Іуда Попов продав Київ за 140 гривень

Вулицями Києва крокував Євро 2012. Місто – гуло. Гості столиці зрощували сечею центральні вулиці столиці, а комунальні служби активно за ними прибирали. Голова КМДА Олександр Попов направо та наліво роздавав інтерв’ю, рапортуючи про успішну підготовку та проведення Міжнародного чемпіонату з футболу, але водночас акцентував на некомерційності проекту і далекоглядності своїх інвестиційних прожектів. 

Все йшло за планом. В хаосі, що був викликаний чемпіонатом, більшість невиконаних обіцянок недомера тимчасово втратили свою актуальність, проте його клерки, користуючись нагодою хаосу та ейфорії, з новою силою продовжили обробляти киян, збираючи підписи під Референдум.

І ось він - довгоочікуваний результат. Марафон збирання підписів, що тривав більше трьох місяців, фіналізовано: оброблено та обдаровано фантастичними планами на майбутнє, а також пакетиками зі стратегічними продуктами та легендарною передплатою на рік газети «Вечірній Київ», 334 тисяч мешканців міста. І після такої кропіткої роботи з обробляння пенсіонерів, Олександр Попов з гідністю повідомляє – «Референдуму бути!». Але Олександр Попов, розповідаючи про бюджет проекту, вкотре безсоромно бреше. Недомер, бравуючи голослівними обіцянками з приводу комплексної соціальної допомоги пенсіонерам та малозабезпеченим киянам, генеральним планом забудови Києва, що передбачає збереження історичних будівель міста та збільшення паркових та зелених зон, забуває… оприлюднити бюджет агітаційної кампанії.

З початку Олександр Попов публічно заявляє про те, що референдум робиться з власної ініціативи та на альтруїстських засадах самими киянами. Пізніше, розуміючи абсурдність зазначеного та відчуваючи тиск опозиції, зізнається у фінансуванні кампанії за рахунок міського бюджету. Тобто: самозванець безсоромно продовжує витрачати гроші киян на свою власну піар кампанію й досі мріє про мерське крісло.

Згідно з бліц-інтерв’ю, що провели журналісти «Радіо Свобода», кияни стверджують, що підписи за проведення референдуму збирались під всілякими приводами. Деякі запевняли, що візували свою згоду на проведення плебісциту, оновлення поштових скриньок та труб, дехто розписувався за отримання продуктового набору, але згодом люди усвідомили попівську аферу.

«Адресна допомога – це те, з чим, у першу чергу, усі згодні, особливо пенсіонери. Але люди вже не дуже вірять. Я ледве зібрала два листочки з підписами, 40 підписів. Зі мною поки що розрахувалися частково. 140 гривень дали у підписаному конвертику. Ще, сказали, буде 140 гривень», – розповіла журналістам «Радіо Свобода» одна із «волонтерок Попова».

Але є в Києві прихильники Олександра Попова, які з радістю працюють на його користь, не вимагаючи навіть 140 гривень. З деяких пір у місті таки з’явився фан-клуб Попова, члени якого наполегливо обдзвонюють киян, цікавляться думкою про Голову КМДА та, в разі отримання негативної відповіді, відчайдушно намагаються переконати в протилежному. Шкода тільки, що сам Олександр Попов таку соціальну допомогу відхиляє й знатись зі своїм новоявленим фан-клубом не бажає, про що й повідомляє ЗМІ.

Натомість невгамовний господарник заводить нову побрехеньку про капітальний ремонт 290 найзанедбаніших київських дворів, будівництво підземного тунелю під Подолом та переконливо стверджує про термінову необхідність реконструкції Гостинного Двору. У який спосіб Олександр Попов збирається виконати свої обіцянки та де планує знайти бюджет на ці проекти - невідомо, адже навіть сто п’ятдесяти мільйонів гривень з міського бюджету та 14,6 млн. з національного йому не вистачило для того, аби привести до ладу навіть територію навколо «Олімпійського». Стан будівель навколо стадіону найжахливіший, шкода лише, що поповці не придумали для гостей столиці сталкер-екскурсії по околицях головної спортивної арени України. Організація подібних екскурсій суттєво б підвищили рейтинг Києва в очах європейських гостей.

Шкода одного: мешканці Києва, продавши Олександру Попову свої підписи, рідне місто та майбутнє своїх дітей за 140 гривень, до сих пір не розуміють, що «паханів ставленник» Олександр Попов безкарно розпоряджується їхніми грошима, ганебно бреше, руйнує місто, продає землі за безцінь усіляким ахметовим. Також вони не усвідомлюють, що можуть змінити цю ситуацію на краще і що саме від них залежить факт зникнення Попова з горизонту киян навіть сьогодні. Треба лише об’єднатись і не продавати свою совість.

Сергій ПУПОК