Олена Білозерська: Те, що відбувається на фронті і у владних кабінетах - два різні світи

Сиджу на блокпості - вже забула, котру добу. З нашими нема зв'язку від вчорашнього обіду. Знаю лише, що там зараз пекло, і дістатися до них неможливо зараз. Вони там, а я тут прохолоджуюсь (слово невдале, бо спека страшенна, але ж суть така). Коли зможу з ними зустрітися - не знаю. Ця невизначеність гірша за мінометний обстріл.

Зв'язку тут майже нема - не лише Інтернету, а й звичайного мобільного. Не тільки вони звідти не можуть телефонувати - я теж більшу частину часу сиджу без покриття. Як тільки щось таке трохи з'являється, поспішаю відзвонитись-відписатись, що хоча б у мене все гаразд.

На дорогах значно поменшало біженців і взагалі цивільних. Хлопці, яким пощастило вибратись із прикордонних сіл, розказують, що мирних мешканців там майже не залишилося. На ціле село - може, дві-три хати зі старими, яким нема куди тікати. Над селами літають залізні кабанчики, їх тут називають прискореною «новою поштою». З Росії до нас - за кілька секунд.

Коли стає темно, я бачу сполохи і навіть чую звук «градів», які б'ють з території Росії. От цікаво - я їх бачу неозброєним оком - а ті,в кого є супутники,найпотужніша оптика тощо - не бачать? Чи вважається, що так і треба? Вигадали, блін, «зону АТО». «АТО» з градами.

Мені сказали, що якісь круті аналітики пишуть, що у найближчі кілька діб все вирішиться - або Путяра відкрито введе війська, або змириться з тим, що «сепаратистів» задавлять. Спитайте там хтось у тих аналітиків, скільки мені ще на блокпості сидіти.

Взагалі, я тут зрозуміла одну важливу річ: те, що відбувається на фронті, і те, що у владних кабінетах, заявах Порошенка й Обами, повідомленнях прес-служб - це два різні світи, які просто ніяк не перетинаються і не залежать один від одного. Фронт уже давно живе своїм життям. Великими бойовими операціями реально керують підполковники і полковники, які на полі бою. Дрібними вилазками - командири груп, які роблять ці вилазки. Відірвані від реальності.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА