​Два світи - два методи відповідальності, два судочинства, або Чи розуміє Зеленський, що став на тонку кригу?

Гнила система вже, не криючись, показує українцям, що ті, хто узурпував владу протягом останніх тридцяти років, провели реальну лінію між громадянами і собою. Особи, що за останні тридцять років назвали себе елітою, є ніким іншим, як вчорашніми партійцями, комуністами та бандитами, діди яких були конюхами, а батьки — поліцаями та партноменклатурою.

Тепер ці люди, котрі за рахунок схем, хабарів, використання владних повноважень зробили собі статки, побудували в Україні «капіталізм», який колись у газеті «Правда» малювали у вигляді карикатур. І нині ці карикатури і стали реальністю для українців, коли вчорашні партійці та їхні нащадки з гопніками якраз і побудували в Україні те, що в своїй уяві малювали комуністи, залякуючи радянських громадян капіталізмом.

Однак, окрім подібного підходу до капіталізму, котрий учорашні комуністи бачили суто як феодалізм без права громадян на будь-що, сучасні можновладці ще й організували для себе повну безкарність. За все. І якщо за Конституцією всі рівні перед законом, насправді певні особи, що присмоктались до влади, посад та бюджетних коштів - рівніші.

Найяскравіше в Україні судочинство стало проявлятись кривочинством при януковичі. Але особи, що назвалися суддями і натягли мантію, вже увірували у свою всесильність і безкарність, і при Порошенкові суди вже перестали бути судами, оскільки суд перестав бути органом, де відновлюється законність чи справедливість згідно закону, але перетворився на структуру, котра без вагань звільняє від відповідальності вбивць в ДТП, крадіїв, хабарників, забудовників, рейдерів, колаборационістів - будь-кого, хто хоч трошки причетний до представників кола високопоставлених чиновників, депутатів, суддів, прокурорів, податківців чи представників МВС. Навіть якщо хтось з них чи їхніх родичів і вчинив злочин, то українське правосуддя демонструє, що для цих, обраних, його не існує, бо вони — недоторкані.

Інша річ ті, яких Ющенко колись назвав «маленькими українцями». Для бидла, що ще 30 років тому коровам в'язало хвости, а нині нажилося грошвою, всі інші українці - меншовартісні, бо не вміють або не хочуть красти і пристосовуватись, але, що гнівить вчорашніх пастухів ще більше - не хочуть визнавати їх, учорашніх гопників та пастухів - своїми рабоволодільцями.

Проте нові рабоволодільці — стараються. Уже навіть пішли у минуле часи, коли чиновники, влада, прокурори та судді просто порушували закон. Нині все простіше. Тепер закони вже пишуться безпосередньо під порушення, під схему крадійства, під потрібний результат. І судді нині працюють у такому ж руслі: якщо треба засудити атошника, патріота, або незручну особу, то — не має значення, що не існує доказів вини, чи справу шито білими нитками. Людей триматимуть в СІЗО без права застави, а також будуть доводити справи до судів, і навіть засудження, чудово знаючи, що в ЕСПЛ, частіш за все, буде інше рішення. Однак, так як чуже життя на цих суддях не відображається і зі своєї кишені вони не виплачують постраждалим компенсації, вони з садистським задоволенням знущаються над чужими життями.

Це ж стосується і силовиків. Прокурори під відеокамеру обібрали магазин під час обшуку? Поліція провела незаконний обшук, кинувши людину на підлогу, а лише тоді дізналась, що помилилась адресою? І навіть, якщо під час такої помилки були вкрадені кошти і коштовності? Ну той що? Ці особи, котрі якраз і пішли до силових органів, аби красти і грабувати, прикриваючись погонами, в Україні лише роблять кар'єру до верхівки влади. Саме таким кар'єрний ліфт відкриває свої двері. Інші є лише здобиччю, на яких вони полюють.

Але коли висувають обвинувачення таким, як Медведчук, то тут - інша справа. Тут силовики навіть на обшук втрапити не можуть, бо охоронна компанія - не пустила. І суддівство тут - інакше: лагідне, чемне. А прокурори які ввічливі.

Шоу з висуненням обвинувачення реальному ворогу української незалежності більшістю громадян сприйнято не було. Всі знають, чим закінчилось висування обвинувачення Порошенкові та іншим особам, котрі прирахували себе до обраних. Але тепер як світова спільнота, так і самі українці чудово бачать, що в Україні не існує ані правоохоронної, ані судової гілки влади. Є люди, які працюють у цих галузях і виконують єдине правило для мішків з грошима і владою: «чого бажаєте»?

Але, коли подібні шоу ще й направлені на небезпечні ігрища, коли влада, свідомо, знаючи, що за Медведчуком стоїть путін, а для того друзі - то, ті, за кого він буде вбивати, бо вони з одного злочинного угрупування КДБ, - то постає питання: а чому Зеленський переконаний, що прокурори, які при погляді на Медведчука бояться власної тіні, та таки зібрали докази, які допоможуть довести справу, а не призведуть до ескалації війни?

Медведчука, та й всіх з ОПЗЖ, давно потрібно було локалізувати. Але для Зеленського президентство - то проект, а кожна дія — шоу, за яке йому повинні плескати в долоні. Зеленського не цікавить доля країни. Його цікавить власна безпека і власні гроші. Але у справі Медведчука у Зеленського вже більше немає особистої безпеки. Гопніки у погонах з навичками КДБ не вибачають помилок, а для Зеленського те, що він робить - просто виступ. Він розуміє наслідки для себе і України? В його інтересах, аби Медведчука таки заховали за грати. Але навіть до СІЗО його не спромоглися запхати, про що мова?

Конфлікти і закони

Карикатури часів СРСР. Фотоколаж «Конфлікти і закони»