Пленарні засідання Верховної Ради України 26 листопада 2015 року

У четвер, 26 листопада 2015 року, відбулися пленарні засідання третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман перед відкриттям ранкового пленарного засідання привернув увагу до питань порядку денного, виділив серед них законопроекти стосовно децентралізації влади - це питання, пов'язані з адміністративними послугами.

В.Гройсман, говорячи про питання децентралізації, зазначив, що в країні 159 територіальних громад провели свої вибори. «Фактично, ми маємо сьогодні утворені територіальні громади, їх треба сьогодні підтримати через прийняття технічних рішень, які дозволять їм уже бюджетуватися, фінансуватись, реєструватись так, як це необхідно, і це теж є важливе питання щодо децентралізації, створення на базовому рівні саме спроможних територіальних громад», - наголосив він.

Голова Верховної Ради нагадав про те, що сьогодні день мав бути присвячений питанням освіти. Але за пропозицією Комітету з питань освіти і науки цей день відбудеться 10 грудня з тим, щоб більш ретельно до цього підготуватися. «Тому що закон про освіту є дуже таким великим, його ще треба доопрацьовувати і обговорювати в стінах Верховної Ради України», - уточнив він.

В.Гройсман також виділив Закон «Про державну службу». «Сьогодні ми з вами маємо можливість, виходячи з того, що цей закон про державну службу є надзвичайно важливим. Над ним профільний комітет працював півтора років з експертним середовищем, з представниками фракцій. Я вважаю, що титанічну роботу для того, щоб вийти хоча би на той документ, який би міг бути підтриманий в стінах українського парламенту. І саме головне, щоб ми з вами отримали в країні механізми по створенню професійної державної служби», - зазначив він.

Для участі у пленарному засіданні зареєструвалося 316 народних депутатів.

В.Гройсман відкрив ранкове засідання.

Головуючий повідомив про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатського об'єднання «Голос громади», співголовами якого обрано народних депутатів Сергія Таруту, Олександра Домбровського і Олексія Скрипника.

Народні депутати розглянули у другому читанні проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування» №0954.

Голова Комітету з питань транспорту Ярослав Дубневич повідомив, що Комітет просить повернути законопроект на повторне друге читання, внісши низку поправок, одна з яких є дуже важливою і стосується того, що цей закон вступає в дію при умові створення Дорожнього фонду.

Міністр інфраструктури Антон Пивоварський підтримав голову профільного комітету про направлення законопроекту на доопрацювання і прийняти його разом із Законом «Про Дорожній фонд».

Розгляд законопроекту було перенесено.

Парламентарії розглянули питання децентралізації.

Проект Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» №2983 доповів голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк. За його словами, суть полягає в тому, щоб перейти від жорсткої бюрократичної вертикалі, яка сьогодні існує в Міністерстві юстиції, до передачі цих адміністративних функцій, надання їх на місцях державними адміністраціями, нотаріусами, уповноваженими особами.

Це дозволить громадянам і підприємцям отримати якісно інший сервіс, причому не в режимі монополії, як це є сьогодні, а в режимі вільної конкуренції, понад 7 точок доступу тільки по нотаріусах по всій країні.

«Ця реформа скоротить перелік документів, які вимагаються, вона запровадить абсолютно прозорий єдиний реєстр, який буде доступний всім громадянам і буде підконтрольний. Що надзвичайно важливо, ця реформа передає на місця майже один мільярд гривень в місцеві бюджети. І саме це приклад справжньої децентралізації, коли на місця передаються не просто відповідальність, не просто повноваження, а реальні ресурси», - наголосив В.Галасюк.

Доповідач також зазначив, що законопроектом передбачається підвищення відповідальності реєстраторів, скасовуються паперові виписки, запроваджується електронний вигляд ведення через портал єдиних електронних сервісів, уніфікуються процедури державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. «Це справжній є проривний закон, і це є приклад плідної співпраці Міністерства юстиції, яке взяло на себе величезну роботу з розробки за основу цього законопроекту, і народних депутатів, авторів з усіх фракцій, із багатьох груп. Це є справжній системний крок до людей для того, щоб зробити сервіси доступнішими, для того, щоб зробити їх ближчими, для того, щоб ніхто не міг сказати, що десь існує корупція, десь існує бюрократія. Кожна місцева влада тепер буде знати, що від неї залежить якість тих послуг, яка надається», - зазначив він.

Голова Комітету повідомив, що до законопроекту надійшла величезна кількість поправок, понад 80 звернень, 421 поправка від народних депутатів, з яких враховано повністю, частково або редакційно 259, відхилено 162, тому законопроект потребує техніко-юридичного опрацювання.

В.Галасюк у зв'язку з величезною кількістю правок та з тим, що законопроект носить цілісний характер запропонував ad hoc проголосувати його без розгляду окремих поправок в редакції Комітету.

Головуючий надав слово Міністру юстиції Павлу Петренку, який відзначив, що Верховна Рада спільно з урядом об'єдналися і протягом останніх 7 місяців зробили дуже якісний продукт, який стосується кожного українця.

«Мова йде про те, що ми нарешті знищуємо один з найбільш корумпованих органів - Державну реєстраційну службу, яка була створена в 2011 році і ціль якої було створити перепони під час реєстрації, бюрократію і збирати хабарі.

Цими законами ми вводимо дуже багато новацій, які передбачають повну відмову Міністерством юстиції від функцій реєстрації. Ми перше міністерство, яке відмовляємося від своєї функції. Передачу повноважень і грошей на місця. Запровадження електронних сервісів. І, саме головне, створення конкуренції у сфері реєстрації, коли український громадянин буде мати можливість отримати якісний сервіс по реєстрації чи у нотаріуса, чи у місцевого органу влади, чи у Центрі об'єднаної громади, чи у будинку юстиції, які створює відповідна обласна державна адміністрація. Це ті закони, які стосуються без переменшення 20 мільйонів українців. Протягом року понад 20 мільйонів українців звертаються за різного роду сервісами до органів юстиції.

Ці три закони фактично створюють нову філософію надання цих сервісів в нашій державі», - зазначив Міністр.

П.Петренко також сказав, що фактично всі положення законів узгоджені, і попросив проголосували ці закони в редакції, які пропонують комітети, тому що це комплексні закони, які врегульовують між собою дуже багато процедурних моментів. Зокрема, одне з питань стосується акредитованих суб'єктів, тобто тих суб'єктів, які можуть надавати такого роду послуги. Депутати висловлювали застереження і просили, щоб в законах прописати вимоги до цих акредитованих суб'єктів.

«В законі ми пропонуємо написати, що акредитованими суб'єктами можуть бути  юридичні особи публічного права, тобто державні і комунальні підприємства, у трудових відносинах з якими перебуває не менше трьох державних реєстраторів та які до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації уклали договори страхування цивільної відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу мінімальних розмірів заробітних плат, встановлених законом на 1 січня календарного року.

Друге. Договори з іншими суб'єктами державної реєстрації прав та/або нотаріусом на вчинення відповідних функцій фронт-офісу. Ці акредитовані суб'єкти, фактично їхня акредитація і моніторинг будуть здійснюватися Міністерством юстиції відповідно до положень, визначених Кабміном.

Суть зводиться до того, що ми надамо, крім місцевих органів влади, ще можливість нашим державним адміністраціям створювати підприємства комунальні, які будуть так само надавати якісний сервіс», - зазначив урядовець.

П.Петренко звернув увагу на ще одне питання, яке виникло, це питання щодо передачі цих функцій на місця. «З 1 січня цього року фактично всі місцеві органи влади повинні виконувати функції реєстрації. Ми пропонували в першому читанні, щоб саме ця дата була зафіксована. Депутати до другого читання, розуміючи, що часу дуже мало, запропонували, що в тих місцевостях, де місцеві органи влади не встигнуть 1 січня почати виконувати функції реєстрації, ці функції виконували б реєстратори Міністерства юстиції», - пояснив він і запропонував цю дату обмежили присічним строком: 30 квітня 2016 року. Тобто в «Прикінцевих положеннях» дописати, що орган державної реєстрації Міністерства юстиції здійснює на тих територіях, де місцеві органи влади ще не взяли на себе функцію реєстрації ці функції, але не пізніше 30 квітня 2016 року.

Міністр зазначив, що всі інші положення узгоджено. За його словами, це закони, дійсно, реформаторські, яких потребує кожен українець. «З першого дня, коли ці закони почнуть працювати, 7 тисяч нотаріусів почнуть надавати функцію реєстрації. Ми знімемо черги, ми знімемо бюрократію, і ми створимо реальний комфорт для українців», - наголосив урядовець.

В.Гройсман, підсумовуючи, зазначив: «півтора роки ми йшли до цього закону. Особливо з 2010 по 2013 роки всі адміністративні послуги були централізовані і корумповані. Ця децентралізація і спрощення поставить крапку в пострадянській маразматичній системі послуг. Спрощення, зменшення кількості розширення можливостей для надання цих послуг і таке інше. Тому це надзвичайно важливий антикорупційний закон, закон, який дозволить правильно побудувати систему адміністративних послуг, і цю пострадянську систему, де все вирішувалося по блату, вона взагалі буде скасована цими законами».

Головуючий поставив на голосування пропозицію про розгляд законопроекту в редакції комітету за процедурою ad hoc.

Народні депутати не підтримали пропозицію і розглянули поправки до законопроекту.

При цьому вони наголошували на необхідності дотримання Закону «Про Регламент» та розгляду усіх поправок.

Після того, як всі принципові поправки були розглянуті і проголосовані головуючий поставив на голосування пропозицію про прийняття законопроекту в другому читанні в варіанті профільного комітету з урахуванням поправок, які були оголошені головою профільного комітету Віктором Галасюком під стенограму під час виступу, а також міністром юстиції Павлом Петренком.

247 голосами законопроект було прийнято у другому читанні та в цілому.

Головуючий надав слово Прем'єр-міністрові Арсенію Яценюку, який подякував народним депутатам за конструктивну роботу по прийняттю законів по децентралізації і по передачі повноважень органам місцевого самоврядування.

А.Яценюк зазначив, що «це дасть додатковий ресурс як органам місцевого самоврядування, так людям дасть можливість не стояти в чергах, не їздити з району до обласного центру, не платити хабарі, а швидко і оперативно отримати ту довідку і той дозвіл, який потрібен громадянину України».

Прем'єр-міністр попросив також прийняти сьогодні Закон «Про державну службу», щоб він вступив в дію якомога швидше.

А.Яценюк поінформував про заходи, які вживає уряд для підвищення зарплат і рівня соціальної захищеності державних службовців.

Прем'єр-міністр також попросив розглянути закон про внесення змін до законодавства про приватизацію, проголосувати його і дати уряду можливість провести чесну, прозору і конкурентну приватизацію.

Голова Комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук доповів проект Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №2982. Він повідомив, що до Комітету надійшло до другого читання 239 поправок, більшість з яких було враховано.

Парламентарії розглянули деякі невраховані поправки і 252 голосами прийняла законопроект в цілому.

Народні депутати розглянули законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансової забезпеченості надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування)» №2981.

Голова підкомітету Комітету з питань бюджету Костянтин Іщейкін повідомив, що при підготовці законопроекту до другого читання Комітет виходив з необхідності забезпечити досягнення поставленої мети законопроекту, а саме, фінансова забезпеченість надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування шляхом децентралізації відповідних повноважень та зарахування до місцевих бюджетів плати за надання адміністративних послуг з одночасною оптимізацією спеціального фонду державного бюджету.

За словами доповідача, до законопроекту надійшло 22 пропозиції, 20 з яких враховані. За підсумками опрацювання пропозицій Комітет з питань бюджету пропонує в остаточній редакції законопроекту внести деякі зміни до Бюджетного кодексу.

271 голосом законопроект було прийнято в цілому.

Народні депутати включили до порядку денного третьої сесії декілька законопроектів.

Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання)» №3413 доповів народний депутат Іван Крулько. Він повідомив, що це перший законопроект народного депутата Надії Савченко, яка зараз перебуває у російській в'язниці. За його словами, мова йде про внесення змін до Кримінального кодексу стосовно того, щоб ті ув'язнені, які знаходять в СІЗО, по яких немає рішення суду і щодо них діє презумпція невинуватості, вони не можуть мати і перебувати під вартою на тих самих підставах і умовах, що і ув'язнені, по яких є рішення суду.

«Тому Надія Савченко абсолютно правомірно вважає і вносить правильну пропозицію, щоб тим особам, які знаходяться в СІЗО, один день їхнього тримання в СІЗО зараховувався як два дні тримання під вартою. Більше того, ми знаємо випадки, коли роками людей тримають в СІЗО без винесення вироків, а потім відбувається виправдувальний вирок або його відпускають з інших підстав, а особа відбула фактично покарання, маючи при цьому презумпцію невинуватості», - пояснив І.Крулько.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Парламентарії 255 голосами прийняли законопроект за основу та в цілому.

Законопроект «Про оцінку впливу на довкілля» №2009а доповіла народний депутат Ірина Геращенко. Вона нагадала, що вдосконалення законодавства в сфері екології належить до пріоритетних статей наших зобов'язань в контексті імплементації Угоди про асоціацію.

І.Геращенко зазначила, що метою проекту є встановити правові і організаційні засади здійснення оцінки впливу на довкілля, що забезпечить виконання Україною міжнародних зобов'язань не лише в рамках імплементації Угоди про асоціацію, а й Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті та Конвенції про доступ до інформації, дозволить участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля.

«Цим законопроектом ми передбачаємо проведення процедури і оцінку впливу на довкілля, запровадження імперативного правила, за яким проведення оцінки впливу при прийнятті про здійснення планової діяльності стане обов'язковим, визначення переліку тих об'єктів, щодо застосування яких обов'язково має застосовуватися процедура оцінки довкілля, визначення переліку об'єктів, щодо яких застосовується процедура оцінки довкілля, забезпечення безкоштовного доступу громадськості до всієї інформації, що стосується планової діяльності та процедури громадського обговорення, ведення єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, аналіз впливу на навколишнє середовище і здоров'я людини до початку та врахування цього аналізу при прийнятті остаточного рішення», - пояснила народний депутат.

І.Геращенко також зауважила, що надзвичайно важливим є обговорення цього законопроекту напередодні всесвітньої кліматичної конференції, яка відбудеться в Парижі вже наступного тижня. За її словами, українській делегації дуже важливо показати так само ті кроки, які ми робимо щодо вдосконалення українського законодавства в такій важливій сфері, якою є екологія.

Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Микола Томенко зазначив, що він «буде агітувати підтримати цей законопроект, оскільки ідеологічно це європейський законопроект, це наші європейське зобов'язання і це правильна процедура того, як ми повинні визначати перед кожним будівництвом, використання природних копалин і так далі, процедуру оцінки впливу на довкілля. Ми повинні мати реєстр, ми повинні мати доступ громадськості. Щоб вони розуміли, що якщо будується завод, значить, по там виробництву м'яса чи хімії, чи ще якоїсь біди, то всі ризики при будівництві, після будівництва будуть унеможливлені».

М.Томенко також висловив тривогу з приводу історії цього законопроекту, адже термін його підготовки по наших європейських зобов'язаннях вийшов. «Треба було звітувати перед європейськими структурами. Грантівські гроші вже вибрані. І треба було швидко його зареєструвати. Ми проявили добру волю, звичайно. І вдячний і Ірині Геращенко, і іншим депутатам, що ми його зареєстрували. Але ми як комітет, щоб ви розуміли, будемо його чистити не один місяць. Тому що в законі не зрозуміло, які повноваження і хто робить цю процедуру. В законі немає чіткої процедури проведення оцінки впливів. Незрозумілий статус єдиного реєстру з оцінки впливів і таке інше.

Тому я пропоную компроміс: проєвропейськи проголосувати в першому читанні, а потім активно працювати, щоб він був ще й проукраїнським законом».

За результатами голосування законопроект було направлено на доопрацювання з дорученням двом комітетам - Комітету екології і Комітету регуляторної політики разом доопрацювати його.

Народні депутати далі розглянули законопроект «Про внесення зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо громадян, які працюють у зоні відчуження)» №2524а.

241 голосом законопроект було прийнято за основу.

Проект Закону «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо оптимізації законодавчого процесу)» №3207 доповів перший заступник голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник. Він повідомив, що проектом пропонується внести зміни до кількох статей Регламенту і доповнити його новою статтею 251 щодо технології і порядку роботи з документами.

Комітет зазначив, що запропоновані у проекті закону новели заслуговують на увагу і підтримку, оскільки дозволяють оптимізувати роботу Апарату Верховної Ради, забезпечити оперативність інформування  народних депутатів, одночасно значно зменшити кількість друкованих матеріалів та витрат на їх придбання, а також на ремонт і обслуговування обладнання та інвентарю, на якому виконуються друк і тиражування законопроектів, що надаються народним депутатам.

П.Пинзеник повідомив, що під час розгляду законопроекту по суті Комітет висловив певні застереження щодо часу розміщення на офіційному веб-сайті Верховної Ради України та надання депутатам проекту порядку денного сесії Верховної Ради України не пізніше як за день до його розгляду чи, можливо, доцільніше передбачити, не пізніше як за 24 години до його розгляду.

Одночасно, Комітет зауважив, що робоче місце народного депутата не обладнане системою доступу до мережі Інтернет, і це вимагає певних ще вдосконалень технічної частини роботи Верховної Ради.

Комітет рекомендує Верховної Раді прийняти законопроект за основу з урахуванням зауважень.

245 голосами законопроект було прийнято за основу.

Народні депутати розглянули кілька проектів постанов, зокрема, про обрання народного депутата Мустафу Найєма членом Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності №3117; про дострокове припинення повноважень народного депутата Злати Огнєвич №3462; про дострокове припинення повноважень народного депутата Владислава Атрошенка №3521 і про дострокове припинення повноважень народного депутата Бориса Філатова.

За результатами голосувань жодний з проектів постанов не набрав необхідної кількості голосів.

Після короткого обговорення, під час якого з'ясовувалося як потрібно проголосувати за ці постанови, вони повернулися до цих проектів постанов.

За результатами повторного голосування жоден з проектів постанов не був підтриманий.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.

Проект Закону «Про внесення змін до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо поіменних голосувань)» №2016а доповіла народний депутат Ганна Гопко. Вона обґрунтувала прийняття законопроекту необхідністю зробити більшість голосувань у всіх місцевих радах поіменними, а результати голосувань - загальнодоступними, що підвищить відповідальність і якість роботи депутатів місцевих рад.

Г.Гопко запропонувала запровадити такі норми: рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, для яких чинним законом передбачається таємне голосування (як питання обрання на посади в раді, висловлення недовіри); результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації»; на офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань; результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

Голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергій Власенко повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Народні депутати підтримали рішення профільного комітету.

Парламентарії розглянули включений до порядку денного сесії на ранковому засіданні і 242 голосами прийняли за основу та в цілому законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо особливостей формування та виконання бюджетів об'єднаних територіальних громад» №3490.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей державної реєстрації органів місцевого самоврядування як юридичних осіб» №3106 доповів народний депутат Іван Кулініченко. Він зазначив, що метою проекту є забезпечення належного формування та виконання бюджетів об'єднаних територіальних громад, а також недопущення зниження якості бюджетного забезпечення в тих територіальних громадах, що не об'єднались.

За результатами голосування законопроект було прийнято за основу.

Народні депутати розглянули два законопроекти про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності військово-цивільних адміністрацій за №№3177 і 3177-1.

Метою проекту №3177, як доповів автор, народний депутат Артур Герасимов, є забезпечення функціонування системи місцевого самоврядування в умовах проведення антитерористичної операції, вирішення нагальних питань місцевого значення шляхом тимчасового виконання повноважень органів місцевого самоврядування відповідними військово-цивільними адміністраціями на період проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Автор альтернативного проекту, народний депутат Яків Безбах, зняв свій проект з розгляду на користь першого.

За результатами розгляду законопроект 228 голосами було направлено на доопрацювання.

Парламентарії розглянули і 238 голосами прийняла за основу законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення окремих положень молодіжної політики та утворення молодіжних центрів)» №1248.

Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення окремим категоріям засуджених осіб права на правосудний вирок)» №2033а доповіла народний депутат Оксана Сироїд. Вона звернула увагу на те, що протягом тривалого часу правозахисники наполягають на необхідності перегляду остаточних вироків у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини, в яких обвинувачення ґрунтувалося виключно на зізнаннях, отриманих внаслідок катувань, інших порушень права на відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів тощо. Встановлення цих порушень має наслідком визнання цих судових рішень неправосудними. Прикладами таких рішень є вироки, ухвалені в справах Олександра Рафальського, Максима Дмитренка, Володимира Панасенка та багатьох інших.

За даними правозахисників, лише серед осіб, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі (станом на 1 квітня 2015 року - їх кількість становить 1509 осіб ), близько 100 осіб засуджені незаконно.

О.Сироїд зазначила, що проектом пропонується запровадити тимчасовий механізм перегляду вироків у кримінальних справах, в яких особи були засуджені без належної доказової бази за тяжкі та особливо тяжкі злочини на підставі Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року і досі відбувають покарання, - для забезпечення таким особам права на правосудний вирок та відновлення їхніх прав.

Проектом передбачається Розділ ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року доповнити пунктами 161 - 1611, відповідно до яких скаргу на обвинувальний вирок може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання. Термін подання скарг на обвинувальні вироки - до 31 грудня 2017 року.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

236 голосами законопроект було прийнято за основу.

Народні депутати включили до порядку денного і ухвалили в цілому проект Постанови «Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань перевірки фактів порушень під час проведення повторного голосування на виборах Криворізького міського голови 15 листопада 2015 року» №3529.

Верховна Рада 233 голосами прийняла у другому читанні та в цілому законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заміни довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням» №2292.

235 голосами у другому читанні та в цілому було прийнято проект Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» №2244а.

За пропозицією В.Гройсмана розгляд законопроекту «Про державну службу» №2490 було перенесено на пленарне засідання у вівторок, 8 грудня.

Головуючий оголосив закритим вечірнє засідання.

Наступне пленарне засідання третьої сесії відбудеться у п'ятницю, 27 листопада, повідомляє Інформаційне управління ВР України.