Пленарне засідання Верховної Ради України 23 липня 2014 року

У середу, 23 липня 2014 року, Верховна Рада України продовжила роботу в пленарному режимі. Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов, відкривши ранкове засідання, повідомив, що Президент України підписав вчора закон, який вносить зміни до Регламенту. "Завтра зранку він буде надрукований в "Голосі України", тобто він вступить в силу і я виконаю історичну місію - оголошу про припинення існування фракції комуністів. Доба залишилась потерпіти цю фракцію", - зазначив він.

О.Турчинов стосовно видалення депутатів із залу, про яке сказав народний депутат О.Кайда у виступі (звернув увагу на присутність у сесійному залі народного депутата М.Левченка, якого було видалено з пленарних засідань, та вимагав видалення з пленарного засідання народного депутата П.Симоненка за його висловлювання у ЗМІ) повідомив, що учора у нього була делегація від опозиції. Він попросив секретаріат Верховної Ради дати аналіз регламентних позицій. "У нас є дійсно проблеми в Регламенті відповідно до яких, з одного боку, є стаття 53, яка говорить про видалення присутніх в залі. Секретаріат трактує, що це присутні не депутати, а запрошені гості - 150 голосів. І є стаття 51 пункт 5, яка говорить про необхідність 226 голосів для видалення з залу", - пояснив головуючий і дав доручення Регламентному комітету негайно зібратися для того, щоб дати офіційний висновок щодо цієї позиції.

Парламентарії виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Під час першого виступу - народного депутата М.Рудьковського - в сесійному залі почалася штовханина - народні депутати з фракцій коаліції намагалися змусити народного депутата П.Симоненка залишити сесійну залу.

Головуючий попросив парламентаріїв заспокоїтися, сісти на свої робочі місця і продовжити роботу.

За кілька хвилин засідання продовжилося.

Під час виступів, народний депутат М.Томенко, зокрема, заявив, що "сьогоднішні події ще раз підтверджують той факт, що нинішній склад Верховної Ради України, як мінімум третина людей, які служать Росії і Путіну і підтримують ідеї сепаратистів, не має права на існування".

М.Томенко заявив: "завтра ми зобов'язані поставити крапку в питанні дочасних парламентських виборів і зробити все, щоб Симоненко, його фракція, фракція Партії регіонів, депутатська група "За мир для терористів і стабільність для Путіна" діяла у відповідності до загального принципу: чемодан - вокзал - Путін".

Народний депутат С.Соболєв озвучив позицію фракції "Батьківщина", яка "звертається до Президента України з негайною пропозицією: внести на ратифікацію в парламент Угоду про асоціацію з Європейським Союзом".

Народний депутат Г.Немиря поінформував про те, що учора Комітет з питань європейської інтеграції одноголосно, за винятком одного представника Комуністичної партії, підтримав проект постанови із зверненням до Президента України з вимогою невідкладно, а саме - не пізніше до 12 серпня, внести до Верховної Ради на ратифікацію Угоду про асоціацію з ЄС. За його словами, "це дозволить нам ратифікувати цю угоду і припинити говорити про нібито технічні, політичні або будь-які інші аргументи, чому не можна ратифікувати".

Він спростував "нібито перешкоди, які перешкоджають подати на ратифікацію Угоду про асоціацію".

Представник Президента України у Верховній Раді Р.Князевич висловив здивування з приводу "щойно висловленої позиції однієї з фракцій до Президента України з вимогою негайно внести на ратифікацію Угоду про асоціацію з Європейським Союзом".

Р.Князевич зазначив, що зважаючи на внутрішньодержавні процедури, Президент офіційно звернувся до уряду негайно внести до Президента пакет необхідних і узгоджених з Європейським Союзом для того, щоб він офіційно і відповідно до Конституції зміг подати його до парламенту з подальшою ратифікацією. Але, за його словами, досі такий пакет не надійшов від уряду до Президента України.

Представник Президента заявив, що "перекидати відповідальність на Президента некоректно".

Після закінчення виступів народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.

До порядку денного сесії було включено проект закону про внесення змін до статті 4 Закону "Про реабілітацію інвалідів в Україні" щодо забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації учасників антитерористичної операції, які постраждали під час її проведення (реєстр. №4331а).

Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич, доповідаючи проект, звернувся до парламентаріїв з проханням прийняти цей документ для того, щоб "забезпечити наших бійців, які лежать в госпіталях і лікарнях без рук, без ніг, з перебитим хребтом, з незрячими очима, засобами реабілітації, протезування, лікування, засобів медичного призначення до того, як вони будуть визначені інвалідами".

З урахування пропозиції, що дія закону поширюватиметься не тільки на військовослужбовців, а й на мирних громадян, законопроект 277 голосами було прийнято за основу та в цілому.

Головуючий на вимогу двох фракцій оголосив перерву у пленарному засіданні.

Головуючий після закінчення перерви надав слово представникові однієї з фракцій, які вимагали перерву, народному депутатові Н.Шуфричу. Він повідомив, що під час перерви обговорювалася ситуація в сесійному залі. За його словами, було прийнято рішення, що всі дії в залі мають відбуватися винятково згідно з Законом "Про Регламент Верховної Ради України".

"Народний депутат має право висловити свою точку зору і якщо такий виступ буде вважатися недопустимим для озвучування, то згідно з Регламентом, стосовно такого депутата можуть бути застосовані відповідні рішення", - зазначив він.

Н.Шуфрич також повідомив, що під час перерви також обговорювалося питання як діяти в умовах протистояння, яке має місце в Донбасі.

Народні депутати розглянули проект постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки дотримання законодавства в сфері державного регулювання природних монополій та суміжних ринків щодо енерго-, газо-, тепло- та водопостачання (реєстр. №4058а). Проект доповів народний депутат С.Соболєв. Він зазначив, що у зв'язку з тим, що уряд змушений ухвалювати рішення стосовно приведення тарифів у відповідність до реальних затрат, які несуть енерго-, газо-, водопостачання і інші компанії, вирішено проаналізувати, що відбувається на цих ринка і яким чином формуються ці тарифи.

С.Соболєв обумовив створення ТСК необхідністю перевірити дотримання законодавства в сфері державного регулювання природних монополій та суміжних ринків щодо енерго-, газо-, тепло- та водопостачання.

Парламентарії 150 голосами підтримали проект постанови.

Народні депутати розглянули низку законопроектів у першому читанні.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення боротьби з тероризмом (реєстр. №4912) доповів народний депутат Ростислав Павленко. Він зазначив, що законопроект спрямовано на забезпечення, крім вже наявних, додаткових можливостей для боротьби з тероризмом, вдосконалення правового регулювання режиму проведення антитерористичної операції в Україні відповідно до сучасних викликів, які повстали перед Україною як суверенною, незалежною, демократичною і правовою державою.

За його словами, проектом, зокрема, пропонується внести зміни до Кримінального кодексу, якими встановити кримінальну відповідальність за окремі діяння, пов'язані з перешкоджанням проведенню антитерористичної операції.

Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

За результатами голосування ("за" - 182) законопроект не набрав голосів для прийняття. Рішення щодо проекту буде прийнято на наступному засіданні.

Під час обговорення народні депутати загалом підтримали законопроект. Вони наголошували на його актуальності, внесли низку пропозицій щодо його удосконалення.

Головуючий, підсумовуючи обговорення, звернув увагу на недостатню кількість парламентаріїв у сесійному залі і запропонував провести сигнальне голосування.

За його результатами ("за" - 182) головуючий сказав, що рішення щодо проекту буде прийматися завтра.

Законопроект про внесення змін до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо оскарження рішень органів місцевого самоврядування) за реєстр. №4984 доповів народний депутат Андрій Сенченко. Парламентарій запропонував внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким адміністративні справи з приводу оскарження органом державної влади актів, рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування та створених ними органів, вирішується за вибором позивача адміністративним судом за місцем знаходження органу державної влади позивача або місцезнаходженням відповідача.

А.Сенченко, обґрунтував необхідність прийняття проекту потребою надати можливість органам державної влади оскаржувати незаконні рішення, дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування до суду за своїм вибором: за місцезнаходженням такого органу державної влади - позивача або за місцезнаходженням відповідача. Він зазначив, що зараз підсудність таких справ визначена за місцезнаходженням відповідача і це значно утруднює здійснення правосуддя, наприклад, у зв'язку з подіями у східних регіонах України.

Голова підкомітету Комітету з питань верховенства права та правосуддя Леонід Ємець доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді приймати законопроект за основу.

Народні депутати, обговоривши законопроект, запропонували перенести прийняття рішення на наступне пленарне засідання.

Законопроект було поставлено на сигнальне голосування ("за" - 155).

Заступник Голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський, який далі вів засідання, запропонував перенести прийняття рішення щодо проекту на наступне засідання.

Парламентарії також розглянули та обговорили проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо залучення місцевих громад та громадських організацій до вирішення питань оптимізації, реорганізації або ліквідації мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я) за реєстр. №2967.

Народний депутат Андрій Павловський, доповідаючи проект, зазначив, що "країна втомилась від так званих медичних реформ януковича-Богатирьової, коли під виглядом оптимізації просто закривали державні чи комунальні медичні заклади, а лікарів звільняли і викидали на вулицю".

А.Павловський запропонував "покласти край цьому "бєспрєдєлу" і унеможливити на майбутнє це". Він запропонував законопроект, який передбачає, що будь-яка оптимізація, реорганізація або ліквідація державних закладів охорони здоров'я допускається лише після схвалення громадською радою при профільному Міністерстві охорони здоров'я чи іншому органі центральної виконавчої влади чи схвалення відповідних державних адміністрацій, відповідних громадських рад.

Стосовно ж комунальних закладів охорони здоров'я автор запропонував, що їх ліквідація допускається взагалі тільки після проведення місцевого референдуму з зазначеного питання.

Проектом також пропонується внести зміни до Кримінального кодексу, які передбачають кримінальну відповідальність, якщо такий порядок оптимізації, ліквідації медичних закладів порушується високопосадовцями.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу. За його словами, "ухвалення законопроекту є актуальним та сприятиме вдосконаленню механізму правового регулювання і забезпечення прав громадян на охорону здоров'я".

Під час обговорення народні депутати підтримали законопроект.

Рішення щодо нього буде прийнято на наступному засіданні.

Головуючий закрив пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться у четвер, 24 липня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.