій для електромобілів №10405.

Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення доступу до інфраструктури зарядних станцій для електромобілів».

Прийнятим Законом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про дорожній рух», які дозволять законодавчо захистити право водіїв транспортних засобів оснащених електричними двигунами щодо доступу до зарядних станцій для електромобілів.

Законом доповнено новими частинами статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху» та 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення правил паркування транспортних засобів та порушення правил обладнання майданчиків для платного паркування транспортних засобів», якими врегульовано питання відповідальності за незаконне паркування (зупинку, стоянку) на місцях для транспортних засобів, оснащених електричними двигунами.

Законом покладено обов’язок щодо складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною шостою статті 122 та частиною восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на уповноважених осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Прийнятими змінами у абзаці 11 частини першої статті 7 Закону України «Про дорожній рух» слова «електромобілями» замінено словами «транспортними засобами, оснащеними електричним двигунами (одним чи декількома)» тощо.

Закон прийнято з техніко-юридичними правками.

Проект Закону зареєстровано за №10405.

243 голосами за основу та в цілому прийнято проект Закону про внесення змін до статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо врегулювання питання генерації електричної енергії приватними домогосподарствами №10357.

Прийнято Закон «Про внесення змін до статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо врегулювання питання генерації електричної енергії приватними домогосподарствами».

Законодавчим актом визначено порядок розрахунку рівня «зеленого» тарифу для всіх приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, без конкретизації вимог щодо місця їх розміщення та встановленої потужності.

Відповідні зміни внесено зміни до ст. 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Проект Закону зареєстровано за №10357.

Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів доповів Голова Тимчасової слідчої комісії Борислав Береза.

227 голосами «за» за результатами заслуховування народні депутати прийняли Постанову №10397.

Прийнято Постанову «Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів».

Заслухавши та обговоривши звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 06 листопада 2018 року № 2605-VIII, Верховна Рада України взяла звіт до відома.

У зв’язку із загостренням ситуації щодо нападів на громадських активістів в Україні, Тимчасова слідча комісія вважає за необхідне повторно звернути увагу Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, Національної поліції України, Служби безпеки України на необхідність проведення повного та всебічного розслідування із дотриманням законних строків за фактами нападів на громадських активістів.

Постановою припинено повноваження Тимчасової слідчої комісії.

Проект Постанови зареєстровано за №10397.

Головуючий закрив ранкове засідання.

Позачергове пленарне засідання Верховної Ради України

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій відкрив позачергове засідання.

Він повідомив, що позачергове засідання проводиться на вимогу 158 народних депутатів України.

Головуючий також повідомив, що порядком денним позачергового засідання пропонується розглянути два законопроекти - про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітньої чи неповнолітнього та особи, яка не досягла статевої зрілості №6449 і про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої чи малолітнього, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої чи малолітнього №6607.

Проект закону №6449 доповів народний депутат Олег Ляшко.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін доповів рішення Комітету.

247 голосами законопроект прийнято за основу та в цілому.

Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітньої чи неповнолітнього та особи, яка не досягла статевої зрілості».

Законодавчим актом посилено відповідальність за зґвалтування та розбещення неповнолітніх осіб.

Внесеними змінами до статті 152 Кримінального кодексу, зокрема, посилено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років, із застосуванням примусової хімічної кастрації.

У цьому зв’язку Кримінальний кодекс доповнено новою статтею 59-1, якою запроваджується новий вид покарання - «покарання у виді примусової хімічної кастрації, що полягає у примусовому введенні засудженому антиандрогенних препаратів, які складаються з хімічних речовин, що мають на меті зменшити лібідо та сексуальну активність».

Законом доповнено Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» нормами, якими передбачається здійснення адміністративного нагляду щодо повнолітніх осіб, засуджених до позбавлення волі відповідно до статей 152, 153, 155, 156 Кримінального кодексу України за зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, розбещення неповнолітніх, яке встановлюється пожиттєво.

Прикінцевими положеннями передбачається Кабінету Міністрів України запровадити створення публічного реєстру осіб, які були засуджені до позбавлення волі відповідно до статей 152, 153, 155, 156 Кримінального кодексу України за зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, розбещення неповнолітніх.

Проект Закону зареєстровано за №6449.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін доповів рішення щодо наступного законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої чи малолітнього, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої чи малолітнього №6607.

А.Кожем’якін повідомив, що Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Закону за основу та в цілому.

Народні депутати обговорили законопроект і за результатами розгляду 228 голосами прийняли за основу.

Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього».

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кримінально-виконавчого кодексу та до Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».

Проектом пропонується:

запровадити добровільний захід медичного характеру у вигляді хімічної кастрації, що буде застосовуватись до осіб, які вчинили особливо тяжкий злочин проти статевої свободи та недоторканості малолітньої чи малолітнього й страждають розладом сексуальної переваги (педофілією), після відбуття особою покарання у вигляді позбавлення волі протягом не менше як дев’яти років.

Проектом передбачається створити Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього, який має стати запобіжником для повторення (рецидиву) таких злочинів через певну поінформованість осіб, на яких законом покладено обов’язки з виховання малолітнього (малолітньої).

Документом також пропонується встановити адміністративний нагляд за відповідною категорією засуджених осіб, звільнених з місць позбавлення волі та

посилити відповідальність за злочини, передбачені ст. 152, 153 Кримінального кодексу, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, особою яка раніше вчиняла такі злочини (у разі їх повторності) - до довічного позбавлення волі.

Проект Закону зареєстровано за №6607.

Голова Верховної Ради закрив позачергове засідання.

Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій відкрив пленарне засідання.

Із заявою від двох фракцій виступив народний депутат Андрій Тетерук.

Народні депутати продовжують розгляд питань порядку денного.

Парламентарії розглядають проект Постанови про звільнення Клімкіна П.А. з посади Міністра закордонних справ України №10381.

Подання Президента України про звільнення Клімкіна П.А. з посади Міністра закордонних справ України доповів Представник Президента України у Верховній Раді Руслан Стефанчук.

Р.Стефанчук відповів на запитання народних депутатів.

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко доповіла рішення Комітету, який підтримав проект Постанови і рекомендує Верховній Раді його прийняти.

В обговоренні подання та проекту Постанови взяли участь представники депутатських фракцій та народні депутати.

За результатами голосування проект постанови не набрав голосів для прийняття і був відхилений.

Головуючий надав слово Заступнику Голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Уляні Фещук, яка поінформувала про ситуацію, яка склалася в українському інформаційному просторі.

У.Фещук зауважила, що за п’ять останніх років жоден з членів Національної ради не виступав у Верховній Раді.

Заступник голови подякувала всьому складу Верховної Ради, який працював і стояв на захисті інформаційної безпеки України. Вона зазначила, що було прийнято ряд законів, які дозволили працювати ефективніше Національній раді. Але вони виявилися недостатніми, тому що кожного дня нові інформаційні приводи, на жаль, не дають можливості ефективно застосовувати ті механізми, які є у Національної ради.

У.Фещук також зазначила, що прийнятими законами народні депутати «українізували український телерадіопростір», дали можливість накладати штрафи (протягом останніх двох років були накладені штрафи за розпалювання ворожнечі), і це є ефективним механізмом; дали можливість розвивати Суспільне мовлення, дали можливість дізнатися про власників телерадіоорганізацій і ця інформація зараз є розкритою.

Заступник голови зазначила, що інформаційні загрози не перетинають кордони, вони перетинають наш мозок в ефірі телерадіопрограм. Як приклад, вона назвала останній телерадіоміст, який викликав великий суспільний резонанс. «Насправді більшість українського народу проти того, щоб в Україні була російська пропаганда», - додала вона.

У.Фещук зауважила, що механізми, які існують зараз, є неефективними. Вона звернулася до народних депутатів з проханням проголосувати за ті законопроекти, які сьогодні є на розгляді, і, зокрема, за законопроект, який передбачає можливість тимчасового припинення дії ліцензії і анулювання ліцензії Національною радою, скільки члени Національної ради бачать російську пропаганду вже на деяких каналах. Також є питання щодо монополізації інформаційного простору. За її словами, ефективних заходів убезпечення цієї ситуації, на жаль, немає.

Заступник голови Національної ради наголосила на необхідності вирішення цього питання.

У.Фещук відповіла на запитання народних депутатів.

Народні депутати виступили в обговоренні інформації Заступника Голови Національної ради.

Голова Верховної Ради А.Парубій повідомив, що у ЗМІ вже почала з'являтися інформація щодо прийнятого Верховною Радою Виборчого кодексу. Він роз'яснив, що прийнятий Виборчий кодекс вступає в дію «для забезпечення чергових виборів народних депутатів і чергових виборів Президента України».

Головуючий закрив вечірнє засідання.

За матеріалами Інформаційного управління ВР України