​У Вашингтоні розповіли, чи повернуться викрадені януковичем гроші в Україну

«Погана новина в тому, що ми не змогли повернути жодного долара Україні», - заявила колишній спецагент ФБР Керен Грінвей, виступаючи на слуханнях Гельсінської комісії США, що відбулись в одній з будівель Конгресу США 13 лютого, повідомляє «Голос Америки».

Якщо українці і зможуть повернути гроші, вкрадені режимом Януковича, це не буде дев'ять мільярдів доларів, на які, можливо, раніше сподівались, вважає колишній агент.

«Моє серце розбивається», - сказала Грінвей, відповідаючи на питання журналістки української служби «Голосу Америки» Оксани Бедратенко стосовно того, чи побачать українці повернення грошей, вкрадених януковичем.

«Можу сказати, що я робила все, що можливо, намагаючись допомогти народу України повернути їх гроші, - наголосила Грінвей, відповідаючи на питання. - Я все ще сподіваюсь, що можна буде отримати якісь гроші, і не можу сказати, що питання зняте. Ще тривають дії, які я не буду коментувати, бо не беру в них участі, тому що я пішла у відставку. Я не кажу, що питання не стоїть, однак 9 мільярдів доларів ми не знайдемо. Моє серце розбивається, бо багато людей працювали дуже і дуже тяжко, щоб це зробити».

Грінвей, яка у час своєї роботи в ФБР здійснювала керівництво командою слідчих та аналітиків і допомагала в поверненні грошей режиму януковича, навела декілька причин, чому ці зусилля досі не принесли результату.

Перше - зловмисники врахували досвід колишнього прем'єр-міністра України Павла Лазаренка, який перебуває під вартою у США за відмивання коштів в Америці. Гроші режиму януковича не переміщувались саме до США.

«Завдяки Лазаренку, не так багато грошей пішли саме до США, - говорить Грінвей. - Їх переміщували в доларах США, через кореспондентські рахунки. Це дозволяє нам бачити ці транзакції, але не завжди дає нам поняття про кінцеве призначення. Це також нам не дає інформації про походження цих грошей і не обов'язкового говорить про те, хто поклав їх на рахунок», - наголосила Грінвей.

Керен Грінвей, колишній спецагент Федерального бюро розслідувань США

Зловмисникам також вдалось швидко подрібнити суми готівки, щоб приховати їх і ускладнити замороження коштів. Також відсутність відповідної інституційної спроможності в Україні не дозволяла швидко заморозити ці кошти, говорить Грінвей.

«Сотні мільйонів доларів рухались дуже швидко і часто розпорошувались, інколи повертались назад до України, - заявила колишній агент. - Це було частиною нашого розчарування - навіть, коли ми отримували повідомлення про переказ і могли показати, що гроші повернулись до України, то від українців ми не бачили видання навіть вказівки про цивільний арешт коштів. Однак, вони змінили ці закони завдяки громадянському суспільству, яке працює з урядом і говорить: «Дивіться, ми потребуємо власної програми з повернення активів».

Грінвей, зокрема, навела такий приклад розпорошення коштів: «У випадку з Україною ми досліджували 400 мільйонів доларів. На час, коли я пішла, ми не знайшли велику частину цих 400 мільйонів доларів, тому що з ними провели десять тисяч, чи більше, транзакцій. Деякі транзакції розмили суми з десяти мільйонів доларів до 1500 доларів, витрачених на меблі в Іспанії. Це не можна повернути».

Також інформація про кошти режиму януковича часто була недостатньою та застарілою.

«Коли чули спочатку в Україні про чотири мільйони доларів, п'ять, дев'ять мільйонів, то у співпраці з представниками країни було дуже важко визначитись, про що саме йдеться в плані активів, які ми можемо виявити і заблокувати», - наголосила Грінвей.

Вона навела такі основні висновки від роботи в Україні:

Існують структури, які дозволяють легко і дуже швидко розпорошити великі суми. І коли йдеться про велику кількість часу – два, три, чотири роки – чим далі, тим більше можливостей для них переводити гроші з одного рахунку до іншого. Це значно ускладнює роботу і можливість отримати те, що треба.

Система отримання цих документів через міжнародну систему взаємної допомоги є болюче повільною.

Україні не вдалось повернути і гроші Лазаренка, хоча злочини, про які йдеться, відбулись більше двадцяти років тому. На цьому наголосив інший учасник слухань, колишній спецагент ФБР, який займався справою, що призвела до переслідування та винесення вироку колишньому прем'єр-міністру України Павлу Лазаренку у США.

Браян Ерл, колишній спецагент Федерального бюро розслідувань США

«Дії, вчинені Лазаренком, відбулись в 90-х, а повернення активів все ще не сталось. Це складно і інколи неможливо», - зауважив він у відповідь на питання журналістки Української служби «Голосу Америки».

Фінансові системи налаштовані на те, щоб допомагати їх клієнтам, а не тим, хто хоче повернути вкрадені кошти, вважають експерти.

«Це не створюється випадково. Ці системи створюються юристами, бухгалтерами, експертами з міжнародного оподаткування, щоб зробити їх привабливими для незаконно здобутого капіталу», переконаний професор криміналістики Ульстерського університету Крістіан Ласслет.

Крістіан Ласслетт, професор криміналістики Ульстерського університету, Великобританія

Все ж, відмивати гроші через фінансові центри за кордоном стає все складніше завдяки роботи неурядових організацій, говорить він.

Відмивати гроші «стає складніше, бо збільшилась поінформованість про роль західних юрисдикцій та відмивання коштів організованої злочинності Центральної Азії та Східної Європи».

А от уряди недостатньо приділяють увагу боротьбі з відмиванням коштів, переконаний науковець і наводить приклад Британії. «Уряди рухаються в зворотньому напрямку, - наголошує Ласслет. - У Великобританії ми бачили спробу припинити потік незаконних коштів, створюючи реєстри осіб значного контролю. Однак, - поскаржився експерт, - це не втілюється належним чином», - заявив він.

Його прогнози на майбутнє також невтішні.

«Що станеться після Брекзиту, коли грошовий потік почне висихати і буде економічний спад? Чи є бажання перетворити Британію на податковий рай, як це було історично для російських грошей? Якщо інших варіантів небагато, це видається привабливим інструментом для політиків в скрутному становищі».

Злочинний світ також вдосконалює свої технології, реагуючи на дії правоохоронців, наголошує Браян Ерл.

«Юридично це (відмивати кошти через фінансові центри – ГА) стає все більш складно, - говорить Ерл, - бо ми накладаємо все більше зобов'язань на фінансові установи, як і потрібно в сфері відмивання коштів. Проблема в тому, що їм байдуже до законів. Вони не дотримуються законів. Тому, на практиці вони просто ігнорують і схеми стають більш складними - йдеться про криптовалюти та інші валюти світу, різні платіжні системи, які використовуються для руху грошей. Є новітні шляхи відмивання коштів, які не існували 20 років тому. Отже, всі інновації, які ви бачите в законній економіці, вони присутні і в незаконній економіці. Вони (злочинці) відповідають власним інноваціям і тому відмивання коштів триває, незважаючи на всі зусилля», - наголошує Ерл.

Фото VOA