​НАТО без консенсусу: чому план Рютте щодо фінансування України зазнав невдачі

Ініціатива генерального секретаря НАТО Марка Рютте, яка передбачала зобов'язання для всіх членів Альянсу спрямовувати 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні, не знайшла необхідної одностайної підтримки. Як повідомляє видання The Telegraph із посиланням на власні джерела, проти такої пропозиції виступила низка впливових держав, серед яких Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія та Канада.

За даними польської агенції преси PAP, яка також висвітлює перебіг цих дискусій, очільник Альянсу вже публічно визнав безперспективність своєї ідеї через відсутність єдності серед союзників, тому це питання навряд чи буде затверджене на липневому саміті НАТО в Анкарі.

Основним каменем спотикання стала вимога консенсусу, оскільки для ухвалення подібних рішень потрібна згода абсолютно всіх країн-членів. Наразі ж готовність виділяти чверть відсотка ВВП підтвердили лише сім держав, серед яких Нідерланди, Польща, країни Балтії та Скандинавії. Марк Рютте неодноразово наголошував на диспропорції у наданні допомоги та закликав європейських лідерів брати на себе більше фінансової відповідальності. Його позицію підтримав і прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, який закликав колег підкріплювати гучні політичні заяви реальними фінансовими діями.

Для Великої Британії, як зазначає The Telegraph, відмова від цієї ініціативи стала додатковим ударом по її іміджу ключового європейського донора України. Лондон наразі витрачає близько 0,1% ВВП на військові потреби Києва, що становить 3 мільярди фунтів стерлінгів на рік. Водночас ситуація з іншими противниками плану Рютте — Францією, Італією, Іспанією та Канадою — виглядає ще критичнішою, адже ці великі економіки вже не вперше стикаються з докорами через значне відставання за обсягами допомоги від менших партнерів по НАТО.

Марк Рютте. Фото PAP/EPA