​Про замахи на януковича

Як і кожна мерзенна істота, яка вважає себе вінцем творіння, янукович страшенно боявся усіляких замахів.

Взагалі років десять тому у вищих щаблях української влади було дуже популярно, наприклад, боятися отруєння. При чому розмови і страхи почались набагато раніше, ніж події навколо отруєння Ющенка.

У януковича була ціла система доставки продуктів. При чому доставка включала не лише поставки від виробника споживачу, а й процес піднесення до рота. Навколо януковича завжди працювали лише довірені кухарі та офіціанти, яких з собою брали навіть у закордонні турне. Для не надто посвячених (як я) це пояснювали приблизно так - уяви, що кандидат в президенти (2004 рік) вип’є десь у передвиборчому турне води з немитої склянки і підхопить банальну дизентерію!

Очевидно, вже на останньому етапі владарювання система переросла у те, що ми бачили із сюжетів в Межигір’ї - аж до хімічних лабораторій для перевірки продуктів.

«Замахи» на януковича теж були неодмінним елементом бандитського форсу. Про «важкий тупий» предмет знають усі.

За пару тижнів до цього ще один «замах» відбувся під час відвідання Іраку. Екстріму самої поїздки в зону бойових дій януковичу і начальнику його охорони, очевидно, виявилось замало. Тому під час перельоту з Багдаду в Ель-Кут, коли вертоліт в якийсь момент трусануло, янукович і начальник його охорони змовницьки переглянулись і понеслась версія про обстріл. Уже на землі я спробував з’ясувати у начальника охорони «шо за дєла?», бо у вертольоті летів і я, але ніяких пострілів чи розривів гранат не чув. Мені швидко пояснили, що я нічого не знаю і що так сказали американці. Далі я не розпитував, бо єдиним, хто міг у тому вертольоті поговорити з американцями, був я. Насправді, кілька неприємних моментів польоту були пов’язані з тим, що вертольоти в Іраку летять на великій швидкості на дуже малій висоті (щоб зменшити загрозу обстрілів переносними протиповітряними комплексами або гранатометами - зменшити час на прицілювання), а тому по ходу змушені «перестрибувати» деякі перешкоди, як то лінії електропередач, що створює дискомфорт для шлунку, але аж ніяк не загрозу життю. Оце і увесь замах з обстрілом.

Тому з великим скепсисом і іронією слухаю розповіді про те, що на януковича полювали з крупнокаліберними кулеметами.

А ось удавка за ним плаче.

Bohdan Yaremenko, facebook.com

Фотоколаж «Конфлікти і закони»