​Скандал в Сагрині: люблінський воєвода подає у прокуратуру на голову Українського товариства

Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек хоче, аби польська прокуратура вивчила слова голови Українського товариства у Любліні, які він сказав під час пам’ятних заходів із вшанування українців у селі Сагринь, вбитих там під час акції, проведеної у 1944 році польським збройним підпіллям. У заходах взяв участь, зокрема, президент України Петро Порошенко та українська громада Польщі, повідомляє Польське радіо.

На думку люблінського воєводи Пшемислава Чарнека, недільні урочистості в Сагрині – «це одна велика провокація», а голова Українського товариства у Любліні доктор Григорій Купріянович своїми словами прирівнює події, що відбулися в Сагрині в 1944 році, до подій на Волині 1943 року.

«Прирівнювання цих двох подій може бути злочином», – сказав Чарнек у понеділок польським журналістам.

Під час заходів у Сагрині Григорій Купріянович серед іншого заявив, що понад 74 роки тому там загинули громадяни Речі Посполитої, українці, православні жителі тієї землі, «на якій століттями жили їхні предки».

«Вони загинули від рук інших громадян Речі Посполитої, тому що говорили іншою мовою та були іншого віросповідання. Той злочин проти людства був вчинений членами польського народу – партизанами Армії Крайової, які були солдатами підпільної польської держави», – сказав він. Купріянович додав, що пам’ятник у Сагрині, присвячений вбитим українцям, хоча був встановлений 10 років тому, не дочекався офіційного відкриття за участі президентів Польщі та України, як це було заплановано, а президент України першим віддає там данину. Він теж зазначив, що «пам’ять про українських православних жертв не була увічнена у Сагрині аналогічно», як це було у випадку інших жертв польсько-українського конфлікту у Порицьку, Павлівці, Павлокомі, Гуті-Пеняцькій.

На думку люблінського воєводи, слова Григорія Купріяновича «скандальні, бо він однозначно прирівнює події у Сагрині до подій на Волині та в інших місцях на кресах, зрівнює 130 тисяч жертв (поляків) геноциду (вчиненого) українцями-націоналістами з кількома сотнями цивільних українців, котрі загинули в Сагрині 10 березня 1944 року», а це може бути злочином.

Воєвода вказав на положення статті Кримінального кодексу про зневагу польського народу та порушення закону про Інститут національної пам’яті Польщі, що вводить штраф або позбавлення волі за публічне заперечення злочинів українських націоналістів.

«Звісно, немає прямого висловлювання, що заперечує злочини українських націоналістів, але слова пана Григорія Купріяновича протягом багатьох останніх років, а також особливо це висловлювання із прирівнюванням цих двох подій, на моє переконання, має вивчити прокуратура, і тому я вношу заяву до прокуратури про можливий злочин. Я хочу, аби прокуратура перевірила це», – сказав він.

Пшемислав Чарнек відзначив, що кульмінація злочину на Волині сталася 11 липня 1943 року, натомість акція збройного підпілля була проведена у Сагрині 10 березня 1944 року. За його словами, акція в Сагрині була направлена проти баз ОУН-УПА, «звідки здійснювався наступ на сусідні польські села (…)».

Польський чиновник додав, що у Сагрині, звісно, «були цивільні жертви», але, як зазначив, коли він співпрацював зі Світовим об’єднанням солдатів Армії Крайової, від учасників тих подій чув, «що ті цивільні також були озброєні, і то була просто регулярна боротьба». «Я не вдаюся у подробиці, я не історик», – додав він.

Пшемислав Чарнек також сказав, що недільні заходи у Сагрині – «це одна велика провокація та нахабство». «Це було зроблено як провокація у 75-і роковини трагічної, кривавої неділі на Волині, де українські націоналісти, бандити, яких важко знайти в історії світу, жорстоко вбивали тисячі поляків, також під час богослужінь», – сказав він.

Чарнек додав, що ці роковини були урочисто відзначені президентом Анджеєм Дудою у неділю в Луцьку і на місці тих злочинів. «Натомість українці організували молитви на могилах своїх співвітчизників, котрі загинули 10 березня, а не 11 липня, однозначно здійснюючи провокацію», – сказав воєвода.

Чиновник також подякував поліції та прикордонній службі за те, що вони гарантували безпеку, передусім, жителям Польщі, бо, як сказав, «відомо, що прибуття тисячі або двох тисяч українських націоналістів до Польщі не є безпечною подією».

У свою чергу, голова Українського товариства у Любліні Григорій Купріянович у розмові з Польським пресовим агентством сказав, що підтримує кожне своє слово, яке він сказав у Сагрині. «Я переконаний, що у моїх словах не було неправди», – зазначив Купріянович. Він нагадав, що у Польщі живуть українці – громадяни Республіки Польща і вони теж мають право на власний погляд на історію. Григорій Купріянович підкреслив, що його обурили слова воєводи, який заходи із вшанування вбитих у Сагрині українців на цвинтарі, за участі найвищої влади України, назвав «провокацією» та «нахабством». Обурливими для нього є також слова Чарнека про учасників цих заходів, які нібито є українцями-націоналістами, котрі несуть загрозу. «Це ганебно і негідно з боку державного чиновника», – сказав Григорій Купріянович.

Фото РАР