​ДП «Нива», Христинівка, Уманський район, Черкаська область. Ось це і є - працьовита та горда Україна!

Враховуючи складну соціально-економічну ситуацію в Україні, яка протистоїть російській агресії, окремі її підприємства заслуговують не лише на найвищу оцінку ефективності з боку західних (зокрема, американських) інвесторів і політиків, але й на всебічну підтримку з боку української держави.

Про державне сільськогосподарське підприємство «Нива» НААН України мені розповіли нещодавно мої ділові партнери з Києва. Найяскравіший приклад того, як під час війни українці не зневірюються, працюють 24/7, розвивають господарство в регіоні та дивляться у завтра із вірою та впевненістю. І це – державне (!) підприємство, не якась приватна контора, що належить якомусь воротилові чи латифундисту.

У США, від початку російської агресії, на різних рівнях тривають розмови про майбутній розвиток України. У нас вже чудово розуміють, що українці – волелюбна нація, в них є глибоке почуття патріотизму та глибокий зв’язок зі своєю рідною землею. Що українці – окрема етнічна група, а не як раніше усіх приїжджих із екс-СРСР у США майже скрізь називали «руськими».

На базі цього ми постійно обговорюємо підтримку України. Її розбудову, розвиток. Це і військова підтримка, і інфраструктурна. У США добре розуміють, що в Україні багато освічених людей, досвідчених та працьовитих. Дуже багато хто з України, до речі, потрапив у США якщо не у коло мільярдерів, то у коло дуже багатих людей винятково завдяки своїй працьовитості, інтелекту й бажанню вдосконалюватися. Багато українців працюють в нас у Кремнієвій долині та виробляють унікальний технологічний продукт.

Наразі американці звертають велику увагу на підприємства в Україні, які лідирують, залишаються на плаву, люди яких не роз’їхалися, а продовжують працювати та працювати продуктивно. Цікавим прикладом є державне підприємство «Нива», котре знаходиться у Черкаській області України. Звісно, сільське господарство – ознака України. У вас прекрасні чорноземи, клімат і таке інше. Є у США думки, що Україна після війни буде ще більш аграрною країною й на сільське господарство буде зроблено ще більший акцент, аніж це було до 2022 року. Такі думки висловлюються у колах моїх колег із Каліфорнії, аналогічні думки я чую від моїх знайомих з Палати представників та Сенату США.

Що мені розповіли, власне, про «Ниву». Підприємство державне. Існує вже три десятиліття. 15 років тому, як мені сказали, туди директором прийшла пані Лариса Мітіогло (сподіваюся, що я правильно запам’ятав її ім’я та прізвище). Жінка узяла підприємство з боргами близько $1 мільйона за курсом гривні до долара на той час. Нині ж річний прибуток ДП «Нива» – близько $3,5 мільйона за нинішнім курсом гривні до долара США. Великий прогрес за останні кілька років – років війни в Україні. Працює на підприємстві близько 140 осіб. Заборгованості із зарплати немає як явища. Податки до бюджету своєї держави вони сплачують справно, із бюджету підтримки не отримують взагалі, все винятково за рахунок власних сил, ресурсів та часу. Угідь у підприємства – близько 2,5 тисячі гектарів «золотої української землі», яка щороку повністю обробляється власною (!) сучасною технікою. І головне, про що мені по секрету розповіли мої партнери – із 144 підприємств НААН України, як самостійних суб’єктів господарювання державного сектору економіки, працює сьогодні лише 6. І з найбільш ефективних працюючих – саме ДП «Нива». От як тут не надавати максимальної підтримки такому ефективному підприємству, причому усілякої можливої, як з боку української Академії аграрних наук, так і з боку держави Україна загалом? Мінімум – це психологічний й правовий клімат навколо «Ниви» просто зобов’язаний бути максимально сприятливим. Таке моє переконання. Мені говорили, що якісь незрозумілі «претензії» таки періодично виникали з боку різних, скажу так, фігур, але завдяки популярності та впізнаваності «Ниви» як у районі, області, так і в країні, далі незрозумілих спроб внести дисбаланс у її роботу справа не заходила. І добре, як на мене. В умовах воєнного стану будь-яке ефективно працююче державне підприємство – вище за будь-які компліменти, це очевидно для кожного.

Повторю те, про що я неодноразово говорив у різних інтерв’ю. Для американського інвестора важливим є відчуття відсутності корупції у державі. Для нас важливо, щоб були прозорі правила гри, ведення бізнесу має бути зрозумілим та для нас прогнозованим. Будь-який американський бізнесмен-інвестор вкладатиме, так, але вкладатиме, я би так висловився, у правильну українську компанію чи підприємство. Для нас важливо обрати таку компанію, де видно гарантію її перспективності та прозорості. На компанії, що вимирають, або такі, які мають поганий менеджмент, в нас навіть дивитися не будуть. У США взагалі часто говорять про те, що саме від головного менеджера-керівника надто багато залежить і саме цей фактор підштовхує моїх досить обережних колег – американців – вкладати гроші в українські бізнесові напрямки.

Підприємство «Нива» – гарний приклад для підтримки, інвестицій і, навіть, для подяки від Заходу. Я навіть не уявляю, наскільки нелегко працювати в Україні у часи війни. «Нива» та подібні до неї – ось ті підприємства, на які США просто повинні звертати увагу. Ці підприємства утримуються під час важкого часу війни та мають чудовий менеджмент, що, повторюся, для американського інвестора грає просто колосальну роль. Це саме ті моменти, які ми спеціально шукаємо задля підтримки України та інвестування в Україну.

Як показує наведений вище приклад, державні підприємства в Україні (не лише приватні) здатні бути успішними та перспективними. Впевнений, що приклад підприємства «Нива» з Черкаської області України обов’язково зацікавить американських інвесторів, які бажатимуть вкласти свої ресурси у сільськогосподарську галузь вашої країни.

Юрій ВАНЕТИК, адвокат, політичний стратег, член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції West Support, старший науковий співробітник Claremont Lincoln University (Каліфорнія, США)

Нижче – посилання на нещодавню програму «Особистість» за участі директора державного підприємства «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН» Лариси Мітіогло.

Фото надане автором