Політика

  Політичний в’язень радянських часів Левко Лук’яненко, який понад 25 років провів за гратами за свою патріотичну позицію, називає історію з ув’язненням радикала Ігоря Мосійчука «вибірковим правосуддям». Каже, що відео, продемонстроване у Верховній Раді, викликає у нього багато запитань і справляє враження змонтованого.

  Все, що наразі робить Путін, то є ого особистим уявленням про створення імперії. І хоча ця людина начебто і має освіту, і, навіть, є представником КДБ (а про таких складали байки, що вони занадто розумні), він не усвідомлює, що незважаючи на те, що нинішній Московії притаманні такі риси імперії, як: наявність чисельної армії і поліції, авторитарна та одноосібна влада, лояльність російського населення та концентрація усіх гілок влади в одному центрі (Москві), а також нав’язування громадянам домінування релігії, як ідеології, імперію побудувати він не зможе, оскільки фінансового ресурсу на повне окопування чужих територій він не має, а території, які він бажає загнати до імперії, на відміну від пасивного російського населення, надаватимуть опір загарбнику. Та все ж Путін демонструє, що, як і чільники імперій, він прагне до регіонального або світового домінування, задля чого і провадить експансивну зовнішню політику.

  Порошенко, трясясь над своими активами, помогая регионалам вернуться во власть, подписывая законы, иногда вредящие Украине, как, например, закон о местных выборах, слизанный с российского законодательства, закрывает глаза на то, что в местную власть, как крысы со всех щелей, потянулись люди Медведчука и януковича.

  янукович не стеснялся пользоваться двойными и тройными стандартами. Но у него было четкое правило, внедренное еще Франко: «Друзьям — всё, врагам — закон». Потому-то так надрывно издевались над судебной системой, пытаясь через суды посадить неугодных оппонентов. Тогда общество грешило на судей: вот, гады, и как они могут?

Чудное интервью Саакашвили вышло на пятом канале. Глава Одесской ОДА озвучил то, что и так знали все, только он это подал со свойственным ему эмоциональным окрасом. Ничего нового украинский зритель из его уст не услышал. Он получил подтверждение того, о чем и так догадывался: украинский политикум – марионетки, которые дергают за ниточки олигархические кланы.