​Краківський суд засудив трьох поляків за напад і підпал Угорського культурного центру в Ужгороді

Суд у Каркові у понеділок засудив трьох поляків до одного і трьох років позбавлення волі та двох років обмеження волі, яких обвинуватили у спробі підпалу фасаду будинку Товариства угорської культури в Ужгороді. Нагадаємо, судовий процес над екс-активістами «Фаланги», обвинувачених у теракті в Україні, закінчився 11 березня, повідомляє Польське радіо.

Йдеться про інцидент, що трапився 4 лютого 2018 року. За кільканадцять днів після підпалу польські спецслужби затримали трьох поляків: Адріана Марґлєвського, Томаша Шимковяка і Міхала Прокоповича. Їх обвинуватили у скоєнні злочину терористичного характеру, пов’язаним із нанесенням нацистських символів та підпалом будинку, а Прокоповича також у фінансуванні цих дій та підбурюванні до них.

За словами польської прокуратури, їхні дії мали на меті «публічно розпалити ненависть на національному ґрунті між українцями та угорцями», а також спричинити «підрив політичної системи України та поглибити національні поділи між українцями та угорцями».

Краківський районний суд також визнав обвинувачених винними у скоєнні злочину терористичного характеру. Найсуворіше покарання отримав організатор акції – Міхал Прокопович. Чоловіка засудили до трьох років позбавлення волі і штрафу у розмірі 15 тис. злотих.

У свою чергу, Томаш Шимковяк засуджений до року позбавлення волі і штрафу 4 тис. злотих. Натомість Адріанові Марґлєвському, застосовуючи надзвичайне пом’якшення покарання, суд призначив два роки обмеження волі у вигляді виконання громадських робіт. Обидва ці чоловіки також повинні спільно сплатити громадській організації «Товариство угорської культури Закарпаття» понад 2 тис. злотих відшкодування.

Під час процесу Марґлєвський вказав, що «метою акції було знищення майна та погіршення взаємин між угорською меншиною та Україною», а не підпал будинку угорського центру. Як він, так і Шимковяк, наголосили, що перед самою акцією вони переконалися, що в будинку нікого не було, про це їх раніше запевнив також Міхал Прокопович.

У свою чергу, Шиковяк сказав, що ця акція не пов’язана з діяльністю радикальної, ультраправої організації «Фаланга» (пол. Falanga). Він додав, що був колись членом «Фаланги» і брав участь, зокрема, в організованих нею демонстраціях, але нині не належить до неї. Марґлєвський зазначив, що ніколи був членом її структур.

У свою чергу, Міхал Прокопович підкреслив, що замовником атаки був Мануель Оксенрайтер, який працює в офісі німецького депутата націоналістичної, ультраправої і прокремлівської партії Альтернатива для Німеччини (AfD) Маркуса Фронмаєра і є редактором праворадикального часопису «Zuerst!». Адвокат Оксенрайтера сказав Радіо Вільна Європа, що його клієнт заперечує звинувачення. Депутат AfD помістив у Facebook заяву, що його працівник категорично заперечує усі звинувачення, а принцип презумпції невинуватості повинен поширюватися і на працівників, працевлаштованих парламентаріями. Він додав, що може звільнити Оксенрайтера тільки тоді, коли прокуратура почне розслідування проти нього і висуне йому обвинувачення.

Раніше у суді польський прокурор Маріуш Садло заявив, що цей напад був частиною зусиль росії, спрямованих проти України. Метою було внутрішнє послаблення України і дестабілізація ситуації в цій країні. «Намагаючись здійснити підпал, обвинувачені хотіли поглибити конфлікт між українцями та угорською меншиною. Потрібно було представити українців тими, хто переслідує угорську меншину, а Україну державою, що не здатна гарантувати їм захист», - наголосив він.

Згідно із обвинувальним актом, Міхал Прокопович передав Марґлєвському і Шимковяку куртки, сім-картки та мобільні телефони, аби вони записали свою атаку, а також гроші на цю ціль та винагороду за виконане замовлення. Адріан Марґлєвський намалював свастику та цифри «88», що пов’язані з нацистським привітання «Heil Hitler» на фасаді будинку та кинув пляшку із запалювальною сумішшю, а під час другої спроби підклав змочену у бензині куртку, яку підпалив. Томаш Шимковяк записував перебіг акції. Унаслідок їхніх дій були пошкоджені фасад та вікно будинку.

Вирок суду у Кракові може бути оскаржений.

Фото pixabay.com