Як крадуть ліс місцеві мешканці

Відбувся другий виїзд на лісові території заходу України і перевірка рубок та їх законності. В цей раз обстежували введення лісового господарства в НПП «Гуцульщина» та ДП «Кутське лісове господарство». Про це «Конфліктам і законам» повідомили у прес-службі Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ).

На цій території фацівці ЕПЛ зафіксували велику кількість самовільних рубок, які здійснює місцеве населення без офіційних дозволів з боку працівників національного парку або лісового господарства.

Як відомо, багато легальних санітарних рубок здійснюються для того, щоб ліквідувати наслідки вітровалу, коли дерева на території в кілька гектарів можуть бути повністю знесені вітром, нагромаджуючись товстим шаром у кілька метрів на ґрунт. У таких випадках завали прибирають, даючи дорогу для поновлення молодого лісу, а місцеве населення отримує такі необхідні для життя в тих місцинах дрова. Падаючи, вітровальні дерева можуть зачепити здорові та пошкодити їх.

Також, за усталеною практикою, майстри лісу інколи «закривають очі» на те, що місцеві мешканці забирають собі нелегально на дрова вітровальні дерева. Бо деякі соціально вразливі категорії населення не можуть собі дозволити купити легальні дрова. Цим користуються і спритні крадії лісу, які роблять штучні підпили.

На фото нижче можна побачити такий штучно зроблений розпил одного з дерев (наявна характерна тирса на землі від розпилювання), який на іншому фото вже виглядає як природня тріщина, що утворилася в результаті повалення другого дерева на нього.



Крім того, дерево часто можуть підпилювати і в горизонтальній площині, щоб воно було вразливим до інших падаючих дерев та під їх тиском могло легко зламатись і потрапити під санітарну рубку. На фото нижче приклад такого дерева, підпиляного в різних місцях, на якому така хитрість не спрацювала.



Окрім таких порушень часто можна знайти сліди від намагання приховати незаконні рубки. Після кожної рубки залишається пень, який є доказом порушення, і саме від таких пеньків і позбавляються в першу чергу. Роблять це різними способами. На фото нижче можна побачити приклад спаленого та частково засипаного опалим листям пенька, який таким чином намагалися приховати.



Часто пеньки заливають різноманітними мастилами та горючими матеріалами для того, щоб вони чорніли та виглядали як рубки вже давно минулих років та не були цікавими для обстеження. Нижче продемонстровано зовсім свіжий без слідів розкладання пеньок, зруб якого почорнів від мастила. Також на кореневій лапі було відсутнє клеймо, яке повинно позначати законну та зареєстровану рубку, здійснену згідно із планом лісосічних заходів.



А ось і приклад клейма на кореневій лапі, яке повинно бути.



Вищезазначені порушення були досить очевидними, їх легко було ідентифікувати. Але траплялися і випадки, коли це було зробити досить складно. На одній із таких ділянок фахівці ЕПЛ знайшли спиляне дерево без жодних слідів трелювання, тобто його поки не переміщували і рубали на тому ж місці, де воно і знаходилось. Деревина була чиста, без жодних очевидних проявів хвороб чи пошкоджень. Для перевірки наявності клейма та відповідно законності рубки фахівці ЕПЛ почали шукати пеньок, але це завдання виявилося надскладним. Немає пенька – немає порушення. Чи можете ви уявити, що на фото нижче є такий пень?



От і фахівці ЕПЛ не могли. Знайшли його випадково, наступивши на ту ділянку та відчувши щось тверде під ногами. Пеньок було на стільки ефективно зменшено до рівня землі та присипано сухим листям (і навіть покладено зверху колоду для маскування!), що це місце виглядало просто ідеально природнім.



Неподалік знайшлася і відпиляна верхня частина пенька, яка бездоганно підходила під його нижню частину.



Всі ці порушення було знайдено і на території лісгоспу, і на території парку. Варто зауважити, що до такого масштабу самовільних рубок призводять, в першу чергу, перманентні конфлікти між адміністрацією НПП «Гуцульщина», лісгоспами, місцевими активістами, підкріплювані журналістами та представниками НУО (детальна ситуація буде описана в окремій статті). У Карпатах, в негазифікованих селах завжди буде попит на деревину. У нинішній економічній ситуації ніхто не буде возити дрова та ліс для будівництва за півсотні кілометрів з сусідніх районів. І якщо лісгосп та НПП не проводять в достатній кількості легальних рубок, то місцеве населення буде брати собі дрова нелегально (або по «домовленості» з лісівниками). А майстри лісу лісгоспу або інспектори національного парку з зарплатнею в 1500-2500 грн з цим впоратись не зможуть.

Варто зазначити, що в деяких випадках рубки у лісах є справді необхідними. Наприклад, на фото нижче продемонстрований схил із повністю всохлими смереками. Всі дерева є одної товщини, а отже посаджені одночасно, тобто є штучними насадженнями на цій території. Природний ареал ялини в Карпатах знаходиться від 1500-1600 м н.р.м і вище, а на нижчих рівнях ця порода погано приживається, є дуже вразливою для шкідників та через них постійно всихає. Такі штучні посадки є цілим розплідником для короїдів, якщо уражені дерева вчасно не рубати, то захворіють і всохнуть сотні гектарів лісу навколо. Дуже важливим є те, що після таких рубок територія не засаджується знову чужорідними для цих висот породами, а залишається вільною для природного поновлення. Тоді тут виростають самі бук та ялиця, які з часом стають потужним лісом, природним для даної території та стійким до шкідників, сприятливим для багатого біорізноманіття.



Наразі експерти ЕПЛ продовжують обстеження лісових рубок у Карпатах та здійснюють аналіз планів санітарних заходів для їх перевірки.