Пленарне засідання Верховної Ради України 13 лютого 2015 року

У п'ятницю, 13 лютого, завершився пленарний тиждень другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, повідомив, що в Україні з офіційним візитом перебуває парламентська делегація Саейму Латвійської Республіки на чолі зі Спікером Інарою Мурніеце.

Народні депутати оплесками привітали гостей.

Головуючий нагадав: у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться Година запитань до Уряду. Він повідомив, що у сесійному залі присутні члени Кабінету Міністрів. На запитання депутатських фракцій і груп відповідали Міністр соціальної політики Павло Розенко та перший заступник Міністра фінансів Ігор Уманський, інші члени Кабінету Міністрів.

На початку Години запитань до Уряду про результати переговорів у Мінську поінформував народних депутатів Міністр закордонних справ Павло Клімкін. Він акцентував на декількох важливих моментах.

"Перше. Переговори продовжувались без будь-якої перерви 17 годин. Вони проходили в незвичайно складній психологічній атмосфері. Результатом цих переговорів є підписання в рамках тристоронньої контактної групи комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей. І це є головна ідея, оскільки зараз ми маємо відданість працювати не тільки по першому пункту Мінських домовленостей, а і по всьому комплексу", - зазначив Міністр.

П.Клімкін сказав, що другий важливий елемент Мінських домовленостей полягає в тому, що Президент України, Канцлер Німеччини, Президент Франції і Президент Російської Федерації схвалили декларацію. Тобто вони таким чином схвалили комплекс заходів з виконання Мінських домовленостей. За його словами, "це означає, що ми вперше, саме вперше отримали згоду російської сторони на підтримку логіки Мінських домовленостей і готовність їх виконувати". "Третій момент полягає в том, що ми домовились щодо припинення вогню, починаючи з нуля годин 15 лютого цього року. Концепція, яка закладена до комплексу заходів, базується на створенні зони, з якої відводяться вся важка артилерія, починаючи з калібру 100 міліметрів. Процес буде повністю контролюватися і моніторитись з боку ОБСЄ, зокрема, з боку моніторингової місії. Наразі, ми ведемо дуже інтенсивні консультації, яким чином ОБСЄ зможе повністю реалізувати свої завдання", - повідомив він.

П.Клімкін також відзначив: "ми будемо застосовувати всі технічні засоби для контролю над цим процесом. І нам будуть допомагати у залучення, в тому числі супутникового обладнання та іншого обладнання для того, щоб ми мали реальну картину".

Третій момент, за його словами, полягає в тому, що "ми отримали підтвердження зобов'язання щодо виводу всіх іноземних формувань з Донбасу. На жаль, у нас немає чіткої досі дати, але ми будемо працювати над цим пунктом, з метою встановити і практичну логіку, і часові рамки цього процесу. Ми отримали чітке зобов'язання звільнити всіх заручників, за принципом всіх на всіх за два тижні після початку відведення військ. І зараз ми вже почали над цим працювати", - повідомив він.

Урядовець звернув увагу на ще кілька ключових пунктів, пов'язаних з логікою, яким чином буде просуватися політичний процес. Зокрема, яким чином будуть готуватися місцеві вибори. "Нам вдалося внести чітке положення, що вибори будуть здійснюватися під контролем ОБСЄ, зокрема, Бюро з дотримання прав людини. Саме цей висновок ОБСЄ і буде, врешті-решт, свідченням і критерієм того, чи правильно іде підготовка до виборів, і чи вибори відбулися вільно і чесно", - зазначив він.

П.Клімкін повідомив, що він вже сьогодні почав працювати над тим, щоб залучити ОБСЄ, в тому числі для консультацій щодо практичних аспектів, практичних модальностей підготовки цих виборів. Тобто ОБСЄ буде присутнє в цьому процесі з першої секунди. Такою є основна логіка цих домовленостей.

Міністр не став приховувати, що декілька разів під час сімнадцятигодинних переговорів, а вони проходили саме 17 годин, було бажання і у нас, у наших друзів з Німеччини і Франції припинити ці переговори. Врешті-решт, це було спільне рішення вийти на домовленості, які всі бачили.

П.Клімкін також повідомив, що учора Президент України виступив перед Європейською радою, детально поінформував європейських лідерів про хід переговорів, про зміст цих домовленостей, і ми отримали підтримку виконання цих домовленостей у майбутньому. "Підтримку з метою саме виконати їх, а не з метою "з'їхати" з їх виконання. Оскільки, звичайно, такі спроби будуть. Будуть спроби, починаючи з першого пункту, який стосується припинення вогню, і завершуючи мирним процесом, гуманітарною допомогою, обміном заручниками і так далі. Зараз ми працюємо над тим, щоб кожен пункт постійно знаходився під нашим контролем і саме головне, щоб кожен пункт Мінських домовленостей виконувався за підтримки цивілізованого світу, наших друзів і партнерів, і саме головне, із залученням ОБСЄ", - зазначив Міністр.

Головуючий далі надав слово Міністрові соціальної політики Павлові Розенку, який відповів на запитання фракцій.

Перше запитання стосувалося причин зростання заборгованості по заробітній платі. Воно надійшло від фракція "Опозиційний блок", яка цікавилася причинами невиплачених заробітних плат в Україні і подальшою ситуацією в цій сфері.

П.Розенко відповів: "заборгованість по заробітних платах в цілому в минулому році збільшилася практично на 1,5 мільярда гривень. Основними причинами збільшення суми боргу є кризовий стан економіки, який триває протягом 3-х останніх років та воєнні дії в Донецькій та Луганській областях. В цілому на сьогоднішній день, за оперативними даними заборгованість із заробітної плати по Україні складає приблизно 2,5 мільярди гривень. Якщо подивитися на стан заборгованості по заробітних платах, безумовно основна її маса - це в регіональному розмірі - це Донецька область - 1 мільярд 200 мільйонів гривень і зростання заборгованості по заробітній платі за минулий рік фактично відбулося на суму понад 1 мільярд гривень. Така ж сама картина по Луганській області. Станом на початок лютого, ця сума складає біля 400 мільйонів, що на 350 мільйонів більше ніж в минулому році".

Міністр соціальної політики також зазначив, що ситуація, яка складається на Сході України, безпосередньо впливає на стан заборгованості по заробітній платі. Але є й інші області, які допустили протягом минулого року зростання по заробітній платі.

П.Розенко повідомив, що наприкінці лютого заплановано розширене засідання комісії з питань заборгованості і заробітної плати, де буде підведено підсумки діяльності місцевих органів влади за 2014 рік по кожному регіону, по кожній галузі. Він висловив сподівання, що керівники обласних адміністрацій дадуть обґрунтовану відповідь стосовно причин виникнення заборгованості по заробітній платі. "А саме головне, як будуть працювати області шляхом скорочення заборгованості? Так само, якщо можна подивитися в розмірі міністерств, то ще раз підтвердження знаходиться, що ситуація на Сході України дає найбільшу проблему заборгованості заробітної плати. Адже основна маса заборгованості це біля 1 мільярда гривень складає підприємства Міненерговугілля, що практично сформувалася ця заборгованість протягом 2014 року", - повідомив він.

Урядовець відзначив в позитивний момент: нарешті відбулося реформування системи контролю за виконанням трудового законодавства. За його словами, в середу на засіданні уряду було ухвалено рішення, затверджено положення, штатна чисельність і структура нової державної служби праці, яка організувалася шляхом злиття Державної інспекції з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки. Це дасть можливість створити ефективну структуру, яка буде якраз займатися захистом трудових прав наших громадян, в тому числі захистом прав на своєчасну виплату заробітної плати.

П.Розенко висловив сподівання, що в найкоротший термін ця структура буде повністю укомплектована і повністю сформована, керівник служби цієї вже призначений. "Таким чином, ми зможемо ефективно застосовувати свої заходи щодо тих підприємств і підприємців, які вчасно не виплачують заробітної плати", - сказав він.

Друге запитання, яке також надійшло від фракції "Опозиційний блок" стосувалося того, коли уряд виплатить пенсії та інші соціальні виплати громадянам Донецької і Луганської областей, які не виплачуються з серпня 2014 року і як уряд планує вирішувати це питання, виплати пенсій у населених пунктах зони антитерористичної операції.

П.Розенко чітко відповів, що всі пенсії, всі соціальні виплати нараховуються всім людям, навіть, які перебувають в зоні антитерористичної операції в повному обсязі. Проте, на жаль, державні органи в тому числі Пенсійний фонд України не може фізично здійснити проплати на неконтрольованій українській владі території. Саме тому владою здійснена можливість отримати ці кошти на іншій території нашої держави, в будь-якій точці України пенсіонер має право, виконуючи відповідні Закони України, отримати свою пенсію.

За словами Міністра, на території, яка не контролюється тимчасово українською владою, перебувало близько одного мільйона 200 тисяч пенсіонерів. Сьогодні, за даними Пенсійного фонду, вже понад 900 тисяч пенсіонерів мають можливість і отримують пенсії на іншій території нашої держави. Тобто фактично три четвертих українських пенсіонерів, які мають право на цю виплату на тимчасово окупованій території, мають і отримують сьогодні пенсії на території, що підконтрольна українській владі. "І таким чином, як тільки на тій території буде відновлена дія українських законів, як тільки там буде відновлена дія банківської системи, платіжної системи, органів казначейства, як тільки на тій території нашої держави відновиться дія української влади, українських законів, там будуть працювати відділення Пенсійного фонду, ми готові повністю розпочати такі виплати. І приклади, зокрема, Краматорська, Слов'янська, Маріуполя це яскраво підтверджують - на звільненій території діє український закон, всі отримують вчасно і пенсії, і соціальні виплати, і інші види соціальної допомоги", - повідомив урядовець.

Останнє запитання до Міністра соціальної політики від об'єднання "Самопомочі" стосувалося питання субсидій за споживання природного газу та житлових комунальних послуг.

П.Розенко на це відповів так: без суттєвого реформування системи субсидій в Україні говорити про підвищення цін на тарифи в Україні неможливо. Тому спочатку реформування системи субсидій, реформування системи пільг і, безумовно, потім може відбуватися процес, коли люди будуть захищені і вони витримають це навантаження - підвищення цін на газ. "Але ми чудово розуміємо: система субсидій начебто сьогодні працює, всі міжнародні експерти говорять, що вона є адекватною і відповідає найкращим традиціям, які започатковані в тому числі в Європейському Союзі. Але чому так виходить, що мають право, за нашими розрахунками, на отримання субсидії біля 3 мільйонів сімей, а користуються цим правом біля 1 мільйона людей? Тобто є сьогодні тотальна недовіра до тієї системи субсидій, яка існує в Україні. Вона важка, вона не зрозуміла для людей, вона передбачає проходження 10 кіл пекла для того, щоб отримати цю субсидію".

П.Розенко поінформував про нову систему, яка буде запроваджена і яка суттєво спростить сплату громадянам і висловив сподівання, що ця система полегшить доступ громадян до отримання цих субсидій. "І саме головне - компенсує негатив від невпинної необхідності підвищення цін на житлово-комунальні послуги в Україні". – наголосив П.Розенко.

На запитання фракцій і народних депутатів також відповів перший заступник Міністра фінансів Ігор Уманський. Він зазначив, що більшість запитань, які були спрямовані до Міністерства фінансів, стосувалися соціальної політики, енергетичного сектору тощо. З тих запитань, які є в компетенції Міністерства фінансів, здебільшого вони стосувалися ситуації навколо переговорного процесу з Міжнародним валютним фондом, а також ситуації з підготовкою змін до Закону про Державний бюджет на поточний рік.

І.Уманський поінформував стосовно переговорного процесу з МВФ. Він повідомив, що вчора була в тому числі прес-конференція за результатами засідання уряду. Схвалено попередньо основні умови нашої співпраці з Міжнародним валютним фондом. Свою роботу в Києві Місія завершила, але продовжується співпраця на технічному рівні щодо погодження тексту та остаточної редакції Листа про наміри, який має підписати Україна. "Ми готуємося, що найближчим часом ця технічна робота буде завершена, і ми зможемо винести питання про надання програми розширеного фінансування України на Раду директорів Міжнародного валютного фонду, на якому вже будуть визначені остаточно і параметри надання цієї допомоги, розмір її надання у поточному році, в тому числі перший транш. Наразі основні ці параметри, в тому числі розміри, попередньо вони озвучувалися і в пресі, але вони не є юридично ще зафіксованими, говорити про них поки що зарано", - зазначив І.Уманський.

Перший заступник Міністра фінансів також поінформував про підготовку законопроекту про внесення змін до Закону про Державний бюджет. За його словами, до 15 лютого згідно з рішенням  Верховної Ради, уряд має подати даний законопроект. За результатами вчорашнього засідання уряду головні розпорядники коштів готують свої пропозиції, сьогодні до кінця дня мають надати їх Міністерству фінансів.

"На завтра попередньо планується засідання уряду, на якому буде розглянуто як макроекономічну модель з урахуванням поточних тенденцій, які ми вже маємо за результатами січня місяця, так і за результатами переговорного процесу з Місією Міжнародного валютного фонду, та тими рішеннями, які приймала Верховна Рада наприкінці грудня минулого року. Урядом буде схвалено проект Закону про Державний бюджет та внесено до Верховної Ради  відповідно до  15 лютого", - повідомив І.Уманський.

Члени Кабінету Міністрів також відповіли за усні запитання народних депутатів.

На цьому Година запитань до Уряду завершилася.

Заступник Голови Верховної ради України Оксана Сироїд оголосила депутатські запити, які потребували відповідного голосування.

Народні депутати розглянули два проекти постанов стосовно внесення змін до складу парламентських комітетів та формування складу Спеціальної комісії з питань приватизації.

За результатами голосування в цілому було прийнято проекти постанов за реєстр. №2041 і 2042.

Верховна Рада ухвалила Постанову про Звернення Верховної Ради України до Генерального прокурора України щодо притягнення до відповідальності депутатів Автономної Республіки Крим і Севастопольської міської ради (реєстр. №1842).

Проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підготовлення, виготовлення, розповсюдження книжок та періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва) за реєстр. №1833 Доповідає: народний депутат Юрій Луценко. Він закликав народних депутатів "підтримати пропозицію спеціалістів із асоціації книговидання, котрі внесли цю пропозицію, вона була проголосована під час бюджетного процесу. Через шкідницьку позицію Мінфіну вона звідти випала". "Прошу зараз, прямим текстом, в першому читанні і в цілому забезпечити українській книжці державну підтримку", - наголосив він.

Цим проектом передбачається розширити перелік операцій, що звільняються від оподаткування щодо періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, у тому числі електронного контенту.

Законопроект 235 голосами було прийнято за основу та в цілому.

Проект закону про внесення зміни до статті 19 Закону "Про міліцію" (щодо збереження грошового та інших видів забезпечення працівникам міліції, захопленим в полон або заручниками, або безвісно відсутніми) за реєстр. №1706 доповів народний депутат Андрій Тетерук.

Він обгрунтував необхідність прийняття законопроекту тим, що Закон "Про міліцію" встановлений порядок оплати праці працівників міліції. Однак, цим законом не встановлений порядок оплати праці працівникам міліції, захопленим в полон або заручниками, або визнаним в установленому законом порядку безвісно відсутніми.

Народний депутат запропонував внести зміни до статті 19 Закону "Про міліцію", якими надати можливість забезпечити особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, а також військовослужбовцям та працівникам Національної гвардії України, захопленим в полон або заручниками, або визнаних в установленому законом порядку безвісно відсутніми право на грошове та інші види забезпечення.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Парламентарії 238 голосами підтримали пропозицію профільного комітету.

Проект закону про внесення змін до Закону "Про міліцію" (щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції) за реєстр. №1364 доповіла народний депутат Тетяна Чорновол. Вона зазначила, що сьогодні відсутній єдиний підхід щодо забезпечення гарантіями у разі загибелі та поранення працівників силових відомств. За її словами, в кожному силовому відомстві діють закони щодо соціального захисту їх працівників та членів їх сімей в разі загибелі або отримання поранень. Такі виплати суттєво різняться у військовослужбовців та працівників міліції.

За словами Т.Чорновол, міліція залишилася єдиним відомством, в якому це питання не врегульоване.

Особливо гостро, за словами доповідачки, стало питання ціни життя і здоров'я працівника міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ України під час проведення бойових дій в зоні антитерористичної операції.

Народний депутат звернула увагу на те, що життя військовослужбовця оцінено в чотири рази більше ніж життя працівника міліції і запропонувала встановити єдиний підхід до виплати одноразової грошової допомоги правоохоронцям у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), встановлення інвалідності.

Проектом запропоновано пропонується встановити одноразову грошову допомогу:

для членів сімей, батьків та утриманців працівників міліції у разі їх загибелі (смерті) під час виконання ними службових обов'язків у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб;

для працівників міліції у разі поранення під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи;

для працівників міліції у разі поранення під час виконання ним службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності у розмір від 20-кратного до 100-кратний прожитковий мінімум, встановленого законом для працездатних осіб.

Т.Чорновіл звернулася до народних депутатів з проханням прийняти законопроект за основу та в цілому, що сприятиме полегшенню становища потерпілих працівників міліції, зокрема й від проведення антитерористичної операції та зменшення тягаря їх утримання та лікування, який сьогодні здебільшого несуть їх рідні, близькі та волонтерські організації.

Прийняття законопроекту також сприятиме усвідомленню своєї соціальної захищеності працівниками міліції та відчуття міцної підтримки з боку держави, територіальну цілісність якої вони боронять ризикуючи життям.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти цей проект за основу та в цілому.

Парламентарії 235 голосами підтримали законопроект в цілому.

Проект закону про внесення зміни до статті 22 Закону "Про міліцію" щодо приведення у відповідність із Кодексом законів про працю України (реєстр. №1804) доповів народний депутат Віктор Король. Він звернувся увагу на правову неузгодженість між Кодексом законів про працю України та Законом "Про міліцію". За його словами, Кодекс законів про працю України визначає порядок оформлення трудових відносин працівника з роботодавцем, тривалість робочого часу, відпочинку, а також умови праці за специфічних умов: у вихідні та святкові дні, у нічний час, понаднормово, тощо.

Водночас, статтею 22 Закону "Про міліцію" визначено, що для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень, що суперечить вищезазначеній нормі Кодексу законів про працю України.

Крім того, Законом "Про міліцію" визначено, що оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства. Однак, Кодекс законів про працю України регулює питання виплати заробітної плати, в той час, як статтею 19 Закону "Про міліцію" визначено, що працівники міліції отримують грошове забезпечення, форми і розміри якого встановлюються Кабінетом Міністрів і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

В.Король запропонував поширити норми Кодексу законів про працю України, в тому числі щодо оплати праці в надурочний та нічний час, у вихідні та святкові дні на працівників органів внутрішніх справ.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін зазначив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти його за основу та в цілому.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів і був відхилений.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій оголосив депутатські запити.

А.Парубій також повідомив про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатського об'єднання "За духовність, моральність та здоров'я України", головою якого обрано народного депутата Павла Унгуряна.

Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями та пропозиціями.

Головуючий закрив пленарне засідання.

16-20 лютого народні депутати працюватимуть у комітетах, комісіях і фракціях, 23-27 лютого - з виборцями.

Наступне пленарне засідання другої сесії відбудеться у вівторок, 3 березня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.