​Уряд Ірану має мало можливостей захистити свої міста чи ядерні об'єкти від ударів Ізраїлю та США

Дванадцять днів війни на початку цього літа продемонстрували, що Іран має мало можливостей захистити свої міста чи ядерні об'єкти від ударів Ізраїлю та США.

Тим часом, його найпотужніші поплічники — ХАМАС, Хезболла та єменські повстанці-хусити — зазнали серйозних поразок протягом минулого року. Колишній сирійський диктатор Башар Асад , головний державний союзник Ірану на Близькому Сході, тепер живе в москві, а не в Дамаску.

А в Ірані ніхто точно не знає, що станеться, коли хворий 86-річний верховний лідер остаточно піде. Кожен, хто обіймає владні посади в Ірані, мабуть, задається питанням, як наступництво, якого країна не переживала 36 років, вплине на його авторитет, владу та доступ до багатства. І під усім цим завжди присутній ризик громадянських заворушень в Ірані – їх може спровокувати один інцидент на вулиці чи в поліцейській дільниці.

Але режим все ще має не таку вже й секретну зброю, і це саме та, яку Ізраїль та Сполучені Штати атакували в червні.

Незважаючи на ці авіаудари, Іран, схоже, все ще має ядерну програму, хоча наскільки вона масштабна, залишається предметом суперечок. Відразу після атак президент Дональд Трамп назвав удари США «вражаючим військовим успіхом», який «повністю і повністю знищив» найважливіші збагачувальні об'єкти Ірану. У звіті американської розвідки, опублікованому 17 липня, стверджувалося, що 12 бомб, скинутих з американських бомбардувальників B-2, що знищували бункери, серйозно пошкодили іранський збагачувальний об'єкт у Фордо та завдали значної шкоди іншим об'єктам.

Але інші оцінки збитків викликали сумніви щодо цих висновків. Аналітичний Центр стратегічних та міжнародних досліджень на початку липня заявив, що оцінка нового часу прориву Ірану (час, необхідний для виробництва достатньої кількості високозбагаченого урану для створення однієї ядерної зброї) є «дуже спекулятивною», і оцінив, що, хоча «Іран втратив центрифуги на трьох об'єктах, які постраждали, він також, ймовірно, має незадекларований запас центрифуг».

Суть у тому , що в Ірану все ще є варіанти. Якщо його лідери хочуть спробувати створити бомбу, вони майже напевно зможуть це зробити. А поранений та принижений режим Ірану тепер має всі підстави поспішати у створенні єдиної зброї, яка може гарантувати його безпеку.

Якщо вони це зроблять, це може змусити Трампа та прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу прийняти важливе рішення : чи варто скидати сам іранський уряд. В останні години операції в червні ізраїльські винищувачі завдали удару по штаб-квартирі воєнізованого ополчення Корпусу вартових Ісламської революції, вбивши сотні його членів. Це прямий напад на ядро режиму — і нагадування про те, що можливо, якщо лідери Ірану спробують відновити ядерну програму.

Незалежно від того, чи наступна надзвичайна ситуація, пов'язана з Іраном, пов'язана з ще більш руйнівним та прямим нападом США та Ізраїлю на Іран, чи зі сплеском дестабілізуючих заворушень усередині країни, чи і тим, і іншим, ми можемо пам'ятати червневу «12-денну війну» як початковий акт набагато серйознішої драми.

Але одне можна сказати майже напевно: катастрофічні події останніх двох років, ймовірно, зробили програму ядерної зброї більш цінною для іранських лідерів, а не менш.

Джерело: Gzero Media

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї. Фото Reuters