​Порівнювати нашу війну з ізраїльсько-іранською некоректно

Різниця між ізраїльсько-іранською війною і нападом росії на Україну схожа на різницю між відеокліпом і телесеріалом, який триває десяток років і може бути подовженим на наступний сезон.

Відеокліп — він яскравий і вражаючий, але триває недовго. У телесеріали теж є потужні батальні моменти, але головне в ньому не видовищність, а поступовий розвиток сюжету.

Повітряні удари Ізраїлю не тільки масовані, але й дуже продумані і тому ефективні. Іран відповідає. І помітна частина його балістичних ракет долітає до ізраїльських міст (ось чому завжди стверджував, що «Залізний купол» — не панацея). Але збитки неспівставні з тими, що отримує Іран.

Тобто, Ізраїль досягає своєї реалістичної мети — знищення іранської атомної програми при мінімумі власних втрат. На відміну від недоімперії, чиєю примарною метою є повне знищення України як держави.

Перелік відмінностей значно більший, ніж спільних рис. Зокрема, США не дуже публічно, але дієво допомагають Ізраїлю, зокрема, і безпосередньою участю у збиванні іранських ракет. У нашому випадку США за Д. Трампа швидше на боці росії, ніж України.

При продовженні настільки масованих ударів запаси іранських ракет (склади ракет теж є ціллю повітряних атак) скоро вичерпаються. А от російські продовжують вироблятися, і Україна не має технологічних можливостей, щоб цьому істотно завадити.

До того ж, ми маємо з росією величезний спільний кордон, чого нема між Ізраїлем та Іраном. У нас мова про окупацію територій, тобто, все вирішують не повітряні та морські, а сухопутні сили, де росія має величезну чисельну перевагу.

Якби Іран мав змогу кинути у наступ на Ізраїль полчища своїх фанатиків, то прогноз на результат був би неоднозначним. А у варіанті повітряного протистояння Ізраїль впевнено і швидко перемагає. Вже у цьому місяці можна очікувати реальних переговорів про припинення бойових дій в обмін на припинення іранської ядерної програми. І Трамп нарешті приміряє тогу миротворця з перспективою перешити її на фрак нобелівського лауреата.

У нашому випадку припинилися навіть формальні переговори про заморожування війни.

Звісно, українці можуть дещо перемкнути увагу на те, як відеокліпно літають різні ракети між Іраном та Ізраїлем. Але ворог все одно поверне нас до реальності. Тому швидкоплинні баталії на Близькому Сході для України важать значно менше, ніж повзучий наступ ворога на Дніпровському напрямку, який триває, та на Запорізькому, який готується.

А головна схожість того, що в нас і в них - це те, що Давид має перемогти Голіафа.

Alexandr Kochetkov, facebook.com

Фото зі сторінки ФБ Alexandr Kochetkov