Кримінальний альфонс та шахрай з Донецька рветься до громадських радників в НАБУ

Ще в 2008 році сайт журналістських розслідувань «PRO-TEST», який я тоді редагував, опублікував відкритий лист жительки Донецька Ніни Твердохліб до лідера БЮТ Юліі Тимошенко http://pro-test.org.ua/index.php?id=5005&;show=news&newsid=39052, в якому авторка розповіла, що тодішній голова Донецької міської парторганізації «Батьківщини» Іван Галунга займався масовим продажем людей, а саме молодих дівчат, за кордон - для занять проституцією. Зокрема, як стверджувала Твердохліб, Галунга продав її дочку в рабство до Греції, звідки дівчина дивом змогла повернутися в Україну. Решті дівчат зі 100 (!) доказаних тоді слідством епізодів пощастило менше...

Мені довелося особисто поспілкуватися з Ніною Петрівною після публікації її листа, а ще через кілька днів я оприлюднив власне журналістське розслідування на цю тему http://pro-test.org.ua/index.php?id=5005&;show=news&newsid=38954, яке повністю довело слова Твердохліб. До речі, процедура вербування майбутніх сексуальних рабинь, фотографування тощо відбувалися прямо в будинку Галунги, там була облаштована ціла порностудія.

Більше того, я проілюстрував свою статтю довідками з відомої УБОЗівської бази даних «Скорпіон»  (див. внизу поста). Згідно з якими видно, що Галунга бреше в своїй автобіографії, що він не притягувався до відповідальності. Так, за торгівлю дівчатами була засуджена, а потім амністована (завдяки наявності у подружжя двох неповнолітніх дітей і зусиллям свого благовірного) його дружина Марина. А сам він і уклонявся від податків в свій час, і збивав людей на власному автомобілі. Подробиці в вищевказаному мною журналістському розслідуванні.





Тепер цей фрукт преться викорінювати корупцію в Україні, хоча його самого зняли з посади голови донецького БЮТу за злодійство і розтрату коштів, виділених центральним партійним офісом на проведення президентських виборів в Донецьку в 2010 році. Йшлося про величезні суми - мільйони.

Про моральне обличчя Галунги, зокрема його ставлення до слабкої половини людства, добре говорить ще один красномовний факт. Свого часу створена ним громадська організація пафосно збирала гроші на встановлення пам'ятника донецьким жінкам-шахтарям, які відновлювали місто після війни з німцями. Були зібрані величезні гроші, які згодом благополучно осіли в кишенях цього шахрая, а пам'ятник біля Ворошиловського райвиконкому так і не з'явився. Все закінчилось на установці постаменту.

Можна тільки здогадуватися, чого «нарадить» Галунга «антікорупціонщікам», якщо пройде конкурс та потрапить в Раду громадського контролю. А у нього є шанси - обраними стануть 15 з 29 кандидатів. До речі, сьогодні перший і останній день голосування по кандидатурах.

Серед них ще два соратника Галунги по «Народному люстратору». Хочеться вірити, що вони не належать до числа переконаних альфонсів з кримінальним ухилом, як їх колега. Хай уже краще залишаються просто дурнями, які нібито нічого не знали про темне минуле Галунги.

Артем Фурманюк, facebook.com