Сталкер-подорож до табору регіоналів – людино-істот сьогодення

Вчора увечері були з колегою на сталкер-екскурсії - у стані ригів. Вражаюче цікаво. Територію охороняють з усіх боків, ледь вдалось пройти другий блок-пост, що розташований біля стадіону «Динамо» (на першому, що поруч з Національним музеєм, нам категорично відмовили). Щоб потрапити за рубікон, довелося вигадати яскраву історію.

Довго вмовляли охоронців та намагались пояснити, що нам треба…

Потрапили до табору. Перша його частина, що ближче до Майдану, абсолютно вільна від мешканців: пронумеровані намети, охайненько вишикувані у три ряди по території алеї, але неначе незаселені. Їх - близько тридцяти. Мабуть, чекають на новоприбульців…

Пішли далі. Зіштовхнулись з першою стайкою ригів: суворими істотами, які голосно, виключно із використанням нецензурної лексики, обговорювали свої враження від дня, що минув. Нарахувавши близько двадцяти осіб, здивувались їх небагатій чисельності та вирушили далі.

Трохи згодом натрапили на територію, де ригів мали б годувати, адже 40 польових кухонь гостинно чекали на тварин у людській подобі та випускали пару у холодне зимове повітря, від якого майданчик неначе затягло туманом. Уважно вивчили територію: проте - очікування не виправдались, адже і там вдалося зустріти ще з десяток ригів, які мирно перетравлювали гречану кашу та подекуди голосно кашляли, спльовуючи мокротиння на обледенілу землю.

Вирішили більше заглибитись у ворожий стан території-звіринцю, де тримають тварин у людській подобі під охороною «Беркуту», аж раптом помітили огорожу, за рубіконом якої у синьому світлі величезного екрану висвітилося лого ригів, яке вималювало все присутнє стадо. Найняті ригі мовчазливо стояли в стійлі, дехто перетравлював залишки все тієї ж гречки, яку, до речі, на місці і роздавали. Деякі з них безнадійно і з порожнім поглядом дивились в нікуди. Інші - впершись на біло-блакитний прапор, намагалися «куняти».

Просочились на цю територію та поцікавились: чому стоять ці люди та на що очікують? Виявилось, що о 20:00 людей, як стадо - рахуватимуть, потому ці псевдо-люди ще годинку маятимуться, а о 21:00 - відбій. Групи по двадцять людино-істот, під керівництвом головуючого, відправляться на відпочинок. А з ранку виконуватимуть якісь команди.

Ми поцікавились: які саме? Але відповіді не отримали, адже зміст наказів на наступний день не знали навіть головуючі груп. Сказали лише, що під час ранкового перерахунку людей їм все повідомлять.

Між іншим, з боку табору, що прилягає до будівлі ВР та сягає аж до кінця Маріїнського парку в бік площі Слави, ладно облаштованих наметів з підігрівом виявилось ще більше. Теоретично, гвардія була не в повному складі. Або ж намети виставили для бутафорії.

Під час огляду території ми зійшлися на тому, що стадо ригів поки що безпечне, адже горілку їм там не наливають та й врешті воно не багаточисельне. За середнім підрахунком на огородженому майданчику знаходилось близько тисячі-півтори людино-істот. Контингент представлений здебільшого істотами жіночої статі похилого віку та жилавими самцями з ознаками типової хвороби (туберкульозу). «Титушок» у цьому таборі не тримають. Істоти ведуть себе спокійно, подекуди навіть стривожено, адже стрімко дають задніх і навіть тікають, ледь відчувши небезпеку, навіть у запитаннях. Людино-істоти знаходяться під наглядом головуючих груп та що дві години підлягають перерахунку, тому далеко за дозволену територію не пересуваються. Напевно, усі вони пройшли гарний інструктаж.

Але невеличку загрозу представляють головуючі груп: жінки, схожі на тюремщиць, одна з яких запеленгувала нас на 20 хвилині та вороже спостерігала до останнього моменту перебування в тилу ригів, час від час переговорюючись з кимось по рації.

Загалом подорож навіяла неприємне враження від перебування на похмурій території ворожого стада.

Віктор ТАРАНОВ, для «Конфліктів і законів»

(Невеличка фото сесія додається)