Путін може застосувати сценарій: Азаров в. о. президента, Медведчук - прем’єр

Після поразки януковича впаде і режим Путіна

«Перший сценарій, найбільш оптимістичний для збуреного народу і більш оптимальний для розвитку країни, полягає в тому, що влада погодиться на зміну до Конституції і повернення до парламентсько-президентської форми правління. На зміну Конституції янукович морально готовий іти – це дає йому хоч примарний, але все таки шанс на повернення в разі поразки на президентських виборах.

Путін може замінити януковича на Медведчука

Перехід на парламентсько-президентську форму правління може бути вигідний і відверто проросійським силам.

Так, керівник «Українського вибору», кум президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук вже висловлювався за повернення до варіанту Конституції 2004 року. Це дає йому шанс стати реальним керівником України, але в тому випадку, якщо стане, звісно, за допомогою Путіна, прем’єр-міністром. Не можна виключати, що президент Росії розглядає варіант якнайшвидшої заміни януковича на людину, яка буде більш жорстко вести себе з опонентами. Таким є Медведчук. Путін готовий навіть фізично усунути віктора януковича. Тоді в.о. президента стає цілком проросійський Микола Азаров, а посаду прем’єра можуть віддати Медведчуку. Це саме та фігура, яка, на думку Кремля, готова максимально жорстко придушити народний протест. Путін розуміє, що поразка нинішнього режиму в Україні несе пряму загрозу поширення протестного досвіду України на Росію. Це загроза режиму Путіна, тому він так зацікавлений придушити акції непокори в Україні.

Берлін і Париж знову здали Україну Путіну

Не полишає думка, що пасивність провідних держав ЄС в процесі переговорів щодо врегулювання політичного конфлікту в Україні – Франції та Німеччини, є наслідком дії потужного російського лобі в Парижі і Берліні.

Асоціація України з ЄС була провалена не лише українською владою під тиском Кремля, але й небажанням вищих чинів Німеччини та Франції підтримати інтеграцію України в ЄС. Не тільки через Росію, але й через страх з боку німецьких та французьких чиновників інтегрувати в ЄС велику країну, що внесе зміни в геополітичні розклади на Європейському континенті.

Але без участі європейських посередників конфлікт в Україні врегулювати буде важко – в 2004 році в Київ приїжджали вищі чини ЄС та НАТО, які схилили тодішню владу до поступок учасникам протесту, що увійшов в історії як «Помаранчева революція». Зараз без реальної, а не словесної підтримки Європи кризу врегулювати буде важко. Якщо єврочиновники прибудуть в Київ і почнуть вводити санкції, переформатування влади є цілком можливим. Інакше в країні будуть реалізовані інші два сценарії, написані в Москві.

Другий сценарій: протистояння триває, сторони не досягають компромісу. Народні ради в ряді областей не визнають центральну владу, в цей же час ради Криму, Донбасу, Харкова і ряду південних областей скликають другий «сєвєродонецьк» і проголошують створення чергового ПІСУАРу. Фактично, країна буде розколота. Такий сценарій реалізується на 100%, якщо в 2015-у на президентських виборах знову переможе янукович.

Третій сценарій – найгірший і найменш ймовірний, але такий, що все ж може відбутися. Це – збройний громадянський конфлікт. А це – знов таки розкол України. Розкол за російським сценарієм. Втім, результат такого конфлікту навряд чи буде для чинної влади переможним, навіть якщо Москва готова надавати військову підтримку. Адже захід втрутиться в більш жорсткій формі, аби не допустити другого Балканського варіанту. Але в цьому випадку Україну може чекати доля Грузії, від нашої країни тимчасово може бути відірвано певні території, найімовірніше, Крим.

Сподіваємося, що до цього не дійде. Віримо в краще і власними силами творимо зміни в країні.

Сергій ПАРХОМЕНКО, директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД