Судові хроніки

Президент Барак Обама\Barack Obama предложил Соню Сотомайор\Sonia Sotomayor на пост члена Верховного Суда США. Если кандидатура Сотомайор будет утверждена Сенатом, она станет первым в истории США верховным судьей латиноамериканского происхождения и две трети судей Верховного Суда будут католиками.

Невідомо, як часто голова Шевченківського суду І. Г. Тельникова бере до рук Кримінально- процесуальний кодекс України, де друга стаття гарантує справедливість, охорону прав та законних інтересів, покарання злочинців і захист невинних, - але на сьогодні в окремо взятій судовій установі Шевченківського району спостерігаються незрозумілі аномалії:так,наприклад,про обов’язок суду порушити кримінальну справу щодо скоєного злочину Шевченківський суд і його голова мають власну думку: «швидке і повне розкриття злочинів» треба розуміти як «не допуск до провадження справи на протязі не менше, як трьох років». І, треба сказати, що суд Шевченківського району під керівництвом його голови І. Г. Тельникової відзначається в цьому сенсі неабиякими досягненнями - благо в українському судочинстві відсутня стаття покарання судді за зловмисне затягування справи, як це має місце у юриспруденції Російської Федерації. Особливого уміння досягла голова суду І. Тельникова разом з підлеглими у справі недопущення до розгляду окремих небажаних кримінальних справ. Чому «небажаних» - то окрема розмова, а тепер погляньмо, як фахівці з вищою юридичною освітою вправляються у своєрідному юридичному «слаломі», користуючись статусом «недоторканих».

25 травня 2009 року у Києві відбулося перше (організаційне) засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у новому складі. На ньому були присутні всі 13 членів ВККСУ, семеро з яких обрані з’їздом суддів України, двоє призначені Верховною Радою України, двоє ­─ Президентом, одна особавід Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, одна ─ відМіністерства юстиції. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюватимуть свої повноваження протягом трьох років на громадських засадах.

Свавілля чиновників і представників комунальних структур нині в Україні не новина. Усі вони наразі почувають себе комфортно, оскільки не бояться ані людей, ані закону. А зважаючи на те, що більшість організацій, які надають комунальні послуги, є монополістами на певних територіях, тож вони і нахабніють. Адже усе, що їм потрібно – гроші! І не за якісні послуги, а за те, аби людина отримала мінімальний доступ до відповідної «комунальної радості», навіть тоді, коли вона неякісна. Боротись з такими структурами важко. Особливо, якщо вони, відчуваючи право сильного, ставлять за мету стягувати з громадян останні кошти за порушення, яких людина не коїла. 

За повідомленням прес-служби Верховного Суду України, у 2008 році загальними апеляційними судами України розглянуто 25086 подань правоохоронних органів про надання дозволів на зняття інформації з каналів зв‘язку, накладення арешту на кореспонденцію, застосування інших технічних засобів одержання інформації, пов'язане з обмеженням конституційних прав громадян. Для порівняння: у 2005 році таких подань судами було розглянуто 15000, у 2006 році – 19649, у 2007 році – 19989.