Чому СБУ закриває очі на очільників сепаратизму на Полтавщині?

Бездіяльність влади та її силових структур призводить до багатьох незворотних процесів, які б’ють по суспільству рикошетом утворення сепаратистських угруповань, а то й, не дай Боже, - терактів. І якщо ще два-три роки тому виступи Медведчука та його прибічників можна було назвати плюралізмом думок, то нині закриття очей на активність медведчуківських послідовників, це те саме, що не звертання уваги на факт, що до шкільного закладу почав навідуватись наркоторговець, прикриваючись легендою, що лишень читає дітям лекції про існуючі наркотики та те, як їх вживати. І це – лише для розширення світогляду школярів.

І тому так важливо, аби СБУ звертала увагу на осіб, які, прикриваючись активною громадянською позицією, насправді – виконують завдання кума Путіна: за будь-яких обставин потрапити на певні посади, а то й – стати депутатом, аби потому виконувати завдання по розвалу держави зсередини. Тим паче – в регіонах.

Та чи звертає СБУ увагу на таких осіб? За інформацією центральних ЗМІ – так, а на практиці… вже як виходить.

На сторінках журналу «Конфлікти і закони» певний період часу тому був опублікований матеріал, присвячений Сергію Чередніченко, який останні декілька років каламутив воду у Полтаві та Полтавській області, влаштовуючи показові акції, божевільні перформанси, будівництво конструкцій для катування, набіги та напади з елементами побиття, кровополиття на держслужбовців, лікарів та звичайних громадян.

Зі сторони пересічного українця така людина – активний борець за справедливість. Але, як зазначено ще у Біблії, судіть їх не по словах їхніх, а по справах.

А наслідки діяльності вищезгаданої особи аж ніяк не йшли на користь громаді. Зате він і не приховував від влади, що припинить свою діяльність, якщо його допустять до владного корита: або він отримає потрібну посаду, або стане депутатом.

І у вищезгаданому матеріалі йшлося саме про біографію персонажа, причини його гіперактивності, політичних амбіцій та його зв'язок з російськими покровителями.

Насправді, висвітивши діяльність фсбешного прибічника, редакція «КЗ» не планувала продовжувати цю тему, адже сподівалася на реакцію СБУ та розставлені акценти з боку правоохоронних органів та влади. На жаль, очікуваного, швидкого fit beck-у не відбулось.

Та нині, ми змушені повернутись до особи пана Чередніченка, адже, як виявилось, громадяни Полтавщини куди свідоміші за полтавське СБУ.

На адресу редакції надійшов лист від мешканця Полтави. У своєму листі він зазначив, що його зачепила стаття про Чередніченка тож він готовий вивести його на чисту воду.

З його листа стало відомо, що баталії, які сьогодні розвернув Чередніченко у Полтаві, розгоряються та поширюються містом з неконтрольованою швидкістю, а враховуючи, що вибори до місцевої влади не за горами, швидше за все вони, є прелюдією його чергової передвиборчої кампанії.

Полтавчанина збентежив факт того, що Сергій Чередніченко, який підживлюється за рахунок фінансових надходжень з «дружньої» Росії, безчинствує у його рідному місті та ще й активно рветься до влади. Згідно із ствердженням полтавчанина, проти Чередніченка на сьогоднішній день відкрито близько десятка кримінальних проваджень, але ізолювати його ніхто не збирається.





(Лист полтавчанина до редакції журналу «Конфлікти і закони»)

Крім емоційного листа, послання містило листівку, яку, за словами читача, він зірвав на одному зі стовпів міста Полтави.

У листівці розтлумачувалась карколомна причина запального норову Сергія Чередніченка – пацієнта психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева та зазначалися його діагнози: шизофренія, параноїчний психоз, галюцинаторно-параноїдний синдром. Діагноз підтверджувався випискою з історії хвороби.

Кожен психіатр підтвердить, що немає більш переконливішого співрозмовника, аніж людина, що хвора на шизофренію. Це з часом, стикаючись вже з близька, оточуючі усвідомлюють, які жахливі наслідки стались від діяльності хворого, а попервах така особа справляє враження дуже активної та свідомої людини.

Звісно, що з етичної точки зору, редакція не мала би поширювати таку інформацію. Але коли людина, що була пацієнтом психіатричної лікарні, за будь-що пнеться до влади, а при цьому її ще й підтримують фінансово з країни-агресора (а раніше особа плідно співпрацювала з Росією), то тут вже не до балачок та іграшок.

У такому випадку потрібно бути чесним: на сьогоднішній день Росія зацікавлена у тому, аби у депутати та на високі посади в Україні потрапляли особи, що, по-перше, ними фінансуються, а, по-друге, можуть себе вести неадекватно. І, будучи відвертим, треба зазначити: якщо провести паралель між Чередніченком з Полтави та паном Царьовим, що нині вважає себе майже королем лугандонії, то можна побачити багато спільних рис. А, як відомо, обшук у пана Царьова довів, що, принаймні, на ґрунті сексу, він – людина хвора. Але він був зручним для російського ФСБ. А «КЗ» ще у 2011 році писали, що за Царьовим плаче 111 стаття Кримінального кодексу – державна зрада. І якби у той час СБУ стояло на захисті інтересів України, можливо б, з часом український народ і не змушений був би ознайомлюватись в Інтернеті з планом «Малоросії», який підготував Царьов для Путіна, де вказано кожну деталь і розписано фінансування захоплення Донеччини.

Є підстави вважати, що Царьов підтримував стосунки з колегою Чередніченко. Скоріш за все, посередником їхньої співпраці виступав начебто колишній партнер Чередніченка по «Відродженню Полтавщини», лідер «Антимайдану Полтави» та розповсюджувач газети «Новоросія» Ігор Нестеренко. Нагадуємо: примірники газети «Новоросія» були знайдений в офісі ГО «Відродження Полтавщини» у вересні 2014 року. Тоді Чередніченко відхрестився від міцних стосунків з Нестеренко та Царьовим та, традиційно, оминув покарання.

(http://on-line.poltava.ua/stalo-izvestno-imya-muzhchiny-kotoryj-xranil-v-poltave-ekzemplyary-gazety-novorossiya/).



(Колеги-сепаратисти Олег Царьов та Ігор Нестеренко)

Звісно, що редакція згідна з тим, що ретельна перевірка особистих справ та історій хвороб вітчизняних чиновників може відкрити багато несподіванок. В тому числі і підтвердити гіпотезу про те, що в лавах славетної української влади працює ціла гвардія шизофреників. Але поява в українському владному господарстві ще однієї мавпи з гранатою, в теперішніх політичних та економічних умовах нашої країни - точно не потрібна.

Згідно із тлумаченням психіатричного довідника, у психіатричній практиці діагнози: шизофренія, параноїчний психоз, галюцинаторно-параноїчний синдром передбачають наявність у пацієнтів маячних ідей, галюцинації, розлад мислення, дезорганізації поведінки, афективний стан та неможливість вести соціальне життя, ознаки астенічного синдрому, емоційні розлади у вигляді епізодів тривожності. Розлади характеризуються переважанням в клінічній картині галюцинаторно-параноїчного синдрому – поєднання слухових галюцинацій з маячними ідеями, найчастіше переслідуванням. Хворим притаманне ірраціональне переконання у тому, що його думки і дії керуються потойбічною силою. Хворі можуть вважати, що вони - величні особистості, такі як, наприклад, Наполеон, і тому вони повинні змінити світ…

Як же ж бути, коли люди з діагнозом шизофренія, або іншими відхиленнями, йдуть до влади? Скільки таких осіб в українському парламенті та у місцевих радах?

Тож не дай Боже, аби серед реальних патріотів і борців за справедливість з’являлись царьови, та чередніченки. І як таких не допустити до влади, аби вони не розвалювали країну зсередини? Але це вже питання до правоохоронних органів.

P.S. Перевіряючи факт розповсюдження листівки, редакція «Конфліктів і законів» натрапила на цікавий пост у соціальній мережі Фейсбук, у якому Чередніченко прокоментував зміст народного послання.



(Коментар Сергія Чередніченка, розміщений на його власній сторінці в соціальній мережі Фейсбук)

Феєрично, але Чередніченко не лише не заперечую свої діагнози, але й пишається розповсюдженням подібної інформації, констатуючи, що чорний піар – це також непоганий піар.

На фоні подібного розміщення, у редакції виникають підозри: чи не сам Чередніченко став автором зазначеної акції? Адже всім відомий затертий передвиборчий трюк: спали свій офіс та звинувать в цьому конкурента. І зовсім не дивно, що в таку «геніальну» голову могли прийти такі «геніальні» ідеї. Позиція неадекватної особи, що рветься до влади, цілком може потягнути на передвиборче шоу. Чому б ні?! Але це вже питання до полтавського електорату.

Сергій ПУПОК