​Про «мирні плани» і повоєнні зміни

«План Трампа» від джерел з США (на чому він ґрунтується — загадка). «План Трампа» від джерел з кремля (тобто, відверті вкиди від фсб). «План Трампа» від джерел з Банкової (він там багатьох лякає).

Все є, нема тільки «Плану Трампа» офіційно від Трампа...

Менше з тим, повністю зрозуміло, що НАТО нам у найближчі роки не світить. А ще буде поставлено під сумнів багато чого з новацій неадекватних «патріотів», як от мовні патрулі, війна з живими і мертвими діячами культури, силові рішення у релігійній сфері і т. п.

Про НАТО я висловлювався відразу після появи відповідних правок до Конституції України. Ну не можна закріплювати у нашому Основному Законі те, що залежить не від нас! Це все одно, що зробити конституційною нормою, щоб кожна українська жінка народжувала виключно майбутніх нобелівських лауреатів. Воно начебто і непогано, але ж як це реалізувати на практиці?

До речі, можна записати, що Україна залишає за собою право створити зброю масового знищення для самозахисту — нас будуть шалено критикувати, накладати санкції, але все одно створення такої зброї залежатиме від України. А от записати членство у міжнародній організації, де нас не чекають — це невігластво. Або провокація.

А ще важливіше, що НАТО продемонструвала свою недієздатність щодо протистояння агресії з боку недоімперії. Країни, які входять у НАТО — так, допомагають Україні. НАТО як організація — практично ні. То нащо нам цей бюрократичний тягар з величезними членськими внесками, який нас все одно не захистить?

Тому, швидше за все, пасаж про НАТО з Конституції України доведеться прибирати. Буде соромно, буде багато галасу, але ж виправляли помилки, як правило, складніше і неприємніше, ніж їх робити.

Мені здається, що на Петра Порошенка зараз тиснуть і лякають санкціями саме для того, щоб він якщо не сам запропонував відмінити норму про НАТО, то хоча б не протидіяв цьому.

Проте норму про членство у ЄС залишати треба. Бо вона, окрім іншого, передбачає, що Україна змушена буде уніфікувати і своє законодавство, і — головне — практику застосування законів до європейських норм.

Тобто, «клятій собачій мові» доведеться надавати етерний час навіть на «Телемаратоні». І книги російською друкувати. І угорською у школах на Закарпатті викладати. І ще багато чого неприємного багато для кого. Інакше у ЄС нас не приймуть, а воно ж — у Конституції! Святе!

Так само вирішувати, до якої конфесії належить конкретний храм, за нормами ЄС, має не СБУ, а релігійна громада: зібралися віряни і визначилися, а якщо місцевий священник не згоден, то він тихенько іде шукати собі іншу громаду. При цьому якщо є порушення священством українського закону, то винних треба карати саме по закону, а не під впливом емоцій.

Так, з усім цим доведеться розбиратися після того, як припиняться бойові дії. Бо зараз в нас природна імунна реакція суспільного організму на російське вторгнення: це як при інфекції — піднімається температура, з’являється сип, шмарклі та інші неприємні прояви. Саме тому зараз настільки непереборне бажання знищити, зруйнувати все, що пов’язане з країною-агресоркою, навіть якщо цей зв’язок примарний. До того ж, завалити чавунний пам’ятник простіше і безпечніше, ніж ворожого солдата...

І хоча всі описані жахи ще не скоро, психологічно готуватися до них треба — така ціна перемоги, яку ми втратили у 2023 році. І до виборів треба готуватися, бо вони теж передбачені «мирними планами» і мають багато чого змінити в Україні.

А інакше припинення бойових дій цього року не відбудеться, які б «плани» у ЗМІ не поширювали.

P.S. Мало не забув: як «кремлівська консерва» я вскрився вже разів з тисячу, тому треба вигадувати щось нове.

Alexandr Kochetkov, facebook.com

Фото зі сторінки ФБ Alexandr Kochetkov