Політика

Чи можемо ми зробити роботу над помилками і вийти на інший рівень історичної відповідальності, чи є у нас сили опиратися ворогу, чи обираємо бік цивілізаційного світла, чи будемо скочуватись у бік моральної деградації, як цього хоче московія?

Дійшли руки прочитати міні-маніфест російської політики стосовно ОРДЛО – інтерв’ю французькому виданню Politique Internationale Дмітрія Козака, заступника голови монаршої канцелярії росії.

Попри те, що я раніше прогнозував, що ЄС буде Зеленського «примушувати до миру», в інтерв’ю я вбачаю позитивні сигнали.

Неоднократно утверждал, что рейтинг Владимира Зеленского держится на плаву, потому что украинцы видят его намерения добиться мира на Донбассе и предотвратить большую войну. Это последнее (но ключевое!) предвыборное обещание ВАЗа, надежды на относительное выполнение которого оставались.

У день 80-річчя нападу Німеччини на СРСР московський вождь опублікував статтю «Бути відкритими, незважаючи на минуле». Стаття вийшла в німецькій щотижневій газеті «Die Zeit». Вона нічим не відрізняється від попередніх. Просто ще нахабніша і брехлива.

Сейчас многие обсуждают восторги Арахамии, почти руководителя несуществующей, виртуальной партии власти «Слуги народа», успехами и привлекательностью китайской политической и экономической системы. Многие блогеры обзывают его, унижают, смеются над этим картонным политиком. А зря. Арахамия - это то, что у «трезвого глубоко спрятано в уме, а у пьяного на языке».