Політика

Відкинемо пропагандистську гру росії з «підтримкою» Зеленського під час виборів. Російська пропаганда, як і російські бунти, «бессмысленная и беспощадная». Тільки її творці до пуття розуміють, що хочуть досягнути, витягуючи зі склепа якийсь черговий імперський чи радянський штамп.

Поразка Порошенка - це не просто кінець епохи старих політиків. Це ще й провал встановлення путінізму в Україні.

Коли влада президента вважається сакральною. Коли президент не сприймається як звичайний службовець, як найманий менеджер. Він подається як президент-цар, президент-жрець, президент-сонце, президент-бог.

Владимира Зеленского — с суперубедительной победой! Хотя это было очевидно еще после первого тура.

Злорадствовать над сокрушительным поражением Петра Порошенко — не хорошо. Это низко. Почти так же низко, как непрерывно врать на должности по поводу и без повода. А также использовать АП, СБУ, ГПУ и прочие государственные органы для попытки сохранить за собой власть…

Главный результат этих дебатов на стадионе между кандидатами в президенты Зеленским и Порошенко не внутриполитический, а неожиданный внешнеполитический эффект. Сами дебаты ничего не изменили во взглядах украинских избирателей. Порошенко, как всегда, убеждал только своих избирателей и угрожал всей остальной Украине, которая посмела сделать свой выбор. Эта ненависть и истерика прорывались в каждом его жесте и слове. А Зеленский старался не делать политических ошибок.

Дебати ці вже скоріше є елементом майбутньої парламентської кампанії, аніж нинішньої президентської – з останньою вже все ясно. У Порошенка задача – очолити опозицію, зарядити своїх прихильників для проведення агітації у Верховну Раду, стати консолідуючою фігурою для усіх, хто не задоволений Зеленським. Для Зеленського вже спливають останні години, коли він повинен щось говорити. Далі такого обов’язку не буде, можна буде мовчати. Або не мовчати.