​Що переможе: пандемія страху чи бажання зберегти і врятувати країну?

Понад шістдесят днів карантину раціональні люди робили спробу достукатись до іншої категорії населення, котрі впали в ейфорію страху і дозволили йому скувати свої почуття, емоції та здоровий глузд.


На цьому тлі влада (не лише українська) почала використовувати карантин для отримання власних вигод, мета яких – змусити людей погодитись на тотальний контроль з боку правлячих еліт, котрі, як ми бачимо з українських реалій, самі не занадто сильно бояться коронавірусу і достатньо легко використовують карантин для втілення своїх задумів, що направлені на розвал України, а не на її збереження та розквіт.

На жаль, більшість українців піддались паніці та істерії. Хоча, подивившись ефір філософа Сергія Дацюка на «Політека», мусиш погодитись: в Україні істерію нагнітали свідомо та довго, ще з 13-14 років, а тому не дивно, що в 2020 році у більшості населення страх смерті від вірусу переміг здоровий глузд.

Адже (і про це теж автор цих слів говорив) ті, котрі не боялись вмерти за свою країну у 14 році, нині залякані вмерти від коронавірусу, позаяк їх наполохали як фейковими статистичними даними, так і постійним підтриманням істерії про смерті, труни біля крематоріїв, викопані могили і т.п. І люди – злякались. На цьому тлі ми побачили, як (і це вже не секрет) не проукраїнська влада здає інтереси країні і працює на розвал держави: свідомо і монотонно.

І от нині, через 60 діб, певна категорія людей почала задавати питання: чому люди мовчать? Чому не виходять на протести? Чому ж дозволяють голосування законів, що порушують Конституцію, посягають на їхні права, та й, загалом, націлені на знищення незалежності України? Чому люди обговорюють смерть від коронавірусу активніше, ніж війну на сході та домовленості якогось Козака? Дивно, коли певні блогери та експерти, які понад два місяці брали участь у залякуванні громадян коронавірусом, а не раціонально займались подачею інформації, почали задавати запитання щодо того, чому ж громадяни не реагують на свавілля влади?

На жаль, усі ці люди свідомо ігнорують просте правило, що полягає у причині і наслідку. Причиною нинішнього заляканого стану більшості громадян є інформаційна політика, котру в країні проводили понад шістдесят діб цілодобово. І сьогодні ми бачимо наслідок двомісячного залякування – люди піддались пандемії страху, котрий поборов здоровий глузд, а всі інші актуальні питання – відсунув на другий план.

Загалом, страшно було спостерігати, коли усвідомлював, що люди, котрі в 2014 році були готові вмирати за країну і не боялись смерті, після двомісячного промивання мізків від ЗМІ (причому, не лише українських!), не думають про протести проти влади (незважаючи на її зовсім знахабнілу поведінку), бо їм розказали, що вони входять в групу ризику, а тому – сиди дома! Тобто: ці люди не боялись померти від кулі, вірогідність якої отримати було набагато більшою, аніж від нині підчепити вірус. Проте пандемія страху далася взнаки: країна увійшла в турбулентність масового психозу і тепер люди із здивуванням відкривають для себе те, чого влада і не приховувала, але тільки зараз громадяни це розчули, бо раніше, за психозом – не бажали сприйняття цієї інформації.

А головний лікар Ляшко повторив нещодавно те, про що вже одного разу сповіщав у інтерв'ю виданню «ЛБ», і, зокрема, знову доніс до громадян, що усі заходи, які запроваджувались, були направлені на дотримання карантину, але мали на меті саме психологічний тиск та залякування громади. Тобто, головний санітарний лікар України привселюдно визнав, що українська влада не лише зазіхнула на конституційні права громадян, але ще й свідомо, змовившись з правлячими елітами, пішла на створення психологічного тиску.

І владі це – вигідно. Людям ніхто нічого компенсувати не збирався і не збирається. Більшість населення поставили на межу виживання, принизивши людей, даючи зрозуміти, що усі, хто лишився без роботи і без медичної допомоги (бо усі операції – повідкладали, і лікарі – не приймали), владі – не цікаві. Усі «компенсаційні» варіації влади, як і всі 28 років існування держави – імітаційні, на папері, написані казенною мовою, але не мають жодного відношення до надання реальної допомоги громадянам чи малому та середньому бізнесу.

Терор та геноцид – так можна назвати стратегію влади Зеленського по відношенню до українського населення. Терор через залякування, примушення носити намордники здорових людей, перекриття сполучення між містами, зупинка транспорту, облаштування КП з обшуками машин, а геноцид – через доведення суспільства до злиднів та створення умов для смерті тих громадян, які, хоч і не захворіли на КОВІД, але, через неможливість отримати якісну медичну, таки померли.

Це вже 24 березня МОЗ повідомив, що НАГАДУЄ, що здоровим людям маски носити непотрібно, якщо вони лишень не доглядають літніх і хворих. Але яка чудова маніпуляція: з громадян відверто роблять дурнів, констатуючи, що МОЗ «нагадує», коли до цього від всіх вимагали носити маски усюди, а за їхню відсутність навіть штрафували. То хіба така поведінка влади – не приниження суспільства?

Тим не менш, і донині велика кількість громадян – залякані. Вони не здатні сприймати інформацію, не вміють управляти своєю свідомістю, не готові сприймати інформацію адекватно. Хоча і дуже добре бачать, як представники влади Зеленського проводять оборудки на вірусі, котрі нічим не відрізняються від оборудок Порошенко на війні.

Завдячуючи зміні законодавства, на вірусі багато хто гарно заробив, особливо фірми, що афелюють з міністром МВС Аваковим.

Загалом, в Україні немає президента. Він – іграшковий Пінокіо, за яким стоять Аваков, Ахметов, Пінчук та інші представники кримінального світу, корі отримали реальну владу в Україні. А Аваков взагалі подекуди поводить себе як президент. Мало того, що на вірусі можна було грошей з бюджету зробити, так ще саме Аваков з самого початку вирішив, що є гарна можливість узурпувати владу, ввівши його найбажініше: «спочатку підкорюйся, потім – оскаржуй». Загалом, дуче увійшов у смак. ЗМІ так і майоріли заголовками: «Аваков пропонує ввести в Україні тотальний карантин», «Аваков запропонував антикризовий план зі зростанням дефіциту держбюджету на 200 млрд гривень», «Аваков просить голів ОДА розібратися з продовольчими ринками». Аваков, Аваков, Аваков... В якийсь момент здавалося, що саме він – перша людина в країні, яка керує державою.

Звісно, для того, аби в країні запровадити диктатуру, потрібні слухняні та залякані громадяни. Саме заради цього створювали і створюють штучний психологічний тиск на громадськість, не даючи правдивої інформації. Вся інформація, котра подавалась і подається по вірусу, є маніпулятивною, подекуди напівправдивою, але завжди побудованою на емоційності.

Загалом у ЗМІ апелюють незрозумілими цифрами, які, якщо співставити з іншими захворюваннями, виявляться значно меншими. Застосовують ЗМІ і такі примітивні підходи, як використання слів «понад», «пандемія», або заголовків, як, наприклад, у «Голосі Америки»: «У Європі та США кілька дітей померли від синдрому, що може бути пов’язаний з COVID-19». Чим маніпулятивна така подача? По-перше, говорять вже не про вірус, а про незрозумілий синдром, по-друге, констатують, що «може бути пов'язаним», але, якщо подумати, то виходить, що може бути і непов'язаним, але те, що «гра маніпуляції» направлена на підтримання страху смерті, – видно однозначно. Навіщо писати про «невідому хворобу», але потому пов'язувати її з коронавірусом? Але, коли мета – підтримання пандемії страху, то уся інформація буде направлена лише на те, щоб продовжувати залякувати людей.

Як зазначив філософ Сергій Дацюк у вищезгаданому інтерв'ю, світ вже спостерігав розповсюдження схожих психічних захворювань, котрі передавались людям через емоційність станів. Так він згадав сумнозвісний «Танок Віта».

«На думку американського історика, доктора Уоллера, найімовірніше, це була масова істерія, яку спричиняли три чинники нараз: хронічний стрес, спричинений злиднями і голодом, страх перед смертю від епідемій (віспи, сифілісу і прокази) та глибока віра в танцювальне прокляття, яке святий Віт накладав на грішників» (докладніше про цей психічний розлад можна прочитати тут: https://zbruc.eu/node/81796).

Але і в світі, а в Україні тим більш, продовжують нарощувати пандемію страху смерті від вірусу, адже тримання людей в остраху – найкращий механізм втілення диктатури, позбавлення людей прав та запровадження контролю.

І хоча ЗМІ повідомляли, що на самоізоляцію йшли і Меркель, і принц Чарльз, а британський прем'єр навіть перехворів і був у реанімації, але, якщо говорити про поширення вірусу повітряно-крапельним шляхом, то за методом здорового глузду, на самоізоляцію повинні були піти всі їхні близькі, чого ми не спостерігали. А то й захворіти повинні були й інші члени родин цих людей, адже ж вони спілкувались з домашніми та оточуючими. Проте, такої інформації у ЗМІ не зустрінеш. Чому? Адже, якщо в родині один хворий, він автоматично (за логікою ВООЗ) повинен заразити і всіх інших. Але чого немає у всій вакханалії з інформацією про вірус, так це – логіки.

А тим часом світом ширяться протести проти незрозумілого карантину, котрий не зовсім відповідає карантинним нормам. Періодично люди почали виходити на протести проти порушення їхніх прав (у тому числі – на роботу) не лише в Україні, а й в Штатах та інших країнах. Але по ТВ та у ЗМІ українцям не розказують про ці протести. На ТВ все більше інформації про смерті та зараження, що призводить до викривлення подачі інформації та сприйняття реальної ситуації.

Маніпулювання інформацією та залякування не призводять до покращення, але викликають штучно стимульований масовий психоз та істерію, котрі аж ніяк не спонукають громадян до захисту власних прав, але надають можливість маніпуляторам відверто використовувати цю ситуацію для власної вигоди, власного збагачення та можливості перетворити суспільство на покірних рабів. А от реальна правдива інформація могла б суттєво допомагати і у боротьбі з вірусом, і надавала б можливості людям усвідомлювати, як себе поводити, аби не дозволити відібрати у них свободу, право на нормальне життя і роботу. Тож, у будь якому випадку, можна погодитись з філософом Сергієм Дацюком, котрий зазначив, що найкращий спосіб лікування нині – це використання рецепту, що запропонований Альбертом Камю, що єдині ліки від епідемії – правда. Але хочеться нагадати ще один вислів Камю: «людина відчуває себе самотньою, коли вона оточена боягузами». Тож, той, хто може побороти страх, пізнає істину, а вона зробить його вільним.

Оксана КОТОМКІНА, «Конфлікти і закони»

Фотоколаж «Конфлікти і закони»



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

Минулої доби на ворожі провокації українські підрозділи вогонь у відповідь не відкривали. Бойових втрат серед наших підрозділів немає

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2020.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.