​Роман Титикало: Медведчук спрямований проросійський політик

Україна переживає нині нелегкі часи. На фоні неоголошеної росією війни в Україні почали активізуватись проросійські сили на чолі з товаришем путіна - Медведчуком. Активізувались вони не випадково: пан Порошенко, посідаючи посаду президента, не докладав зусиль, аби знищити в Україні агентуру кремля. І нині вже навіть у соцмережах опублікували списки партії «За Життя», до якої увійшли проросійський політик Бойко, якого при проросійському януковичу звинувачували в оборудках під назвою «Вишки Бойка», а ось при проукраїнському Порошенку, людина Порошенка - генеральний прокурор Юрій Луценко зазначив, що прямих доказів участі Юрія Бойко в злочинній схемі при покупці бурових установок немає. А також у списку фігурує славнозвісний Медведчук, який сидів дуже тихо при проросійському януковичу і розпочав бурхливу діяльність при проукраїнському Порошенко. Та чи небезпечна ця людина для України? З цим та іншими питаннями редакція «КЗ» звернулась до правозахисника та дослідника «справи Стуса» Романа Титикало – керуючого адвокатським бюро «Титикало та партнери».

Пане Романе, Ви достатньо багато часу приділили справі Стуса, а, отже, зробили і висновок з приводу його адвоката. Нині можна почути думку, що у Медведчука не було вибору і будь-який адвокат при СРСР поводився під час захисту Стуса аналогічно, як і Медведчук. Що б ви сказали з цього приводу?

Я з цим не згодний, багато випадків розповідають сучасники, які переповідали про інших адвокатів того часу, котрі вели себе відповідально і сумлінно виконували свій обов’язок. Проблема в тому, що не всіх адвокатів допускали до захисту «політичних». Матеріали справи свідчать, що адвокат Медведчук не заявив жодного протесту чи клопотання, не ознайомлювався з матеріалами справи, не подав жодної скарги, пояснення, доказу тощо!

На Вашу думку, чи можуть відповідати дійсності інформації у ЗМІ відносно того, що Медведчука називають агентом КДБ «Соколовським», адже сам Медведчук навіть позивався до деяких ЗМІ, аби це заперечити?

Я не можу не стверджувати про це ні спростувати, але, як на мене, це може бути доволі вірогідно.

Багато юристів зазначають, що Медведчук – дуже обережний і йому не може служба СБУ висунути звинувачення за ст. 109, 110, 111 Кримінального кодексу. Проте, перед виборами було декілька його виступів, в яких, з точки зору журналіста, він може бути осудним за цими статтями. Як Ви вважаєте?

Вирок Стуса був скасований 02 серпня 1990 року Верховним Судом УРСР з таких мотивів: «...публічних закликів до насильницького повалення, підриву чи послаблення Радянської влади він не допускав. Допустимими методами Стус боровся за становлення демократичних засад в суспільстві, проти окремих порушень, допущених в той період». Чи він має зараз доступ до державної таємниці – навряд, як на мене, явних ознак злочину в його діях немає, але потрібно аналізувати.

Колись Капоне був звинувачений та засуджений федеральним урядом за ухиляння від сплати податку на прибуток. Як ви вважаєте, а підстави за економічними злочинами хіба не можна було б висунути Медведчуку?

Можна висунути всім, але питання доведення, мені важко коментувати, бо я не досліджував його біографію в цьому напрямку.

Ваше ставлення до того, що Медведчука «воскресили», ввівши у групу по мінських домовленостях. Чи була така необхідність?

Як на мене, це залежить від того, яку цьому роль у цих переговорах надавати - якщо як представника України, я проти, а якщо як можливого комунікатора, який не приймає рішення за Україну, можливо, це може бути ефективним, але глобально я проти, бо не розумію там його ролі.

Як Ви вважаєте, чи діяльність Медведчука шкодить українській державності?

Вважаю, що так, оскільки він, як на мене, не сприймає Україну як незалежну державу з самостійним актором, а він спрямований проросійський політик держави, яка чинить агресію проти України. Тому, фактично в умовах триваючої війни, підтримувати сторону агресора - це багатьма справедливо сприймається як зрада.

На Вашу думку, чи має Медведчук політичні перспективи в Україні і якими вони можуть бути?

Я, на жаль, для себе бачу, що його політична сила має певну підтримку в суспільстві , і партія «За життя» має всі шанси потрапити в парламент, а жодна патріотично-націоналістична партія не має необхідної підтримки в суспільстві.

Роман Титикало. Фото antikor.com.ua