​Старі режисери «Нових лідерів»

Уважно слідкую за перебігом проекту «Нові лідери» і маю висловитися. Ідея оновлення політичних еліт сама по собі є позитивною, і я, як ніхто інший, пропагував соціальні ліфти та усіляко сприяв молоді, котра йшла до влади з чистими руками і серцем. Так було і в Грузії, і в Україні.

Відчувши на власній шкірі методи корумпованої української влади, я ще більше затвердився в ідеї виховання нового покоління лідерів, які очистять політику від бруду. Саме такою ми творили партію РНС, саме таких світлих хлопців та дівчат нам вдається залучити до своїх лав. І саме проти таких громадян виступає сьогодні вся машина політичних репресій під керівництвом Порошенка.

Серед наших нових лідерів – Севіріон Донгадзе, якого кинули за ґрати по надуманій справі. Нашим лідером також є Олег Філіпас з Кременчука. Його за опозиційну політичну діяльність нещодавно по-звірячому побили наймити Порошенка. На тілі Олега Філіпаса не лишилося живого місця, ці звірі зламали обидві його руки. Сьогодні СБУ проводить обшуки ще у двох наших лідерів – Євгена Лук’янцева та Андрія Подзеги. Цей перелік визнання владою лідерів можна продовжувати довго.

І в цей час прямо на наших очах розгортається огидний спектакль. На сцені – авторитетні громадські організації презентують інше лідерство – телевізійне – з опери шоу-бізнесу. Головний режисер вистави – Пінчук. В кабіні суфлера – Льовочкін (його організація «Нова Україна» увійшла на рівних до наглядової ради проекту). До гри в спектаклі запрошені відомі громадські активісти, багато хто з яких погодився.

Знаєте, можна стерпіти все, що завгодно. Але брехню, цинізм, блюзнірство, відсутність гідності – ніколи.

По-перше, ні для кого не секрет, що проект «Нові лідери» – суто політичний, покликаний за рік до виборів проявити свіжих кандидатів замість тих, хто зашкварився. І смішно, що деякі члени наглядової ради брешуть, стверджуючи, що проект – поза політики. Попереджаю: починати з брехні – дуже поганий знак. Мала брехня з часом стає великою і суспільно небезпечною.

По-друге, організатори пояснюють, що олігархи бувають і прогресивними, просунутими і чесними, а Пінчук, мовляв, – саме такий. Хоча всі пам’ятають часи великої приватизації, при якій саме Пінчук грав ключову роль при тіньовому розподілі ресурсів країни.

Виникають питання. Скільки протримається Україна на брехні? Яку ціну заплатить кожен громадянин за конкурси, на яких перемагають Насірови, Холодницькі, Корчаки під пильним наглядом тих самих ГО, які увійшли у наглядову раду «Нових лідерів»? І що в цьому зрежисованому спектаклі на одній сцені з засновниками корупції роблять відомі громадянські активісти?

І головне: скільки антикорупціонери дадуть Льовочкіну політичних життів, щоби той грався з Україною, як у комп’ютерній грі, перезавантажувати кожен раз, коли місію провалено?

Mikheil Saakashvili, facebook.com

Фотоколаж «Конфлікти і закони»