ОПОРА: Найпроблемніші округи та рейтинг порушень за агітаційний період

Використання адмінресурсу, чорного піару та підкупу супроводжували виборчу кампанію 2012, – про це повідомили представники Громадянської мережі ОПОРА під час презентації Сьомого моніторингового звіту за результатами загальнонаціонального спостереження за виборами, повідомляє прес-служба ГМ ОПОРА.

«На фініші кампанія характеризується масовим сплеском медійної, вуличної агітації і зовнішньої реклами, до якої вдаються усі суб’єкти виборчого процесу», – розповів Олександр Неберикут, аналітик кампанії спостереження Громадянської мережі ОПОРА. Почастішали випадки «брудної агітації» в одномандатних округах, що зумовлено зростанням градусу боротьби між ключовими кандидатами за кожен голос виборця. Залишаються актуальними основні тенденції кампанії, які були характерними і для попередніх місяців, зокрема: масштабне використання адміністративного ресурсу, різні форми підкупу виборців та порушення правил проведення агітації. «Втім, належної реакції з боку правоохоронних органів та ЦВК, суб’єктів виборчого процесу на системні зловживання не було» – додав Неберикут.

У жовтні було зафіксовано 159 випадків використання адмінресурсу у 21 області України, найбільше – у Харківській, Херсонській, Донецькій, Київській, Одеській і Луганській областях. З невеликим відривом друге місце займає порушення порядку проведення агітації: 146 інцидентів у 24 областях України. Найбільше – в Чернівецькій, Харківській областях і м. Київ. На третьому місці підкуп виборців – 124 випадки (у 21 області). Найбільше інцидентів виявлено в Одеській, Херсонській і Тернопільській областях. Не менш поширеним явищем є перешкоджання діяльності партій та кандидатів: 112 зафіксованих інцидентів в 19 областях України (найбільше в Сумській та Одеській). На останньому місці два типи порушень: силовий ресурс як метод впливу правоохоронних органів на виборчий процес – 6 інцидентів і тиск на ЗМІ – 6 порушень.

Для запобігання зловживанням у найбільш проблемних округах ОПОРА здійснюватиме 100% покриття виборчих дільниць спостерігачами мережі. Про це повідомила координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Округи обрано за даними зі звітів довготермінових спостерігачів, інформації про системні порушення з боку учасників виборчого процесу та жорстку конкуренцію. ОПОРА також використала критерій територіальної різноманітності, щоб врахувати специфіку кампанії на Сході, Заході, Півдні, Півночі та Центрі України. Одним із найбільш вагомих аргументів є дані спостерігачів щодо оцінок насиченості кампанії та соціологічних структур, які засвідчили незначний відрив між основними конкурентами. Тож, від справедливості підрахунку голосів залежить і чесність результатів виборів, відповідно, роль спостерігачів вкрай важлива. ОПОРА обрала для 100% покриття такі округи: 95 (центр – Ірпінь, Київська область), 214 (м. Київ), 105 (центр – місто Луганськ, Жовтневий район), 153 (центр – місто Рівне), 73 (центр – Виноградів, Закарпатська область), 186 (центр – Цюрупинськ, Херсонська область), 24 (центр – Дніпропетровськ, Самарський район), 157 (центр – Суми), 17 (центр – Ладижин, Вінницька область), 52 (центр – Дзержинськ, Донецька область).

Для того, щоб з мінімальною статистичною похибкою оцінити якість виборчого процесу та максимально точно спрогнозувати результати виборів у загальнодержавному багатомандатному окрузі (за партійним списком), ОПОРА буде застосовувати швидкий статистичний підрахунок голосів (ШСПГ). Методика ШСПГ передбачає стаціонарне спостереження за процесом голосування та підрахунком голосів на виборчих дільницях, вибраних шляхом випадкової статистичної вибірки.

«Статистично обґрунтований підрахунок голосів здійснюється на спеціально визначених на основі вибірки дільницях. На першому етапі прораховується правильна пропорція дільниць області до національного рівня; на другому – спеціальна програма методом випадкової вибірки відфільтровує дільниці, на яких працюватимуть спостерігачі. Якщо хоч одну замінено в межах області, то всю вибірку потрібно проводити повторно. Статистично обґрунтований підрахунок фіксує реальне волевиявлення близько 2 000 000 виборців та є репрезентативним для національного рівня – пропорційна частина (партійний список). Методика успішно застосовується у світі з 1986 року та має низьку похибку. В Україні вже звикли до екзит-полу, але швидкий статистичний підрахунок голосів є новацією, тому його суть легше зрозуміти через порівняння. Якщо екзит-пол проводиться на 400 дільницях, то статистичний підрахунок – на 1 000. У рамках екзит-полу опитуватимуть близько 16 500 – 20 000 респондентів на виході з дільниць, щоб дізнатись, за кого виборець проголосував. Ми ж фіксуємо результати голосування 2 мільйонів громадян, які вже зафіксовано в бюлетенях», – зазначила Ольга Айвазовська.