​Щоб холодна вода стала гарячою, її треба підігріти

Вчора НАК Нафтогаз та Київтеплоенерго (КМДА) підписали мирову угоду: КМДА визнає борг 2,4 млрд грн, що переходить їй від Київенерго. А минулого тижня Мінфін із державного бюджету виділив субвенцій на суму 730 млн грн. Ці кошти, очевидно, транзитом через Київенерго пішли Нафтогазу.

Всього борг був 4,8 млрд грн. Таким чином, 3,13 млрд грн Нафтогаз врегулював відразу, а решта 1,67 млрд грн будуть у судах.

З фінансової точки зору, якщо відкинути, що 70% мешканців столиці були 3 місяці без гарячої води, то ця історія закінчилася перемогою, скоріше, КМДА. Очевидно і тому, що мер Києва Кличко має політичний капітал - партія Удар та групу понад 30 депутатів у парламенті. А вони потрібні прем’єру та президенту для бюджету та інших голосувань.

У цій історії проявляється декілька цікавих моментів:

1. Укладання цієї мирової свідчить про те, що питання можна було врегулювати давно. Просто треба було усвідомити, що, окрім свого его, амбіцій, є ще кінцеві споживачі-громадяни України, які не мають страждати через вказані фактори. Бо у підсумку без гарячої води тримали усіх споживачів в т.ч. і тих, які вчасно платили підвищені тарифи. Тобто, після підвищення тарифів якість послуг впала нижче плінтусу, але тарифи чомусь знову мають рости? - так реформи не продаш. І не тому, що народ поганий, а тому, що ефект від реформ недолугий.

2. Вперше за багато років держава повернулася до практики погашення різниці у тарифах із державного бюджету. Які комісії і як саме визначають ті різниці у тарифах - вам краще не знати. Це дуже творчий та креативний процес, тісно пов’язаний із корупційною складовою. Зростання тарифів і відбувалося для того, щоб не було цих різниць у тарифах. Але вже знову є.

3. Субвенція 730 млн грн Києву означає, що мешканці всієї України скинулись своїми податками киянам Вітренку, Коболєву, Кличку, Гройсману та мешканцям Новопечерських Липок. Як киянин, дякую всім некиянам, але це, звичайно, несправедливо. Адже мешканці всієї України поза Києвом набагато бідніші, аніж мешканці Києва. Тому, коли збирають гроші із бідніших, щоб вирішити проблеми багатших - це дуже дивно. В інших міст теж є проблеми із боргами за газ - чи можуть міста Львів, Луцьк, Дніпро, Чернігів, Миколаїв, Чернівці отримати 100-200 мільйонів гривень таких же субвенцій? Впевнений, не отримають.

4. Уряд повернувся до фінансування Нафтогазу із державного бюджету. Хоча ціни на газ суттєво виросли і Нафтогаз став прибутковим. Якщо раніше Нафтогаз фінансували зверху напряму, то тепер знизу. Субвенція 730 млн грн транзитом через Київенерго пішла Нафтогазу. Для бюджету в сухому підсумку ефект той же - зростання дефіциту, економія на інших статтях державних витрат.

Останні три пункти говорять про те, що проблема гарячої води у Києві була вирішена всупереч тим всім декларованим принципам та цілям, які публічно озвучувались (зокрема Нафтогазом), як пояснення нових реформ. Бідніші платять за багатших. З’явилася корупціогенна «різниця у тарифах», субвенції із держбюджету. Все - як по методичці Азарова. Але буде результат - кияни отримають не кольорову презентацію про реформи, а гарячу воду та тепло.

Висновок. Якщо берешся робити складні реформи, будь впевненим, що у тебе достатньо інтелектуального, організаційного, управлінського та функціонального ресурсу, щоб їх довести до успішного, або хоч якогось пристойного завершення.

Andriy Gerus, facebook.com

Фото Mind.ua