Генеральна прокуратура не шукає з...

Генеральна прокуратура не шукає замовників убивства Гонгадзе, а домовляється і торгується з Пукачем та Мельниченко

Подробиці

Опубліковано 16.09.2009 20:07

Автор:

Фото «Конфлікти та закони»

Вже дев’ять років українська влада звітує перед міжнародною спільнотою відносно розкриття вбивства Георгія Гонгадзе. Звісно, допоки при владі був Кучма, який (за плівками Мельниченка) і став замовником убивства журналіста, розраховувати на розкриття цього злочину і дотримання правосуддя було марно. Та ось до влади прийшли псевдодемократи на чолі з Ющенком, якого на Банкову майже на руках занесли люди, що вийшли на Майдан проти свавілля кумівської влади. І Ющенко, в ейфорії визнання його президентом, пообіцяв і громадянам України, і міжнародній спільноті, що вбивство журналіста буде розкрито, а виконавці і замовники – покарані.

Проте Ющенківської демократії вистачило не на довго. Вже за півроку він знайшов спільну мову з кучмістами і, як особисто зазначив у одній із своїх промов, розпочав усе з «чистого листка». Ніякої люстрації влади не відбулось. Катарсису – теж. Ті, хто вчора був його ворогами, тепер перетворились на друзів, і Ющенко почав дружити з ними проти Юлії Тимошенко.

Він так захопився цим протистоянням, що почав знищувати українську державу так, як колись банк „Україна”. І, звісно, йому вже було не до обіцянок, даних на Майдані, серед яких і доведення до логічного кінця справи Георгія Гонгадзе.

Тож нині треба констатувати, що ведення цієї справи показало, що і українська влада, і її правоохоронні органи виявились повними імпотентами і ще раз довели і суспільству і міжнародній спільноті свою повну безхребетність та недієздатність.

І, як зазначила Вікторія Сюмар, виконавчий директор Інституту масової Інформації, на прес-конференції, що відбулась напередодні роковин смерті Георгія (на якій журналістам було представлено четвертий звіт щодо розслідування цієї справи), українська влада дуже вправно імітує діяльність у напрямку розкриття вбивства журналіста. Навіть більше: у зв’язку з затриманням генерала Пукача, влада трубить у фанфари і наголошує про значні успіхи у справі, а також провадить нагородження прокурорів та слідчих. Проте далі нічого не відбувається, оскільки ніхто з можновладців не зацікавлений у покаранні справжніх замовників вбивства.

За словами Вікторія Сюмар, арешт Пукача є серйозним успіхом у цій справі. Але все ж головне – з’ясувати, хто віддав наказ про вбивство журналіста та виявити усі деталі, які пов’язані з цією резонансною справою. Також вона зауважила, що хоча багато хто з політиків свого часу висловлював думку, що інтерес суспільства до цієї справи зійде нанівець, насправді такого не сталося, хоча багато хто з можновладців і констатував, що справа Гонгадзе залишиться нерозкритою, як і справа убивства Кеннеді, оскільки до неї причетні спецслужби.

Зі слів пані Вікторії, Генеральна прокуратура України поки що мовчить про те, які дії здійснюються у напрямку виявлення замовників вбивства, і не пояснює чому не розслідують факти перепон, які існували під час перших місяців одразу після вбивства, чому Пукача було звільнено після першого арешту, і чому ті люди, які причетні до цих помилок, не тільки не притягнуті до відповідальності, а й навпаки - нагороджені та отримали вищі посади.

Також Вікторія Сюмар зачитала заклики до Української влади, у яких журналістська спільнота вимагає переглянути методи ведення слідства у справі Гонгадзе та відновити пошуки замовників вбивства, аби вони постали перед судом, а також відкрити кримінальні справи проти тих високопосадовців, які свідомо перешкоджали слідству.

Адвокат Мирослави Гонгадзе Валенина Теличченко

Як зазначила Валентина Теличенко, адвокат Мирослави Гонгадзе, справу вбивства Георгія не можуть провести тихо і закрити саме через те, що журналісти постійно піднімають це питання у суспільстві. А те, що ЗМІ не стоять осторонь, дає надію родині Георгія, що справу таки не буде закрито. І саме це змушує українську владу робити вигляд, що вона зацікавлена у розкритті цього зухвалого вбивства.

Але насправді влада не проти, аби все кінчилось обвинуваченням Пукача і передачею його справи до суду. І щоб усвідомити, що відбувається, треба лишень прослідкувати хронологію подій.

Заступник генерального прокурора, заступник голови СБУ і навіть Президент 22 липня цього року говорили про те, що Пукач не лише активно співпрацює зі слідством, а й називає імена замовників. Але вже сьомого вересня з’ясувалось, що жодних імен він не назвав.

Цього ж дня генеральний прокурор України розповів суспільству про те, що генерал Пукач активно співпрацює зі слідством і що затримки за слідчими діями немає, і все, що стопорить роботу слідчих – відсутність експертних висновків. „Тож, можна зробити висновок, що як тільки експертні висновки будуть представлені, генеральна прокуратура планує передати справу з обвинуваченням Пукача до суду. А це - єдиний шлях убезпечення замовників убивства Георгія Гонгадзе від відповідальності” – наголошує Валентина Теличенко.

За її словами, існують підозри, що в ніч з 22 на 23 липня цього року було досягнуто певних рамкових домовленостей між слідством і обвинуваченим. Тож, в рамках цих домовленостей слідство і формує справу, яка, скоріш за все, скоро і буде передана до суду. Також непокоєння адвоката викликає і те, що персональний склад суду, який розглядатиме справу з обвинуваченням Пукачу (а можливо, і замовникам) призначатиме суддя Марія Приндюк, яка свого часу винесла незаконне рішення стосовно Пукача, оскільки сьогодні вона очолює палату з кримінальних справ апеляційного суду м. Києва. „В разі надсилання справи до суду і при наявності величезної кількості аргументів повернути справу на дослідування, я не впевнена, що призначений сьогоднішнім головою кримінальної палати суддя визнає ці аргументи доцільними. Тож існує велике занепокоєння про швидке закриття справи, яке ґрунтується на посилах від генеральної прокуратури та Президента України, який нині говорить про фінішну пряму у розкритті справи (хоча обвинувачення, крім Пукача, нікому не пред’явлено і не виявлено замовників убивства) – наголошує адвокат.

Щоправда, хоч і зазначаючи, що нинішній владі було б зручніше, аби Пукач замовк назавжди, пані Валентина не вважає, що генералу може загрожувати фізичне знищення, оскільки його ретельно охороняють і за його життя відповідають певні люди, які у випадку його смерті будуть змушені або відповідати за недотримання його охорони перед законом, або все життя ховатись від правосуддя. Що ж до оприлюднення імен замовників убивства Георгія Гонгадзе, то, на її думку, головне - не назвати їхні імена, а зробити все можливе, аби вони були встановлені, їхня вина – доведена, і ці особи були передані правосуддю.

Проте Валентина Теличенко не заперечує той факт, що Пукача можуть звинуватити, а замовників так ніхто і не виявить. Але якщо подібне станеться, то на думку пані Валентини, Пукач, вже знаходячись у в’язниці, тоді матиме можливість шантажувати тих політиків, які можуть бути причетні до цієї справи.

Звісно, можна лише здогадуватись - чи затримали Пукача випадково (а саме цієї думки дотримується Валентина Теличенко), чи провели його арешт перед початком президентської гонитви в угоду комусь із політиків, але в одному вона стовідсотково має рацію: генерал Пукач „добровільно здався” правоохоронцям лише тому, що боявся за своє життя, оскільки усвідомлював, що деякі високопосадовці зацікавлені у тому, щоб він замовк назавжди, а тому правоохоронці могли його вбити при затриманні за спробу втечі. Ось тому Пукач і не робив спробу протидіяти співробітникам міліції, а навпаки - поводив себе дуже обережно.

Проте після арешту генерала справу про вбивство Гонгадзе почали політизувати, а деякі політики навіть роблять спробу піаритись на чужому горі. А от замовників так ніхто і не шукає. Замість того, щоб їх розшукувати, Генеральна прокуратура домовляється і торгується з Пукачем - за умови та з Мельниченко - за плівки. А в цей час навколо справи розквітають політичні спекуляції.

Оксана КОТОМКІНА

Наступна стаття »