Пленарні засідання Верховної Ради України 31 березня 2016 року

У четвер, 31 березня, відбулися пленарні засідання четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман перед відкриттям ранкового засідання зазначив, що із засобів масової інформації стало відомо про інцидент, який стався, і злочин стосовно народного депутата Володимира Парасюка. Правоохоронні органи сьогодні займаються розслідуванням. «В рамках цього розслідування ми маємо почути інформацію про те, що саме відбулось. І, з іншого боку, нам треба, щоб правоохоронна система сьогодні забезпечила охорону народного депутата», - сказав В.Гройсман. Він звернувся до правоохоронних органів з тим, щоб це питання було вирішено так, як це вирішено з народним депутатом Вікторією Войціцькою, - слідство триває сьогодні, охорона забезпечена. Те ж саме потрібно і по відношенню зробити Володимира Парасюка.

«Абсолютно є ненормальним, що люди з бойовою зброєю, гранатами ходять по вулицях. І не важливо, кого це стосується: народного депутата або пересічного громадянина без особливого статусу. І я вважаю, що на це має дуже адекватно реагувати правоохоронна система. Вчора я отримав інформацію із Служби безпеки України щодо злочинів, які були по відношенню до народних депутатів. Зараз ми її проаналізуємо і надамо цю інформацію безпосередньо у фракції для народних депутатів України», - зазначив В.Гройсман.

Головуючий привернув увагу до питань порядку денного. Він нагадав, що сьогодні фінансовий день, є ряд важливих фінансових проектів законів: новий Закон «Про страхування», запровадження нових фінансових інструментів-деривативів, захист прав споживачів фінансових послуг.

Головуючий також наголосив на важливості розглянути ще ряд актуальних питань та прийняти відповідні рішення по них.

Для участі у пленарному засіданні зареєструвалося 334 народних депутатів.

Головуючий відкрив ранкове засідання.

Народні депутати розпочали розгляд питань порядку денного з питань реформування фінансового сектору.

Проект Закону про страхування №1797-1 доповів народний депутат Максим Поляков. Він повідомив, що законопроект є новою редакцією чинного закону.

Доповідач зазначив, що ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків. Активи сектору за станом на 31.12.2015 року склали 62,5 мільярдів гривень. Страхові резерви - 17 мільярдів гривень, страхові платежі - 29,7 мільярдів гривень, страхові виплати - 8,14 мільярдів гривень. Загальна кількість страхових компаній станом на 31.12.2015 року становила 361 страхову компанію.

Кризовий стан української економіки, з огляду на події, що відбуваються протягом останніх двох років, також проявився негативними тенденціями у страховій сфері. Про це свідчить загальне зниження вартості активів сектору, зменшення їх ліквідності, особливі активи розміщених в банківських установах, НБУ визнано не платоспроможними понад 70 банків та на фондовому ринку. Витрати на забезпечення виконання страховиками страхових зобов'язань також істотно зросли у зв'язку із значною девальвацією національної валюти. Такі фактори істотно підвищили ризики здійснення компаніями страхової діяльності.

Однією з головних проблем розвитку страхового ринку, за словами доповідача, є застаріле в багатьох аспектах законодавче поле. Чинний Закон України «Про страхування» було прийнято у 2001 році. На момент прийняття цей закон відображав стан страхового ринку в Україні. Але сучасний стан економіки України, розвиток страхування зокрема, вимагає зміни підходів у регулюванні у цьому секторі. Тому доцільним є викладення закону у новій редакції, яка відображала б реальний стан речей і стала б основою подальшого розвитку та інтеграції українського страхового ринку до світового.

М.Поляков зазначив, що прийняття законопроекту залишалося надзвичайно актуальним через необхідність виконання українською стороною умов вступу до СОТ та Угоди про асоціацію між України та Європейським Союзом. Це вимагає уніфікації стандартів державного страхового нагляду та регулювання в Україні та приведення їх у відповідність до положень, розроблених Міжнародною організацією у сфері нагляду за страховою діяльністю та директив Європейського Союзу.

За словами народного депутата, нова редакція Закону «Про страхування» враховує базові рекомендації директив ЄС, Європейського парламенту та Ради від 21 листопада 2009 року про початок і ведення діяльності у сфері страхування і перестрахування, включаючи Платоспроможність ІІ.

Прийняття такого закону допоможе розв'язати багато проблем страхового ринку, з якими щоденно стикаються учасники.

Голова Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка доповів рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Він також зазначив, що законодавче поле у галузі страхування є надзвичайно застарілим, тому страховий ринок та споживачі страхових послуг чекають оновлений базовий закон вже не один рік. Ухвалення цього документу є необхідним з огляду виконання Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Важливо, що документ передбачає істотне підвищення рівня захисту справ споживачів страхових послуг.

242 голосами законопроект було прийнято за основу.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)» №3498 доповів народний депутат Руслан Демчак. Він зазначив, що цим законопроектом пропонується концептуально переглянути систему регулювання українського ринку капіталів.

Метою та завданням законопроекту є створення передумов для підвищення ефективності та функціонування ринків капіталів та інших регульованих ринків України, в першу чергу шляхом комплексного врегулювання питань функціонування ринків похідних цінних паперів та деривативів, законодавчого врегулювання інфраструктури регульованих ринків, що є вкрай важливим та відповідальним завданням на сучасному етапі розвитку української економіки. Зважаючи на важливість її інтегрування у європейську та світову економічну спільному, інтеграцію європейських директив, в результаті внесених змін передбачається створення правового поля для врегулювання відносин, пов'язаних з біржовими і позабіржовими деривативами.

Врегулювання питання розбудови інфраструктури, необхідної для повноцінного функціонування ринку деривативів. Передбачається запровадження інституту кваліфікованих інвесторів, уніфікуються підходи до регулювання діяльності бірж, які здійснюють торгівлю цінними паперами, деривативами, валютними цінностями, товарами та іншими активами.

Голова Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Він також повідомив, що Комітет ретельно попрацював над цим проектом. «26 листопада 2015 року ми провели відповідні комітетські слухання та почули думку державних органів Європейського банку реконструкції та розвитку, а також представників ринкової інфраструктури. Усі зауваження дозволили зробити висновок: цей документ можна прийняти за основу, щоб далі відпрацювати його з урахуванням усіх конструктивних пропозицій. Нами прийняте принципове рішення, що після схвалення проекту у першому читанні у комітеті буде утворена розширена робоча група, яка доопрацює його до другого читання», - додав С.Рибалка.

Верховна Рада 237 голосами прийняла законопроект за основу.

Народні депутати розглянули і 235 голосами прийняли за основу похідний від попереднього законопроект про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів) №3516.

Заяву фракцій радикальної партії та «Самопоміч» зробив народний депутат Андрій Лозовий. Він привернув увагу до замаху на життя свого колеги Володимира Парасюка, який стався учора.

«Що буде далі, якщо замахи на народних депутатів ніхто не розслідує? Що буде далі, якщо сьогодні справу на замах на Володимира Парасюка розслідує Служба безпеки України? Хоча Генеральна прокуратура повинна, і я до цього закликаю, в силу того, що у депутата Парасюка є конфлікт інтересів зі Службою безпеки України, конкретно через ситуацію із заступником відділу, заступником начальника відділу «К» генералом Пісним, то Генеральна прокуратура повинна передати звітність справи замаху на Володимира Парасюка із Служби безпеки України в Національну поліцію. І саме Національна поліція має розслідувати цей кричущий злочин, аби уникнути конфлікту інтересів», - заявив А.Лозовий.

Парламентарії розглянули ще два законопроекти щодо регульованих ринків та деривативів - про внесення змін до Бюджетного кодексу України №3500 і про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів) №3499.

Обидва законопроекти були прийняті за основу.

Проект Закону «Про фінансову реструктуризацію» №3555 доповів заступник Міністра фінансів Артем Шевальов. Урядовець зазначив, що законопроект розроблено з метою подолання негативних наслідків у фінансовому та реальному секторах економіки, які були спричинені кризовими процесами як в глобальній, так і в національній економіці. Він також має на меті сприяння відновленню економічного зростання.

За словами доповідача, положення законопроекту спрямовані на створення ефективного та дієвого механізму добровільної фінансової реструктуризації боргів життєздатних підприємств України та їх досудової санації. «Реалізація його положень матиме незаперечний позитивний соціально-економічний ефект, оскільки допоможе зберегти існуючі та створити нові робочі місця. Позитив від цієї ініціативи відчують підприємства, які знаходяться у складному фінансовому становищі. Підхід закладених законопроектів дасть можливість підприємствам, які мають ефективну і потенційно успішну бізнес-модель, вирішити проблему платоспроможності та уникнути ризику банкрутства і таким чином повернутися до зростання. Завдяки проведенню фінансової реструктуризації буде зменшена кількість проблемних кредитів, що, в свою чергу, сприятиме відновленню кредитування населення та реального сектору економіки.

Даний законопроект слід розглядати як важливу складову національного законодавства, спрямованого на вжиття заходів до відновлення економічного зростання», - зазначив М.Шевальов.

Заступник голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак доповів рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Він також повідомив, що у Комітеті буде створено робочу групу для підготовки законопроекту до другого читання.

Народні депутати 229 голосами прийняли законопроект за основу.

Проект Закону «Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо державної підтримки державних вугледобувних підприємств» №3813 доповів народний депутат Михайло Бондар. Він повідомив, що на засіданні Комітету з питань палива і енергетики був розглянутий законопроект №3813 і прийнято рішення рекомендувати Комітету з питань бюджету внести зазначений законопроект на розгляд у Верховній Раді для прийняття його за основу та в цілому. Законопроектом пропонується з реструктуризації перекинути на держпідтримку, тобто на зарплату шахтарям 250 мільйонів і виділити на 10-у «Нововолинську» шахту ще 100 мільйонів гривень.

Голова підкомітету Комітету з питань бюджету Олександр Горбунов зазначив, що законодавча пропозиція полягає у перерозподілі видатків розвитку в межах загального обсягу бюджетних призначень Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

Запропоновано встановити видатки за новими бюджетними програмами щодо державної підтримки вугледобувних підприємств на покриття витрат із собівартості вугільної продукції в обсязі 250 мільйонів гривень, будівництво шахти № 10 «Нововолинська» в обсязі 100 мільйонів гривень за рахунок зменшення на 350 мільйонів гривень видатків на реструктуризацію вугільних підприємств. Тобто законопроект не змінює загальний обсяг видатків державного бюджету.

О.Горбунов повідомив, що Комітет з питань бюджету ухвалив рішення - рекомендувати Верховній Раді законопроект №3813 прийняти за основу та в цілому як закон з урахування пропозицій комітету, викладених у листі висновку і пов'язаних із усуненням неточності і необхідністю внесення до закону техніко-юридичних уточнень.

Законопроект 280 голосами було прийнято в цілому.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об'єктів інфраструктури» №3868 доповів голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк. Він повідомив, що метою законопроекту є забезпечення нормального режиму функціонування вітчизняного гірничо-металургійного комплексу і забезпечення металургійних підприємств сировиною.

В.Галасюк пояснив чому полягає проблема і в чому полягають шляхи вирішення, запропоновані законопроектом.

«Українська металургія - це понад чверть української промисловості і понад чверть українського експорту. Це сотні тисяч робочих місць, які забезпечені заробітною платнею на 40 відсотків вище, ніж в середньому по Україні.

Сьогодні металургія - це основа, це фундамент української промисловості. Безумовно, ми маємо розвивати і потужну надбудову над українським гірничо-металургійним комплексом, розвивати вітчизняне машинобудування і інші високотехнологічні галузі, але якщо немає фундаменту, то немає на чому будувати сильну економіку», - наголосив він.

В.Галасюк наголосив, що в умовах критичного скорочення заготівлі металобрухту і зростання одночасного його експорту, зупинка на досить тривалий час низки заводів і поточна забезпеченість металургійної галузі металобрухтом менш, ніж на 80 відсотків від потреби, це є критичним, оскільки це безпосередньо загрожує національній безпеці України.

Тому, за його словами, при вирішенні подібних питань необхідно виходити, передусім з державних інтересів, з інтересів країни, виходити з того, що експорт готової продукції замість сировини дає значно більшу додану вартість, значно більше надходження до державного бюджету, забезпечує наших співгромадян робочими місцями, дозволяє вирішувати соціальні проблеми, дозволяє Україні підніматися догори в ланцюгах створення доданої вартості. Саме на цей й спрямований законопроект. У ньому є комплексний підхід до регулювання галузі.

Законопроект передбачає на 3 роки відміну механізму квотування металобрухту, що дозволяє уникнути корупційних процедур ручного розподілу квот на експорт металобрухту, корупціогенних механізмів, які існують сьогодні. «Тобто цим законопроектом ми одночасно забезпечуємо нормальне функціонування гірничо-металургійного комплексу.

Цим законопроектом ми одночасно вирішуємо питання збільшення надходжень до державного бюджету і забезпечуємо усунення корупціогенного фактору розподілу, ручного, квот на металобрухт», - наголосив В.Галасюк.

Верховна Рада 245 голосами прийняла законопроект за основу.

В.Гройсман оголосив про входження народних депутатів Павла Кишкаря і Віктора Кривенка до складу депутатської фракції «Блок Петра Порошенка».

Підготовлений до другого читання проект Закону «Про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» щодо працівників калійно-магнієвих копалень» №0929 доповів заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Ігор Насалик. Він повідомив, що Комітет розглядав порівняльну таблицю двічі, рік потому та вчора. За його словами, з моменту його розгляду парламентом пройшов дуже великий час і виникла потреба актуалізувати і уточнити деякі його положення. Зокрема, до тексту розглянули поправки, одна з яких стосується термінів. Термін 1 січня 2016 року не актуальний, тому він змінюється на 1 січня 2017 року. До переліку включено 44 особи шахтарів озокеритичних копалень.

«Законопроект є дуже простим та невеликим за змістом. Проте, від нього залежить доля людей, які десятки років працювали на шахтах з видобутку калійно-магнієвих руд і озокериту. Тобто на підземних роботах з особливо шкідливими для здоров'я умовах праці.

Зазначена категорія пенсіонерів, на яких пропонується поширити положення Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці», є зовсім незначною, складає всього-на-всього 400 чоловік. Таким чином, мова йде про зовсім мізерне збільшення витрат з державного бюджету. А справедливості в цьому житті стане набагато більше. Несправедливість породжує ненависть. І хотілося, щоб ненависті в нашому суспільстві було б не так, скільки є на сьогоднішній день», - наголосив І.Насалик.

Народні депутати 256 голосами прийняли законопроект в цілому.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» №1599 доповів заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Вадим Івченко.

Він нагадав, що в Україні існує три види господарств, які займаються сільським господарством. Це - одноосібні селянські господарства, їх 4,5 мільйони, але вони не мають статусу сільгосптоваровиробника. Це - фермерські господарства середні, дрібні, а також сільськогосподарські підприємства, які відразу займаються і рослинництвом, і тваринництвом, а також первинною переробкою сільськогосподарської продукції. Також великі - це холдингові, вертикально інтегровані підприємств.

За його словами, такий закон допомагає сьогодні ввести в організований ринок продажу сільськогосподарської продукції ті одноосібні селянські господарства, які в період трансформації показали, що вони можуть створювати продукцію не тільки для власного споживання, а можуть створювати продукцію вже товарну і виходити торгувати на організованому ринку продажу сільськогосподарської продукції.

262 голосами законопроект було прийнято у другому читанні та в цілому.

Народні депутати не підтримали включення до порядку денного законопроектів за №№ 4288 і 4210 та включили до порядку денного та обговорили проекти постанов про звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, світових лідерів та всіх членів міжнародного співтовариства щодо засудження порушень прав і свобод кримськотатарського народу в частині заборони окупаційною владою РФ на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Меджлісу та визнання його екстремістською організацією №4247 і про внесення доповнень до Постанови Верховної Ради України № 971-VIII від 02 лютого 2016 року «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2016 році» (щодо звільнення міст Краматорська та Слов'янська від проросійських терористів) №4060.

Верховна Рада 233 голосами прийняла постанову №4288.

В.Гройсман на цьому закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання особливостей ліцензування господарської діяльності з надання фінансових послуг №3739 доповів голова Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка. Він зазначив, що метою законопроекту є скорочення кількості видів господарської діяльності з надання фінансових послуг, що підлягають ліцензуванню, усунення колізій між нормами законодавства та визначення особливостей ліцензування господарської діяльності з надання фінансових послуг.

Законопроект прирівнює регулювання ринку небанківських фінансових послуг на рівень регулювання професійної діяльності на ринку цінних паперів в частині ліцензування, а саме - з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншими законами з регулювання окремих ринків фінансових послуг.

Крім того законопроект чітко визначає особливості ліцензування господарської діяльності з надання фінансових послуг.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для його прийняття за основу.

Народні депутати далі розглянули доопрацьований законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг №2456-д.

Законопроект доповів заступник голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак. Він зазначив, що законопроект доопрацьований робочою групою в Комітеті спільно з Національним банком та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідно до пропозицій та висловлених зауважень.

За словами доповідача, при доопрацюванні законопроекту було виключено зміни до Цивільного і Цивільного процесуального кодексів, Закону «Про Національний банк України», більшість змін до Закону «Про банки та банківську діяльність». Також було проведено доопрацювання законопроекту стосовно уточнення та узгодження термінології законопроекту. У проекті були виключені норми, які можуть неоднозначно трактуватися та врегульовані Цивільним кодексом та виключені норми про подання позовів в інтересах невизначеного кола осіб, врахована можливість ведення електронного документообігу між кредитором та споживачем.

У законопроекті збережена спрямованість на створення дієвої системи захисту прав споживачів фінансових послуг, усунення прогалин та неузгодженостей в чинній системі нормативно-правового забезпечення захисту прав споживачів.

226 голосами законопроект було прийнято за основу.

Головуючий оголосив до розгляду питання про надання згоди на затримання та арешт окремих суддів. Він повідомив, що до Верховної Ради надійшло подання про надання згоди на затримання судді Малиновського районного суду міста Одеси Бурана Олексія Миколайовича, а також надання згоди про арешт (взяття під варту) цього судді.

А.Парубій повідомив, що Комітет з питань правової політики та правосуддя провів засідання і, зважаючи на надзвичайність ситуації, прийняв оперативно рішення щодо цього подання.

На запитання народних депутатів відповідав Голова Верховного Суду Ярослав Романюк. Він повідомив, що отримав подання заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького про надання згоди Верховної Ради на затримання судді Малиновського районного суду міста Одеси Бурана Олексія Миколайовича. В матеріалах подання зазначено, що суддя Буран за попередньою змовою з посередником вимагав та в подальшому і отримав неправомірну вигоду в особливо великих розмірах за ухвалення на користь заінтересованої особи судового рішення у цивільній справі щодо стягнення боргу за борговою розпискою.

За його словами, під час проведення обшуку за місцем проживання суддя Буран намагався втекти від працівників Національного антикорупційного бюро України, що на думку автора подання, залишаючись на волі, він і надалі зможе намагатися уникнути від слідства. Суддя Буран також застосував вогнепальну зброю, що дає підстави припускати, що він становить певну суспільну небезпеку, залишаючись на волі.

Голова Верховного Суду повідомив, що заступник Генерального прокурора просить надати згоду на затримання та арешт цього судді.

Ярослав Романюк повідомив, що він підтримав це подання та вніс його на розгляд Верховної Ради.

Він також заявив, що такі кроки свідчать про те, що судова система не має наміру миритися з такими випадками і намагається всіляко боротися з ними, засуджуючи такі випадки.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич повідомив, що Комітет розглянув та підтримав подання Генеральної прокуратури України, підтримане та внесене Головою Верховного Суду України, про надання згоди на затримання та арешт судді Малиновського районного суду міста Одеси Бурана Олексія Миколайовича.

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Олексій Буран пояснив свої дії. Він заявив, що надані матеріали не відповідають дійсності.

Представники фракцій повідомили, що фракції будуть голосувати за притягнення судді до відповідальності.

Верховна Рада надала згоду на затримання та арешт судді Малиновського районного суду міста Одеси Бурана Олексія Миколайовича. Відповідні постанови прийнято 255 і 247 голосами.

Народні депутати повернулися до обговореного законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання особливостей ліцензування господарської діяльності з надання фінансових послуг №3739 і 236 голосами прийняли його за основу.

Парламентарії 237 голосами прийняли постанову «Про внесення доповнень до Постанови Верховної Ради України № 971-VIII від 02 лютого 2016 року «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2016 році» (щодо звільнення міст Краматорська та Слов'янська від проросійських терористів)» №4060.

Верховна Рада прийняла постанови «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України» №4198 і «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово неконтрольованій території в зоні проведення антитерористичної операції» №4273.

Народні депутати не підтримали пропозицію головуючого про включення до порядку денного законопроектів №4288 і №4210.

Парламентарії розглянули два законопроекти «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних товарів» №№3046 і 3046-д.

Законопроекти доповіли народний депутат Роберт Горват і голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Законопроектом №3046 пропонується внести зміни до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України щодо порядку визначення бази оподаткування податком на додану вартість для операцій з вживаними товарами.

Зокрема, пропонується поширити застосування маржинального принципу (оподаткування різниці між ціною продажу та ціною придбання) для визначення бази оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання вживаних товарів на операції з постачання товарів придбаних у будь-яких осіб, які не є платниками зазначеного податку (на сьогодні такий принцип діє тільки по придбаним у фізичних осіб), а також пропонується виключити умову щодо однорідності вживаних товарів при визначенні бази оподаткування при їх продажу.

Крім того, пропонується виключити норми Податкового кодексу України щодо порядку визначення ціни продажу вживаних товарів для фізичних осіб та щодо поняття «нового транспортного засобу», яке наведено у пункті 189.3 статті 189 Податкового кодексу України і застосовується для цілей визначення бази оподаткування податком на додану вартість.

Роберт Горват запропонував підтримати підготовлений Комітетом законопроект за №3046-д.

Голова Комітету Ніна Южаніна повідомила, що члени Комітету запропонували частково змінити положення законопроекту і не виключати з Податкового кодексу норми щодо визначення ціни продажу вживаних товарів для осіб, не зареєстрованих як платники податку та щодо визначення «нового транспортного засобу», а внести до таких норм уточнюючі поправки.

Народні депутати за результатами голосування не підтримали законопроект.

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман оголосив про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатського об'єднання «Україні – євроатлантичний простір», головою якого обрано народного депутата Ірину Фріз.

Головуючий закрив вечірнє засідання, повідомляє Інформаційне управління ВР України.