​Зеленський and company: чесні кидали

У 90-ті минулого століття процвітав не лише рекет, а й такий вид аферизму, як кидали. Останні гарно дурили людей біля обмінних пунктів, коли обіцяли обміняти валюту, брали до рук 100 доларів, а тоді, наче бачачи міліцію, ховали купюру, та потім - швидко гроші повертали господарю. А коли людина приходила до тями, то виявляла замість ста доларів один. Але ходила байка, що є такі кидали, котрі, взявши сто доларів, замість одного, повернули п'ятдесят. І постраждалі тоді констатували: які чесні кидали, 50 доларів повернули.


А сьогодні в Україні захопили владу якраз оті рекетири, кидали та наперсточники, які свої звички ведення «бізнесу» тепер перенесли на керування країною, але суть лишилась такою ж, якою була і тридцять років тому: вкрасти, обдурити, отримати вигоду за рахунок нанесення шкоди іншому.

На державному рівні проведення афер, які називають схемами, виявилось, робити легше. Ніяка міліція-поліція вже не ловить, прокурори не те що не допитують, а на день народження запрошують, усілякі НАБУ, ДБР при зустрічі - під козирок беруть, так що - життя вдалося. Щоправда, є проблема: населення не дуже любить аферистів та наперсточників з кидалами і повсякчас про це нагадує Зеленському, котрий свої мільйони заробив, якраз облизуючи ноги оцим самим кидалам, наперсточникам та гопнікам, а тепер, отримавши пост президента, так само заглядає їм у вічі, бо, звикши бути обслугою, не може змінювати звички, а от вчорашні кидали, наперсточники та гопніки - увійшли в раж, і нині, оговтавшись після першого марання штанів від вторгнення, зрозумівши, що не вдалося здати країну, перейшли до інших планів реалізації в допомозі знищення українців.

І всі їхні плани - відверто відкриті. Це і переговори з ворогом, котрі не влаштовують суспільство, але які постійно нав'язуються Єрмаком та Арахамією, це і захист російських активів Бабакова, Григоришина, Фрідмана, Абрамовича, Ротерберга, це і відверте знущання над суспільством відключенням світла, бо страждає як бізнес, так і громадяни.

Але по «Єдиних новинах» Зеленський, після того, як країну поглинула темрява від двох до чотирьох діб, заявив, що відключень більше ніж на 5 годин — не буде. Але потім — тактика змінилась і вже заявили, що світло даватимуть по три години на добу. Тож, якщо включають частіше і на більше, то, уявляєте, яка радість? І якраз тут і згадались оті «чесні» кидали, котрі не на всі гроші розводили, а замість ста повертали п'ятдесят.

І справді, як народу не радіти, що з барського плеча їм дарують відключення не на декілька діб, а всього на годин на двадцять, але включають частіше? А те, що в цей момент ОП та Арахамія обговорюють з росією комерційні справи, згідно яких перекачують російський аміак, що принесе росії прибутку 200 мільйонів щомісячно, або 2,4 мільярди на рік, як повідомив Гео Лерос, за які можна купувати зброю і вбивати українців. У Зеленського переконані, що народ, якщо говорити правильні гасла, не буде звертати уваги на те, як ця влада співпрацює з окупантом? А хтось може уявити, що Черчіль, воюючи з Гітлером, паралельно допомагав йому отримати кошти на озброєння? А от в Україні влада за спинами українців провертає такі афери, бо росія для неї — не ворог, а фінансовий партнер.

Загалом, вимальовується дуже невтішна ситуація: влада, прикриваючись війною, робить все, щоб погіршити і так поганий стан економіки країни, знищує бізнес, що ледь жевріє, але дає можливість заробити Ахметову, Бабакову, Григоришину та Коломойському, котрі є типу володільцями обленерго, а також захищає інтереси Абрамовича — гаманця путіна, та Ротенберга — друга путіна.

І зрозуміло, що на таку аферу представники влади погоджуються лише за умови особистого гешефту комусь конкретно від влади. Так кому? Зеленському, чи все ж Єрмаку, котрий давно перебрав на себе функції президента? І як таке може бути, коли відбувається знищення української економіки на користь ворогу-окупанту, а паралельно відбувається допомога на підтримку економіки країни-окупанта? Так на кого працюють у Зеленського? На народ України? На власну кишеню? Чи на окупанта? Чи все разом, плюючи на суспільство, заговорюючи людям зуби відосиками і правильними спічами?

Однак українці - не росіяни. І на них така тактика заговорювання не діє. Вже з тиждень люди говорять про націоналізацію ДТЕК, а, отже, й інших обленерго, а також знову піднімають питання діяльності Єрмака та Арахамії. Що, звісно, не подобається тим, хто знімає маржу. Але як змусити українців замовкнути? Тільки тиском: позбавленням світла, можливості годувати родини. Ось тут влада і старається: під правильні і бравурні спічі про патріотизм вперто працює на ворога та занурює країну у темряву, бо зима на носі, холодно і люди повинні або поїхати з країни, або опікуватись теплом та світлом, але не проблемами політики і тим, як гарно роблять на українцях гешефт вороги України, які отримали важелі влади. Питання в іншому: як ворогів зупинити?

Ліна ТИХА, Конфлікти і закони

Фото newsua.one



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

В отличие от предыдущих ночей, эта ночь выдалась неспокойной - противник опять атаковал нашу страну беспилотниками типа «шахед»

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.