Що викликає запитання у справі Н...

Що викликає запитання у справі Ноздровської?

Подробиці

Опубліковано 16.01.2018 20:33

Автор: Конфликты и законы

Нижче викладені запитання та висновки, що ґрунтуються на інформації про обставини вбивства станом на 16 січня 2018.

Для підготовки висновків і запитань використані наступні джерела інформації: ЗМІ, огляд місця, де було знайдено тіло загиблої; огляд місця злочину, на яке вказав підозрюваний; інтерв’ювання доньки загиблої, осіб, які спілкувались з загиблою напередодні зникнення, місцевих жителів; опитування судово-медичних експертів; єдиний державний реєстр судових рішень.

Викладений нижче аналіз не має на меті заперечити основну версію слідства, а лише є опрацюванням наявних у відкритих джерелах даних про злочин та особистою думкою автора.

1. На сьогоднішній день оприлюднені 17 ухвал Вишгородського районного суду стосовно справи вбивства І. Ноздровської. Всі вони є наслідком розгляду клопотань слідчого у справі. Оприлюднені ухвали не містять імен та прізвищ учасників процесу. Вони зашифровані відповідно до вимог закону як Особа_1, Особа_2 тощо. Але події життя та загибелі І. Ноздровської є загальновідомі, тому з оприлюднених ухвал легко зробити висновки щодо персоналій.

Отже, суд ухвалив арештувати та тимчасово вилучити автомобілі, які з великою ймовірністю належали: чоловіку, який так і не став нареченим Ірини; сім’ї Россошанських, сім’ї колишнього чоловіка загиблої Світлани Сапатинської. В ухвалах зазначено, що кожен з цих автомобілів міг бути засобом вчинення кримінального правопорушення. За результатами огляду цих автомобілів було вилучено гумові килимки, зразки ґрунту з килимків, змиви з керма автомобілів, з важеля коробки передач тощо. Тобто, коло підозрюваних було широке, але не виходило за межі побутової версії та версії щодо конфлікту у справі смертельного ДПТ.

Також Вишгородськй районний суд ухвалив накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме – робочий ноутбук Ірини, який знаходився в офісі ГО «Рух боротьби з корупцією». Як раз цей носій інформації міг пролити світло на інші справи, якими займалась Ірина. Крім того, суд за клопотанням слідчого ухвалив розкрити банківську таємницю Ірини, як клієнтки банку та власниці двох банківських карток. Номери карток також оприлюднені. Але основна версія вже набула офіційного характеру, підозрюваний під вартою. Тож, або більше нічого в роботі Ірини не становило небезпеку для її життя, або раптове щиросердне зізнання підозрюваного зупинило дослідження цієї інформації через непотрібність.

Решта ухвал по цій справі стосуються надання слідству тимчасового доступу до інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Простими словами – це інформація про дзвінки на/з мобільного телефону, інформація про пересування абонента тощо. У цих ухвалах оприлюднені обидва мобільні номери Ірини Ноздровської та всі мобільні номери, з якими був у неї зв'язок протягом 2017 року. Така інформація відкрила таємницю телефонної комунікації багатьох людей і порушила їх право на приватність, але сподіватимемось, не завдала їм шкоди. Також оприлюднені десятки інших мобільних номерів, які потрапили у поле дослідження в межах кримінального провадження. Деякі номери телефонів містяться в ухвалах в контексті належності особам, які можуть бути причетні до вбивства. Тобто, можна зайти в Єдиний державний реєстр судових рішень і пошукати свій номер телефону чи своїх знайомих на предмет підозр у цій справі. Таким чином, можна провести нескладну роботу та з’ясувати окремі фрагменти таємниці слідства.

Примітно, що двічі у цій справі станом на 16 січня 2018 Вишгородський суд захистив право громадян на приватне життя та відмовив слідчим у тимчасовому доступі до інформації мобільних операторів та можливості її вилучення. На думку суду, слідчий не обґрунтував навіщо потрібна інформація про з’єднання кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг в період з 01.01.2017р. до 01.01.2018р., адже кримінальне правопорушення було скоєне в період з 29.12.2017р. до 01.01.2018р. У клопотанні слідчого зазначені номери телефонів осіб, з якими спілкувалась Ірина за період з 01.05.2017р. по 29.12.2018р. Суд вважає, що в разі надання доступу до зазначеної в клопотанні інформації це призведе до втручання в особисте життя громадян України, зокрема тих, які спілкувались з Іриною тривалий час.

2. Перша з оприлюднених станом на 16.01.2018 ухвала суду у справі вбивства І. Ноздровської ухвалена 3-го січня. Перше ж клопотання слідчого надійшло до суду 2 січня 2018. Таким чином, перше клопотання слідчого у цій справі щодо отримання тимчасового доступу до інформації про з'єднання споживачів телекомунікаційних послуг п’ятьох мобільних номерів (осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину) надійшло до суду на четвертий день після зникнення Ірини. Нагадаю, що провадження по статті 115 ККУ (умисне вбивство) було відкрите 30 грудня 2017 року. Хоча інформація з телекомунікаційних мереж може стати у нагоді з першого дня пошуку зниклої людини.

3. Місце вчинення злочину, на яке вказує підозрюваний Россошанський, є перехрестям сільських вулиць. З усіх боків перехрестя знаходяться житлові будинки. Відстань між будинками невелика, вулиці – вузькі. Паркани довкола будинків переважно дозволяють бачити, що відбувається за межами двору. Поряд з вказаним місцем вбивства магазин та зупинка маршрутних автобусів. Якщо вбивство вчинялось на вказаному місці у часовий проміжок з 17-20 до 18-20, то існує велика ймовірність активного руху транспорту по дорозі, яка знаходиться у безпосередній близькості з вказаним місцем вбивства. Зокрема, маршрутні автобуси з Києва у цей часовий період рухаються з інтервалом 4-5 хвилин. Крім того, рух пожвавлений за рахунок тих, хто повертається у цей час з роботи з Києва. Дійсно, в сільській місцевості свідки вкрай рідко зізнаються, що чули крики жертви, чи бачили, куди і коли пішов вбивця. Але з позиції вбивці необачливо у такому місці вчиняти злочин. Особливо для людини, яка раніше не помічена у застосуванні насильства. Крім того, працівники магазину, у кількох метрах від якого вказане місце вбивства, згадують, що у цей час до них завозили товар, розвантажували машину та заносили у магазин.

4. Причиною смерті на даний момент в офіційних джерелах називають втрату крові та множинні колото-різані рани обличчя та шиї. Так, дійсно, частина крові може потрапити всередину тіла, але не з усіх більш як 10-ти поранень. Більше того, якщо тіло дійсно транспортувалось на плечі, то незалежно від напряму розташування голови і ніг, голова буде звисати вниз, через зрозумілі закони фізики. Тому логічно, аби на місці такого звірячого вбивства, вчиненого з особливою жорстокістю, та по траєкторії руху підозрюваного з тілом на плечі, сім’я та друзі загиблої виявили б хоч краплю крові. Адже після дня вбивства Ірину ще 2 доби активно шукали. Крім того, вказане місце злочину та частина шляху, яким підозрюваний, за його словами, рухався з тілом на плечі – досить людні. У практиці таке буває, що знайти сліди крові після вбивства вкрай складно, але це трапляється тоді, коли злочин заздалегідь готувався і коли злочинець дуже старанно ці сліди знищив. Натомість підозрюваний Россошанський раненько вже мусив передати сину в СІЗО новорічну передачу, а підчистити за ніч майже кілометр шляху, яким, за його словами, він рухався з тілом убитої – малоймовірно. Тож, є сенс розглядати версію того, що тіло не несли, а везли.

До місця, де було знайдено тіло, доволі просто під’їхати автомобілем.

5. Підозрюваний запевняє, що ніс тіло вбитої на правому плечі. Справа не тільки у вазі тіла вбитої і фізичній силі підозрюваного. Справа в технічному виконанні цього процесу. Аби тіло, яке значно ширше за плече, якось зафіксувати, треба дуже сильно його стискати руками. Тобто, з великою ймовірністю на тілі Ірини повинні бути сліди такого стискання (тримання) тіла. Цікаво, чи були вони виявлені під час огляду суд. мед. експертом? Експертиза в змозі встановити прижиттєві чи посмертні синці. У той день Ірина була в досить грубій дублянці. Вона повинна була ускладнити фіксування тіла на плечі, і для уникнення падіння тіла потрібно було б тримати додатково якусь частину тіла, яка не була в дублянці. Внаслідок чого і повинні були утворитись сліди на тілі вбитої.

Ще один суттєвий момент. Якщо людина правша, то в процесі підняття чогось великого з землі з метою завдати на плече рефлекторно рухи йдуть у бік лівого плеча. Бо права рука направляє рух і їй зручніше направити цей рух на ліве плече. Тоді і нести вантаж простіше. Тож, підозрюваний завдавав ножові удари правою, отже, він з великою ймовірністю правша. Таки чином, тіло він повинен був завдати собі на ліве плече.

А ще в Ірини в руках була сумочка, в якій знаходилась заробітна плата. Підозрюваний у який спосіб ніс сумку, якщо він обома руками тримав тіло вбитої? Бо на місці вбивства в цей вечір знайомі і родичі, які шукали зниклу Ірину, ніякої сумки не знайшли. Але ж сумочка не могла не випасти з рук під час нанесення ударів. Тож, самостійно нести і тіло, і сумочку доволі складно. Потрібно більше, ніж дві вільні руки.

6. Цікаво, чому на слідчому експерименті, коли підозрюваний Россошанський показував і розказував механізм вчинення вбивства, не була присутня сторона потерпілої – ні сама потерпіла, ні її захисники.

7. Досить суперечлива інформація в ЗМі щодо ножа, яким вбивали Ірину. Дружина Юрія Россошанського стверджує, що 5 січня в її робочий кабінет зайшла поліція та затримала її чоловіка. При ньому поліція знайшла записку та ніж. Дружина говорить, що цей, так би мовити, ніж, бо він і на ніж не дуже схожий, Россошанський завжди носив з собою. Натомість за заявами офіційних осіб ніж знайшли у воді водолази разом з іншими кількома ножами. Сам підозрюваний зізнається, що викинув ніж у річку разом з телефоном Ірини. Якщо після вбивства він викинув ніж у річку, а вже 5-го січня його затримують на роботі в дружини і вилучають приблизно такий самий саморобний ніж, то скільки ж саморобних ножів підозрюваний з собою зазвичай носив?

8. Окрема історія з одягом вбитої Ірини та самого Россошанського. Ірина у той день була одягнена у доволі грубу дублянку на блискавці та з великим хутряним коміром. Настільки великим, що з нього можна було зробити за бажання капюшон. Окрім того, на ній були вузькі брюки та високі чоботи. Дійсно цікаво, як же підозрюваний знімав одяг з мертвої людини. Він розповідає, що розщібав речі – і дублянку, і кофтину. Знімав з рук. Може й так. Але на дворі темно, у людини ніж з собою і кожна хвилина на вагу золота. У такій ситуації простіше одяг розірвати чи розрізати ножем, а не протягувати через кожну руку та розщібати. Спишемо це на хвилювання.

Але найцікавіше попереду. Підозрюваний не пам’ятає, де поділось взуття Ірини і яке воно було. Але ж він це взуття знімав, тож, принаймні, на дотик відчув, що саме знімав.

Після цього тіло, телефон і ніж підозрюваний за його версією кинув у річку, а от масивну дублянку та інші обережно зняті речі просто у руках приніс додому і спалив у печі. Про сморід, який мусів стояти, пропустимо – сільські свідки напрочуд мовчазні. Але від спаленого одягу повинні були залишитись металеві частини, приміром, довга блискавка від дублянки. Чи вказав підозрюваний, куди подів ці металеві залишки від одягу.

Примітно, що речі вбитої підозрюваний спалив, а свої – ні.

9. Огляд місця, у якому за словами підозрюваного він позбавився тіла, ножа та телефона Ірини, вказує на те, що приховати у такому місці труп вкрай складно. Річка Кізка у тому місці мілка і там проглядається дно. Сподіватись на силу течії марно, бо річечка вузька і звивиста, як змія, та має чимало порожків та виступів. Будь-який великий предмет там одразу за щось би зачепився.

Якщо припустити, що тіло опустили в воду в тому місці, в якому знайшли, то і там шансів поплисти далі практично немає. Одразу ж по течії кілька крутих звивин.

Місце, в якому знайдено тіло, знаходиться недалеко від хат місцевих жителів і з 17-ї до 19-ї години, коли ймовірно було вчинено злочин, на цьому місці помітні вогні вікон у хатах. Тобто, зрозуміло, що поряд село. А також зовсім поряд дорога. Саме тому я залишаюсь при думці, яку висловила публічно ще 2 січня, що місце для залишення трупа обрано таким чином, що знайти його буде не складно.

10. Про що може свідчити локалізація нанесених тілесних ушкоджень? Скупчення колото-різаних ушкоджень саме на обличчі може бути ознакою глибокої особистої неприязні, аж до ненависті. Метою таких ударів може бути завдання особливих страждань та мучення, знущання над особою, а також помста.

Чи був такий мотив у підозрюваного Ю. Россошанського? Був. Чи міг він бути причетним до вчинення цього вбивства – міг. Але механізм вбивства, транспортування тіла та знищення речових доказів у тому вигляді, як це подав сам підозрюваний, примушує шукати ближчу до реальності версію подій.

Чи міг підозрюваний самостійно вчинити таке вбивство та саме у такий спосіб позбутися тіла та речових доказів? Я залишаюсь при своєму припущені, зробленому публічно 2 січня 2018 р., що з великою ймовірністю до вчинення цього злочину та приховування його слідів причетна група осіб.