Україна

Учора було оприлюднено цікаву аналітику щодо вихідців із «Студії Квартал 95» і загалом друзів Володимира Зеленського, які опинилися у владі за перший рік його президентства.

Таких людей експерти нарахували понад 30. В їх числі і найвищі посадові особи держави – Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак (хоча тут слід уточнити, що він почав не з «Кварталу», а з МАФів в Києві), його заступники Сергій Трофімов і Юрій Костюк, голова Служби безпеки України Сергій Баканов, заступник Міністра внутрішніх справ Олександр Гогілашвілі, керівник Державного управління справами Сергій Борзов.

Михеил Николозович начинает ожидаемо ярко, но неожиданно в тему! Его противники стращали нас, что он, мол, ставленник США и Сороса, а МНС вдруг заявляет абсолютно здравые вещи, что надо спрыгивать с иглы внешних заимствований, не идущих на развитие внутренней экономики.

Ассоциация мэров в очередной раз привлекла политическое внимание. Даже большее, чем автомобильные пробки в столице по поводу некоторого послабления карантина.

Вот на чем базировалась перспективная модель государственного устройства, которую разработал представительный пул экспертов — Сергей Дацюк, Сергій Сорока, Юрий Романенко, Сергей Гайдай и другие, в том числе А. Кочетков? На самореализации каждого гражданина и самоуправлении громад — территориальных, профессиональных и других. Именно самоуправление отвечает украинскому духу еще со времен казаческой вольницы.

Економічна криза, викликана як непрофесійністю і безпорадністю влади, так і несприятливими обставинами, зокрема пандемією коронавірусу, завдала відчутного удару по вітчизняних медіа, насамперед місцевим. Значна кількість з них втратила передплатників і рекламодавців, змушена скорочувати своїх працівників, а деякі вже припинили свою роботу, йдеться у заяві партії, опублікованій на сайті «Батьківщина».

Все ведь на самом деле просто. Любая система боится любых радикальных изменений и потому очень быстро превращает любых «революционеров» в... своих сторонников-симпатиков. Они уютно так устраиваются в роскошных кабинетах, лениво смотрят в окна на мельтешащих внизу людей и вальяжно рассуждают о своем великом менеджерском предназначении. Особенно, если данные «революционеры» не имеют внутри себя антител от всезнайства и звездных болезней.