Проведення виборів, як індикатор готовності до самоорганізації

 

Самоврядування в Україні знаходиться в занадто занедбаному стані. Громадяни начебто і не проти займатись самоорганізацією заради якихось високих цілей. Але це лише в балачках. Насправді більшість громадян сидять і чекають, коли хтось вирішить їхні проблеми та ще й у такий спосіб, який буде найліпшим для них. І адвокати – не виключення. Проведення довиборів до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від адвокатів ще раз довело: багатьом ліньки брати участь у таких заходах.
 

Можемо, коли хочемо
 
Хоча обирати – добровільне право кожного. І не має значення кого: президента країни, чи члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від адвокатів. Тож і закидів на кшталт «на довибори зібралось менше адвокатів, аніж на перших, що проводились в театрі оперити» сприймати зі всією серйозністю не варто, оскільки ті, хто мав бажання взяти участь у зборах і виборах, той прийшов.
 
У залі, де проводилися збори, впасти яблуку було ніде. Усі місця були зайняті, і лише подекуди, в перших рядах, можна було побачити порожні сидіння. Збори розпочались спокійно. За процедурою. Згодом Інна Рафальська поцікавилась у присутніх - чи потрібно їй знову перед ними звітувати (адже свій звіт вона вже зачитувала на перших зборах). Веселий гул із зали одразу ж заперечив цю пропозицію, одноголосно вирішивши задовольнитися отриманою 20 лютого інформацією. Проте цей гамір суттєво відрізнявся від того, що лунав під час перших виборів, оскільки, по-перше, був доброзичливішим, а по-друге, було зрозумілим, що цього разу вибори пройдуть цивілізованіше.
 
Перед початком голосування присутнім запропонували визначитися з кандидатурами та ще раз розглянути кандидатуру Олексія Рєзникова, який і минулого разу балотувався до атестаційної комісії, але кандидатуру якого не включили до бюлетнів через відсутність на зборах самого кандидата. Цього разу він не лише прийшов на збори, а ще й виступив перед присутніми адвокатами, зазначивши, що, як депутат Київради, захищатиме
інтереси київської адвокатури вже у владних коридорах.
 
Вибори відбулись
 
Адвокатська спільнота, яка цього разу була більш доброзичливою, погодилась на включення цієї кандидатури до бюлетнів. А допоки їх друкували, адвокати обговорювали законопроект Мірошниченка, проблеми та пропозиції адвокатів та намічали план роботи засідання Ради адвокатів 26 березня ц.р.
 
На цих зборах організатори навіть підготували ширму, яка повинна була гарантувати таємність волевиявлення. Проте адвокати таким утаємненням не особливо зацікавилися.
 
Загалом волевиявлення відбулося. Членами Атестаційної палати КДКА м.Києва обрано: Валентина Рудакова, Олексія Рєзнікова та Валентина Волинця. Членами Дисциплінарної палати КДКА м.Києва стали - Микола Коваль, Катерина Коваль, Ольга Бігунова, Едуард Угрінчук та Олександр Маслак.
 
Крапля дьогтю
 
Щоправда, ложкою дьогтю на зборах стала звістка про лист від Володимира Висоцького, який надійшов 11 березня,виявилось, що своїм листом голова ВККА пропонував організаторам зборів скасувати рішення про проведення зборів 12 березня. Чому лист Володимира Висоцького було підписано як головою ВККА - незрозуміло, оскільки, як стало відомо, засідання ВККА з питання проведення київських зборів не відбувалось.
 
Проте, щоб уникнути будь-яких нюансів, перед початком зборів організатори радились з цього питання і вирішили - зборам бути. Їхнє рішення було запротокольовано.
 
Точка зору
 
А от що з приводу проведення других зборів думають самі адвокати.
 
Як зазначила Катерина Коваль, заступник Голови союзу юристів України і практикуючий адвокат: «Збори Київських адвокатів 12 березня 2010 року пройшли доволі толерантно і у відповідності до положення КДК. Проте перебіг виборів, що відбуваються в інших регіонах України, вказує на те, що адвокатів на подібні заходи приходить все менше і менше, оскільки людей не цікавить адвокатське самоврядування як таке. В Україні багато адвокатів, але дуже погано працює сама адвокатура. Тож у новому законі «Про адвокатуру» треба передбачити усі моменти, що стосуються адвокатського самоврядування. Адвокатів потрібно зацікавлювати, щоб вони усвідомлювали, що обираються не просто керівні органи, а структура, яка буде надавати реальну допомогу самим адвокатам.
 
Другі збори київських адвокатів пройшли виважено. Єдина критика, яку можна закинути, це те, що на зборах не було присутньо 50% від чотирьох тисяч зареєстрованих адвокатів. Але якщо взяти реєстр київських адвокатів, то у ньому можна побачити суддів, прокурорів, нотаріусів і державних діячів. І лишень реєстр опублікували, кількість адвокатів почалась зменшуватись, оскільки багато осіб, які насправді не займаються адвокатською практикою, призупиняють дію свідоцтва. Також кожен, хто мав бажання, міг прийти на вибори висунути свою кандидатуру або когось пролобіювати, адже усі адвокати отримали повідомлення".
 
З нею погодився і адвокат Сергій Величко, який зазначив, що цього разу вибори відбулися на дуже високому рівні. «Тепер ми маємо обидві палати у повному складі. Від коментарів листа В.Висоцького утримуюсь». - зазначив він.
 
А от адвокат Андрій Демчик зауважив, що після проведення зборів у нього склалося враження, що деякі люди дуже образились, що вони (або ними лобійовані) не потрапили до керівного складу. "Принаймні про це говорить лист від голови ВККА Володимира Висоцького. Що ж до враження взагалі, то, на мою думку, організація виборів могла б бути кращою. Якби 20 лютого 2010 року була якісна організація самого процесу виборів, то другі б не довелося організовувати" - зазначив адвокат.
 
І, звісно, не можна було не поцікавитись точкою зору Інни Рафальської, практикуючого адвоката і голови, КДК, оскільки вона, як ніхто, усвідомлює і важливість процесу обрання членів КДК, і знається на підводних каменях процесів, що призвели до незрозумілостей на зборах 20 лютого 2010 року. "По-перше, хочу зазначити, що кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури за своїм складом та способом формування не є у повному розумінні цього поняття органами адвокатського самоврядування. Про це цілком слушно зазначили у своєму висновку до законопроекту народного депутата Мірошніченка європейські експерти. Органи самоврядування адвокатури повинні складатися виключно з адвокатів, як , наприклад ради суддів, а кваліфікаційні комісії повинні виконувати виключно законодавчо визначені функції : прийом екзаменів та розгляд дисциплінарних справ. Тому для мене є обнадійливою висока зацікавленість адвокатів у роботі Ради адвокатів Києва, якщо наш проект створення прототипу органів адвокатського самоврядування на цьому етапі ефективно спрацює, можна буде впевнено казати про шляхи підвищення ролі кожного адвоката у адвокатській спільноті в цілому, сподіваємося, що цей проект дасть можливість проявитися адвокатам, заявити свою професійну та громадянську позицію. Крім того, ми дуже розраховуємо на зближення та консолідацію бізнес та класичної адвокатури, спільне вирішення проблем адвокатів допоможе, сподіваємося, краще зрозуміти одне одного, усунути певні непорозуміння, за межами судової зали, ми, адвокати, повинні бути " по один бік барикади". Щодо зборів 20 лютого можу зазначити, що у мене ще до початку була інформація про плани деяких осіб зірвати вибори. Ми дійсно витратили багато часу на формування робочих органів зборів, потім, при підготовці бюлетенів, велика кількість була зіпсована, необхідно було їх передруковувати, деякі адвокати не могли дочекатися з особистих причин голосування, а деяким, як мені повідомили, просто запропонували не чекати і піти до голосування, все це звичайні технології блокування роботи комісії. Я рада, що адвокати це зрозуміли і 12 березня зробили свій вибір. Хочу додати, що п.11 Положення про КДКА , який вимагає встановлювати результати виборів від кількості учасників зборів, через 17 років після виникнення такої редакції свідчить про її недосконалість та деяку архаїчність. Свобода виборів, гарантована Конституцією, це особисте право, а не обов’язок брати участь у голосуванні. Результати всіх виборів в Україні встановлюються від кількості осіб, які прийняли участь у голосуванні і тільки вибори у адвокатів чомусь законодавчо особливі", – зазначила голова КДК.
 
Вибори до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від адвокатів з другої спроби таки відбулися. Але те, як наразі в українському адвокатському середовищі відбувається волевиявлення адвокатів при спробі обирати членів КДК, ще раз доводить, що в новому законі «Про адвокатуру» питанням самоврядування треба приділити більше уваги.
 
Оксана КОТОМКІНА