​Пленарні засідання Верховної Ради України 12 липня 2018 року

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкривши ранкове засідання, повідомив, що учора Палата представників Конгресу США ухвалила Резолюцію щодо підтримки Сполученими Штатами Америки країн Східної Європи та НАТО.

А.Парубій нагадав, що два тижні тому відбувся спільний візит за ініціативи України спікерів України, Литви, Польщі, Молдови, Грузії і, власне, ця резолюція стала наслідком цього візиту. В резолюції засвідчено, що російська агресія має глобальний масштабний характер. В резолюції знято всі інтриги щодо позиції по Криму. У ній зазначається, що санкції проти росії мають бути продовжені, поки не буде визволений Крим.

А.Парубій подякував представникам Палати представників Конгресу США та головам парламентів Литви, Польщі, Грузії, Молдови за спільну солідарну позицію. «Разом ми сильніші і наш голос чути краще. Країни Балто-Чорноморської дуги спільно тримають щит проти російської агресії», - наголосив він.

Народні депутати продовжують розгляд правок до проекту Закону про правовий статус осіб, зниклих безвісти за №5435.

На минулому засіданні вони розглянули 69 правок з 132-х законопроекту.

238 голосами законопроект прийнято у другому читанні та в цілому.

Прийнято Закон «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти».

Закон визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти та забезпечує правове регулювання відносин, пов’язаних із встановленням та обліком, їх розшуком і соціальним захистом таких осіб та їхніх родичів.

Закон спрямований на імплементацію міжнародних договорів з міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини щодо захисту осіб, зниклих безвісти та їх родичів, учасницею яких є Україна.

Закон поширюється на суспільні правовідносини, пов’язані з набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти в умовах збройного конфлікту, у зв’язку з воєнними діями, заворушеннями всередині держави, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей, а також осіб, зниклих безвісти за будь-яких інших обставин.

Законом закріплено право осіб знати про долю своїх зниклих родичів, що є базовою нормою для захисту їх прав, пов’язаних з правовим статусом особи, зниклої безвісти, визначено процедуру розшуку осіб, зниклих безвісти - від подання заяви про розшук і до його припинення.

З метою розшуку осіб, зниклих безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, Законом передбачено створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин - органу, що відповідає за з’ясування долі та місцезнаходження таких осіб.

Комісія є держателем Єдиного реєстру даних про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, в якому міститься інформація, необхідна для розшуку таких осіб, що збирається з метою встановлення їх місцезнаходження та ідентифікації непізнаних останків.

На виконання своїх функцій Комісія співпрацює з усіма органами державної влади, міжнародними та громадськими організаціями, що займаються питаннями осіб, зниклих безвісти. Детальне регулювання особливостей функціонування Комісії з питань осіб, зниклих безвісти, пропонується визначити відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

Закон забороняє будь-яку дискримінацію осіб, зниклих безвісти, та їхніх родичів за ознакою раси, кольору шкіри, статі, віросповідання, політичних чи інших поглядів, національного чи соціального походження, належності до будь-якої соціальної групи, території походження чи зникнення, економічного чи соціального становища, сексуальної орієнтації, фізичних можливостей чи за іншими ознаками.

Законом доповнено Кримінальний кодекс статтею 1461 «Насильницьке зникнення», згідно з якою: «арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування - караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років».

Відповідні зміни внесено у Кодекс України про адміністративні правопорушення, Цивільний кодекс, закони України «Про Національну поліцію», «Про Службу безпеки України», «Про Національну гвардію України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Проект Закону зареєстровано за №5435.

Заяву від двох фракцій зробив голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко.

Народні депутати розглядають питання ратифікації.

241 голосом прийнято проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов'язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 №0194.

Прийнято Закон «Про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов'язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року».

Законом ратифіковано Угоду між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов'язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року, укладену 7 липня 2017 року у м.Таллінні (додається), яка набирає чинності у день отримання через дипломатичні канали останнього письмового повідомлення про завершення Сторонами своїх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою, із заявами такого змісту:

1) «При виконанні положень пункту 2 статті 6 Угоди застосовується кримінальне процесуальне законодавство України з урахуванням пункту 4 §2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», відповідно до якого зазначені у ньому положення не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін»;

2) «Україна заявляє, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації виконання Угоди на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях та в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь не гарантується до відновлення повного та ефективного контролю над цими територіями».

2. Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про виконання Угоди між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов'язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року».

Проект Закону зареєстровано за №0194.

До порядку денного включено проект Закону про виконання Угоди між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов'язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року №8542.

261 голосом проект Закону прийнято за основу та в цілому.

Прийнято Закон «Про виконання Угоди між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов'язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року».

Законом врегульовано особливості виконання Угоди між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов’язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року в Україні.

Зокрема, визначено в окремому законодавчому акті тимчасової дії процесуального порядку виконання запиту компетентного органу Королівства Нідерландів про забезпечення участі особи як обвинуваченого у судовому провадженні на території Королівства Нідерландів у режимі відеоконференції, а також врегулювано порядок реалізації права особи на захист у суді Королівства Нідерландів.

Законом визначено порядок здійснення міжнародного співробітництва у рамках Угоди;

встановлено положення щодо врегулювання процесуальних питань, пов’язаних з переданням кримінального провадження з України до Королівства Нідерландів;

передбачено процесуальний порядок виконання в Україні відповідного запиту;

доповнено розділ ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України новим пунктом щодо проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва відповідно до Угоди;

передбачено вказівку на порядок застосування положень Кримінального процесуального кодексу України до кримінальних проваджень щодо злочинів, зазначених в Угоді, з урахуванням положень пункту 4 § 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Проект Закону зареєстровано за №8542.

У другому читанні народні депутати розглянули проект Закону про внесення змін до Законів України щодо вирішення деяких питань заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» перед державою-агресором та/або державою окупантом та забезпечення їх стабільного розвитку №6697.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Законів України щодо вирішення деяких питань заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу-учасників Державного концерну «Укроборонпром» перед державою-агресором та/або державою окупантом та забезпечення їх стабільного розвитку».

Законом визначено механізми захисту господарської діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу, внесених до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, від негативних наслідків впливу юридичних осіб зареєстрованих на території держави-агресора та/або держави окупанта або юридичних осіб з іноземними інвестиціями держави-агресора та/або держави окупанта.

Законом доповнено Закон України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» статтею 21 «Вирішення питань заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу, внесених до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, перед юридичними особами держави-агресора та/або держави окупанта або юридичними особами з іноземними інвестиціями чи іноземними підприємствами держави-агресора та/або держави-окупанта, якою установлено, що відносно зобов’язань щодо стягнення заборгованості, де кредитором (стягувачем) є юридична особа держави-агресора та/або держави окупанта або юридична особа з іноземними інвестиціями чи іноземне підприємство держави-агресора та/або держави-окупанта, а боржником - підприємство оборонно-промислового комплексу, яке внесене до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, примусове виконання рішень щодо стягнення заборгованості не допускається.

Законом доповнено статтю 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» новою частиною другою такого змісту:

«В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу, внесеного до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта».

Відповідні зміни також внесено до законів України «Про виконавче провадження» і «Про заставу», «Про міжнародне приватне право».

Закон прийнято з урахуванням пропозицій Комітету з питань національної безпеки і оборони.

Проект Закону зареєстровано за №6697.

Народні депутати розглянули правки до законопроекту про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» №7441.

Головуючий закрив ранкове засідання.

По перерві розпочалось вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкривши пленарне засідання, повідомив, що під час перерви відбулася робоча нарада щодо узгодження компромісних пропозицій стосовно кінцевого голосування законопроекту про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» №7441.

Головуючий надав слово доповідачу по законопроекту - заступнику Голови Комітету з питань правової політики та правосуддя Сергію Алєксєєву, який роз’яснив предмет і суть голосування. Доповідач запропонував повернутися до голосування по низці правок, які голосуванням необхідно підтвердити.

228 голосами народні депутати підтвердили запропоновані правки.

Окремо на голосування були поставлені правки №168 і №160 законопроекту в редакції, яку зачитав доповідач, і яку підтримали фракції.

За результатами голосування обидві правки були підтримані.

254 голосами законопроект було прийнято у другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

Законом внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які передбачають, зокрема деталізацію регулювання питань діяльності палат вищих спеціалізованих судів, закріплення певної інституційної автономності апеляційної палати вищого спеціалізованого суду.

Законом, зокрема, встановлено, що апеляційна палата вищого спеціалізованого суду діє у його складі на засадах інституційної, організаційної, кадрової та фінансової автономії. Для неї передбачено окреме проведення конкурсу на зайняття посад суддів апеляційної палати (окремо від конкурсу на зайняття посад інших суддів вищого спеціалізованого суду), визначення Державною судовою адміністрацією України за погодженням із Вищою радою правосуддя кількості суддів у межах загальної кількості суддів вищого спеціалізованого суду, наявність окремої бюджетної програми на фінансування її діяльності з наділенням голови палати повноваженнями погоджувати проект кошторису Вищого антикорупційного суду в частині фінансування діяльності Апеляційної палати та використання бюджетних коштів, передбачених на утримання Апеляційної палати, а також наявність в апараті самостійного структурного підрозділу, що забезпечуватиме діяльність цієї палати, підконтрольного та скеровуваного Головою Апеляційної палати і який з питань забезпечення діяльності апеляційної палати не підпорядковуватиметься керівнику апарату вищого спеціалізованого суду.

На голову апеляційної палати покладаються, крім повноважень, передбачених для секретаря судової палати, також повноваження з представництва апеляційної палати перед органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами з питань її діяльності, інформування зборів суддів вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду про результати узагальнення судової практики, сприяння виконанню вимог щодо підтримання кваліфікації суддів палати, підвищення їхнього професійного рівня.

Законом визначено вищі спеціалізовані суди головними розпорядниками коштів Державного бюджету України, а також визначено окремим рядком видатки на утримання апеляційної палати вищого спеціалізованого суду у Державному бюджеті України.

Законом статтю 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» замінено на главу 4 «Служба судової охорони», в якій врегульовуються питання забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах, статусу, повноважень Служби судової охорони, проходження служби у Службі судової охорони, спеціальних звань та соціального захисту співробітників Служби судової охорони тощо.

Законом також врегульовано низку питань, пов'язаних із впровадженням судової реформи, зокрема, доповнено низкою статей Кримінальний процесуальний кодекс, закони України «Про Конституційний Суд України», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», «Про державну охорону державної влади України та посадових осіб», «Про державну таємницю», «Про Національну поліцію».

Закон прийнято з техніко-юридичними правками.

Проект Закону зареєстровано за №7441.

Головуючий надав слово представникам фракцій, які висловилися щодо розгляду питання про звільнення і призначення членів ЦВК.

Керівник фракції «Блок Петра Порошенка» Артур Герасимов заявив, що фракція готова відкликати одного з своїх кандидатів.

На вимогу двох фракцій у пленарному засіданні оголошено перерву.

Після закінчення перерви головуючий надав слово для виступу керівнику фракції «Блок Петра Порошенка» Артуру Герасимову, який заявив, що фракція демонструє свою послідовність і готова не голосувати за одну із своїх кандидатур, а саме Ольги Лотюк і, таким чином, розблокувати розгляд питання про оновлення ЦВК.

А.Герасимов попросив головуючого поставити на рейтингове голосування питання про звільнення та призначення членів ЦВК.

Представники інших фракцій у виступах зазначали, що питання потрібно розглянути і що розгляд питання у запропонованому варіанті є порушенням Регламенту. Пропонувалося перенести розгляд цього питання на осінь.

Головуючий підсумовуючи, нагадав, що згідно з Регламентом всі кандидати мають бути попереджені за три дні до розгляду питання в сесійній залі. Зараз у залі немає жодного кандидата.

А.Парубій оголосив перерву, запросивши керівників фракцій на нараду в кабінет Голови Верховної Ради.

Після перерви Андрій Парубій повідомив, що під час наради більшість фракцій висловилися за перенесення розгляду питання про звільнення і призначення членів ЦВК.

Він зазначив, що під час розгляду питання мають бути присутні усі члени ЦВК, а їх зараз у залі немає.

А.Парубій повідомив, що він закликав голів фракцій продовжити консультації, щоб можливо завтра розглянути це питання.

Головуючий наголосив, що сьогодні Верховна Рада ухвалила надзвичайно важливе рішення і закрив вечірнє засідання.

Фото з прямої трансляції на каналі «Рада»