Політика

Орбан забув, що Угорщина продовжує перебувати в ЄС, й під час свого візиту до комуністичного Китаю він пробурмотів, що йому, швидше, хотілося б належати до російсько-китайського союзу, ніж до Європи. Сердечно потиснувши руку путіну, Віктор раптом заявив, що напад рф на Україну, як і раніше, є «операцією», а не агресивною війною. Крім того, він на економічному форумі в Катарі філософствував про те, що кордони України є «невизначеними». А ще він «вкусив» за ногу Швецію і знову почав пояснювати, як слід пред'являти Стокгольму нові умови для вступу до НАТО. А ще пообіцяв зробити все можливе, аби загальмувати антиросійські санкції, та те, що є досконалою неправдою, що Україна захищає свободи всієї Європи.

У авторитарной россии – царской или советской, были только две модели властвования – модель легитимного хозяина страны или модель самозванца. А путин внес новшество в политическую историю россии - он освоил интенсивную практику политических двойников. По мнению путина, это позволяет соединить полезное - личная безопасность с приятным - отдых от государственных дел и время для лечение старых ран. Проблема только в том, кто в данный момент управляет двойником.

«Марафон», виявляється, не працює. Навіть на найупоротіших, котрі закривають очі на війну і, слухаючи мудафонне співання осани з ТВ Зеленському і владі, вірять, що саме влада (військові адміністрації) піклуються про людей, турбуються про опалення на деокупованих територіях і забезпечують там нужденних усім, тоді як насправді люди там кинуті напризволяще і забезпечуються їжею, харчами і тими ж буржуйками лише волонтерами – щось теж почали підозрювати.

Зеленський, як президент країни, виявився найгіршим, найаморальнішім і найцинічнішим, ніж всі, котрі були до нього. Єдине його досягнення, що він «бо не втік», не перекриває весь той жах, котрий він наробив з країною і в країні. Те, що він не готувався до повномасштабного вторгнення, здав 20% територій, посприяв розмінуванню виходу з Криму та акваторії Азовського моря, те, що саме при ньому відводили військових з важливих позицій, а також призначали на всі відповідальні посади у СБУ реальних агентів фсб (про що говорили Сівкович з Кулінічем), це - лише вершина айсбергу. Найнебезпечнішим є те, що Зеленський постійно грає і говорить неправду. Причому як західним партнерам, так і українському суспільству.

Те, що обіцянки Зеленського - пустодзвін, стало зрозумілим давно. Всі ці роки він постійно брехав суспільству, а після повномасштабного вторгнення взагалі узурпував владу, ввів цензуру і почав працювати в інтересах третіх осіб, але аж ніяк не держави Україна. Головним досягненням, яке громадянам доносять, це те, що Зеленський не втік. Але, як ми бачимо сьогодні у ситуації з Ізраїлем, Нетаньяху теж не втік. Однак, на відміну від Зеленського, він не запровадив єдиний марафон, не підім'яв під офіс президента всі гілки влади і, що найголовніше, не запровадив цензури, порушення прав людини і не закрив кордони. Однак в Ізраїлі вимагають відставки Нетаньяху, а представники Глава ШАБАКу та Генерального Штабу Армії Оборони Ізраїлю визнали свої помилки, взяли на себе відповідальність за провал охорони країни, тоді як у Зеленського і досі розказують про «не на часі», аби не називати відповідальних за здачу територій та розмінування.