​23 мільйони премій чиновникам: або Чому «ненажерливі» українці нервово курять з боку

Вісім чиновників всього за два місяці роботи отримали рекордних 23 мільйони премій у той час, коли вся країна роками виживає на кредити МВФ, максимально скорочуючи все, що лише можна, починаючи від соціальної допомоги інвалідам, завершуючи пенсіями літніх українців.

Як виявилось, державний бюджет може собі це дозволити! Ба більше - Міністерство юстиції авторитетно заявляє, що із корупцією «ефективно» можна боротися лише шестизначними сумами...

І все це на фоні скандальної заяви міністра Реви про «ненажерливість» українців... Мовляв, на харчі витрачаєте забагато, а у держави грошей немає, щоб вам допомогти.

Отож, усе за порядком.

Після гучного розголосу у ЗМІ в Уряді поспіхом виправдалися, мовляв, «виплачена сума… є винагородою, яка виплачується із стягнутого з боржника виконавчого збору, який становить 10% суми боргу, що фактично стягнута з боржника. Виплата винагороди державному виконавцю здійснюється в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду державного бюджету, що формується з коштів виконавчого збору, стягненого державними виконавцями з боржників і не потребує додаткових витрат Державного бюджету України».

На перший погляд, все наче логічно. Додаткової витрати із бюджету немає. Зате є недохід, у цьому випадку – 23 мільйони! Що ж там, пенсії та допомоги зачекають, як і всі решта, зокрема й АТОвці, на зарплати яких грошей хронічно не вистачає.

Що цікаво, Мін'юст наголошує: такі от доплати є дуже «дієвою системою мотивування», яка «за загальноєвропейською практикою» стимулює урядовців до якіснішого виконання своїх обов'язків.

Тут і виникає цілий ряд запитань: а чи не повинні «ці послуги» первинно бути якісними? Наскільки виправданими є мільйонні гонорари чиновників у країні, яка посідає сьоме місце міжнародного рейтингу бідності? Чи розуміють у Петренка, що в країні йде війна? Чи справді висока зарплатня здатна убезпечити державних службовців від неправомірної вигоди? Чи, може, це вона і є? Відповіді на ці запитання шукаємо у розмові із головою правління ГО «Громадська ініціатива розумних рішень» Сергієм Розумним.

«Усі ці кошти є державними, це не приватні кошти і не кошти Мінюсту. Це гроші українців, які сьогодні переживають найбільш кризові моменти, не кажучи, що в країні йде війна. Відтак, такі «премії», щонайменше, є аморальними та неадекватними. Мінюст не може ними розпоряджатись на власний розсуд, а тим паче - наповнювати гаманці своїх працівників такими шаленими сумами. За свої обов'язки працівники мають отримувати достойні зарплати, однак аж ніяк не такі суми», - каже Розумний.

На його думку, якщо пересічний державний чиновник за свою працю протягом 2-х місяців на законних підставах отримує близько 9 мільйонів гривень заробітку, то як Міністр юстиції України оцінює такий закон (натхненником і лобістом якого він, у першу чергу, був), як забезпечує законні підстави інших працівників галузі на отримання такого ж рівня оплати своєї праці, які розробляє законопроекти (як Міністр і член Уряду), щоб підняти до вказаного рівня заробітки інших трудівників своєї країни, відповідальність за долю і рівень життя яких узяв на себе, увійшовши до складу Уряду та очолюючи правове відомство держави?

Сергій Розумний наголошує, що зараз спішно йдуть роз’яснення Мінюсту, що це лише винагорода, що насправді вона сплачується за рахунок коштів виконавчого збору, який, у свою чергу, стягується з боржника.

«На такі роз’яснення необхідно повідомити: стягнутий з боржника виконавчий збір у повній сумі зараховується до державного бюджету України. До бюджету, де не вистачає коштів на підручники і опалення садочків та шкіл, лікування покалічених бійців, і навіть в принципі не передбачена підтримка немічних пенсіонерів. І саме з цього бюджету у вигляді законної винагороди за непосильну працю було виплачено за 2 місяці 8-м працівникам понад 23 млн. грн», - каже Розумний.

Не менш важливо нагадати, що зовсім донедавна максимальна сума винагороди обмежувалась розміром 50 неоподаткованих мінімумів доходу громадян за одним виконавчим провадженням, що становило 850 грн.

«Вказаний максимум встановлювався у не такі кризові часи, як тепер, і не такими щирими патріотами і реформаторами, як нинішній «головний юрист держави». Показовим, вважаю, є те, що коли 4-м особам за травень нарахували близько 6 млн гривень законної винагороди, Міністр юстиції і саме «відомство Справедливості» (як перекладається назва) не побачили у цьому проблеми і не забили на сполох про негайний перегляд цих «перекошених законів», очевидно вважаючи їх збалансованими, справедливими, соціальними і такими, які відповідають загальній ситуації в країні і у відомстві.

У червні ще 5 осіб «натрудилися» на понад 17 мільйонів (при чому один – з числа травневих ударників праці, особистий трудовий рекорд якого за два місяці склав близько 9 мільйонів гривень), і це не збентежило члена Уряду і Міністра справедливості. «Все законно» - ось магічна мантра, яка вичерпує самі натяки на розперезаність та прожерливість, діючи снодійно на совість «авторів шедевру», якщо вона є», - наголошує Розумний.

Якщо погодитися з такою позицією, постає закономірне питання: то чому спішно, 23 серпня, після суспільного обурення, «врізали» законні права, обмеживши максимальний розмір безмежної винагороди?

«А якщо припустити, що таки «промахнулися», то питань постає відразу (щонайменше) два: 1. Який рівень фаховості і посадової відповідності державних мужів, які допускають такі «огріхи»? 2. Хто компенсує бюджету «невелику похибку», допущену внаслідок таких «промахів»?» - підкреслює голова ГО.

Розумний стверджує, що окремо ватро зупинися на самій «поправці»: 200 розмірів місячного прожиткового мінімуму.

«А чому 200?! Якими, на цей раз, науковими чи магічними способами визначена ця міра праці і міра її оплати? Чому не 500 або, боюсь спитати, не 50, приміром?» - підкреслив він.

«Аналізую законодавство у даній галузі з моменту створення і юридичного врегулювання діяльності інституту примусового виконання і не знаходжу скільки небудь зрозумілої відповіді, чим викликаний цей «ярмарок небаченої щедрості»? Що я пропустив в актуальному стані нашої дійсності, що не дозволяє знайти відповідь на цю загадку без відгадки?

Соціальні мережі волають «допоможіть!», «врятуйте!», «не будьте байдужі!», чиновники високо рангу рекомендують менше їсти, щоб не жалітися на голод, який виникає внаслідок проїдання доходів, кількість покупців у магазинах вживаного одягу можна зрівняти лише з чергами до горілчаних магазинів в епоху боротьби з пияцтвом…

«Бенкет під час чуми» - чомусь лише ця цитата приходить на пам'ять, коли доводиться аналізувати вказану ситуацію в контексті загального стану в країні, де точиться спір: чи може бути пенсія меншою, ніж прожитковий мінімум?» - резюмував Розумний.

Інформаційний відділ ГО «Громадська ініціатива розумних рішень».

Павло Петренко. Фото Мінюст