Експерт: втрата інтелекту нації – страшна річ
- Подробиці
- Опубліковано 04.09.2011 20:02
-
Автор: Конфлікти і закони
- Переглядів: 4912
Україна - єдина у світі держава, що не опікується своїм майбутнім. Наразі складається враження, що влада в державі опікується лише доходами своїх представників та накопиченням багатства для власних родин. А от інші мешканці держави, це – механізми для того, аби наповнювались кишені олігархів і олігарчиків. Та й усе реформування, яке так пафосно проголосили провладні партії – механізм розподілу державного багатства до кишень представників ПР. І жодних реформ на покращення життя тих, хто сьогодні ще в змозі сплачувати податки.
Але вже за декілька десятиліть в країні нікому буде платити податки взагалі, оскільки суспільство старішає, народжуваність – падає, а молодь, яка наразі могла б будувати майбутнє, з прагматичними цілями дивиться у бік Евросоюзу та США, оскільки не бачить своєї перспективи в державі під назвою Україна. І остання статистика жахає: 85% молоді мріє у будь-який спосіб виїхати з країни. І що держава матиме через декілька десятиліть?
На жаль, якщо влада і надалі проводитиме своє реформування в контексті погіршення життя в суспільстві, вже за 20 років у країні лишаться немічні старі люди, алкоголіки і наркомани. Усі ж, хто бажає жити нормально, вже існуватимуть за теренами кордонів держави Україна. То ж до чого веде влада Партії регіонів? До знищення суспільства і держави як такої? Чому влада так безпечно виживає з країни молодих осіб, які не бачать у цій державі перспектив, оскільки не можуть знайти гарно оплачувану роботу, не мають можливості навіть мріяти про своє житло, а головне - не відчувають себе у цій країні вільними і потрібними?
Про ці та інші проблеми «Конфлікти і закони» поспілкувались з президентом Міжнародної благодійної організації «Фонд сприяння розвитку здібної та обдарованої молоді» Миколою Дроботенко.
Пане Миколо, Ви опікуєтесь обдарованою молоддю. Але який стан в Україні зараз саме з «обдарованими», адже, як показує практика, ті, хто бажає вчитись – не мають можливості вступити до ВУЗу, а ті, які туди йдуть, найчастіше хочуть отримати не знання, а диплом…
- Насправді я б не ставив питання у такий спосіб, оскільки переважна більшість української молоді значно розумніша і прагматична, ніж була 15-20 років тому. А нинішні молоді люди бачать перспективу, усвідомлюють своє місце в світі, який все більш глобалізується, і тому, не знаходячи в державі підтримки своїм ідеям і самореалізації, починають шукати застосування своїм знанням і собі в інших державах, оскільки в інших державах для них ці умови створюють.
Треба усвідомлювати, що для молоді кордонів не існує. І це є позитивом з точки зору конкретної особистості. Але якщо виходити з державницьких позицій, то наразі держава не цінує той інтелектуальний потенціал, яким вона володіє. На жаль, за всі 20 років незалежності нашої держави не створено необхідних умов для того, аби молодь могла реалізувати себе і свої знання на користь саме держави Україна. Так, певна частина молоді йде працювати у бізнес. Дехто робить спробу реалізувати себе у державних структурах. Але в той же час потрібно усвідомлювати, що молодь хоч і амбіційна, але через вік не завжди усвідомлює відповідальність за свої вчинки.
Це добре можна побачити, дослідивши ситуацію з «молодою командою Черновецького». Цих молодих осіб використали, переклавши на них усю відповідальність, а вершки зняли старші, більш хитріші. Проте відповідальність лежить на тих, хто ставив свої підписи. І тепер вони змушені ховатись лише через те, що вони не усвідомлювали відповідальності перед суспільством і Законом, оскільки не мали елементарного життєвої школи, належних знань і досвіду, щоб не робити хибних і протиправних дій.
Ось Ви зазначили, що держава недооцінює потенціал молоді. Але з погляду, як влада себе поводить, можна дійти висновку, що це – цілеспрямована і прагматична політика влади для знищення суспільства і ліквідації держави у майбутньому…
- На жаль, повинен з цим погодитись. І хочу нагадати владі, що Ярослав Мудрий шукав розумних і талановитих людей, збирав їх, давав можливість вчитись і розвиватись, реалізовуючи і розкриваючи свій потенціал. І наразі історія знає велику кількість видатних постатей того часу, які прославили не лише ім’я Ярослава Мудрого, але й згодом нашу Україну. А на сьогоднішній день держава втрачає розумну і талановиту молодь. Їх із задоволенням чекають в інших країнах, оскільки там цінують тих, хто закінчує КПІ, університет ім.Т.Г.Шевченка, Києво-Могилянську академію та інші навчальні заклади України. Проте наш Фонд діє у напрямку, аби заохочувати молодих людей лишатись в Україні.
А в який спосіб можна рухатись у цьому напрямку, коли усвідомлюєш, що влада проводить геноцид українського народу і зовсім не зацікавлена у тому, щоб молоді люди нормально жили і розвивались в Україні, оскільки нинішній владі потрібні раби, а більшість молоді – це свободолюбиві і розумні люди, які без вагань їдуть з тоталітарної країни без майбутнього?
- Як не дивно це звучатиме, але ми теж не можемо розраховувати на державну підтримку. Розроблена нами програма підтримки обдарованої молоді «Шлях розвитку» спрямована на закріплення і самореалізацію молоді вже сьогодні і у нас в країні. І ми працюємо з молодими людьми, постійно даючи їм зрозуміти, що наша країна має більші перспективи для них. Але потрібно докласти спільних зусиль для певних змін, і все буде добре. Що ж до держави, то навіть Державна цільова програма роботи з обдарованою молоддю і та не працює як слід.
Так, наприклад, ми створимо банк даних обдарованої молоді. І кому він потрібний? Світові – так! А коли він буде потрібний державі Україна? Чи здатні ми цінувати і ефективно використовувати ці данні? Навіть Путін, коли зустрічався з нашими студентами університету ім. Т.Г. Шевченка, зазначив, що він чекає на наших талановитих молодих людей в Росії, зазначивши, що для них у Росії будуть створені найкращі умови.
Таку ж політику проводять європейці, американці та інші держави, які хочуть, щоб їхні держави і економіки розвивались. А от в Україні державницького бачення використання цього скарбу – нуль. Ті, хто відповідає за молодіжну політику в Україні, опікуються будь-якими проблемами, але не вирішують актуальні для молоді питання. Та і не тільки молоді. Всі сфери життя в країні дуже пов’язані між собою, дуже залежні. Це - живий організм. Хіба збільшення пенсійного віку не впливає на сьогоднішню молодь? Хіба сприяє прийняття запропонованих змін отриманню першого робочого місця після закінчення навчання? Існують інші шляхи і методи виконання умов країн-партнерів, і навіть стратегічних, і навіть МВФ, - який надає владі гроші. Гра «в одні ворота» вже недопустима. Врешті решт – все це несе загрозу національним інтересам держави.
Пане Миколо, але давайте говорити відверто: в Україні молодь – одна з незахищених верств населення. Спочатку люди отримують освіту, вкладаючи батьківські гроші в навчання. Але по закінченню вищого навчального закладу або не можуть влаштуватись за спеціальністю, або їм пропонують таку заробітну плату, за яку в Україні не проживеш. Та й на житло молода людина (особливо створивши родину) розраховувати не може. То ж що молодь може утримати в цій країні? Та й навіщо, якщо перспективи забезпеченого вільного і якісного майбутнього немає?
- Колись, за радянських часів, існувала плановість ведення економіки. Тоді будо все чітко і зрозуміло - скільки державі потрібно юристів, економістів, програмістів та інших спеціалістів. На сьогоднішній день в Україні попит на спеціалістів певного фаху менший, аніж ми маємо випускників того чи іншого ВУЗу. Тож, коли молода людина( не забуваємо про їх розум і прагматизм), виклавши за навчання чималеньку суму, шукає роботу, її чи не найпершою метою є повернення вкладених коштів. Переважно батьківських! Це правильно - і це добре! Тоді виходить, що такий молодий спеціаліст отримує диплом не заради знань, які можна використати і для держави, яка тебе вчила і виховувала, а заради швидкого повернення вкладених коштів. Будь яким шляхом. Наразі треба частіше працювати з молоддю, говорити про зміну таких мотивацій, якщо вони переважають, змінювати її ціннісні орієнтири, якщо вони такі.
Але, вибачте, молодь дивиться на колишніх комсоргів, які наразі при владі і мета яких – отримати якомога більше баришів, і усвідомлює, що бажає жити так само - добре. А Ви зазначили, що більшість талановитих осіб – прагматики. Тож чому вони повинні поводити себе інакше?
- Втрата інтелекту нації – страшна річ. І будь-яка влада країни, якщо вона взагалі прагне зростання її могутності і, врешті-решт - існування, повинна нарешті почати опікуватись молоддю. Інша річ, що ті комсорги, про яких ви згадали, відчувають конкурентів у молодому поколінні, а не партнерів, послідовників. Тому і не створюють умов для їх закріплення і розвитку в Україні. Або вибірково – для своїх. А вони не завжди виявляються найкращими. Проте , любов до Батьківщини, до своєї землі повинна бути вищою за гроші. І саме так потрібно виховувати всю молодь. Тоді у країни з’являється шанс на майбутнє.
Але статистка зазначає, що більше 85% обдарованої молоді шукає можливість для виїзду в інші країни. Про яке майбутнє країни можна говорити?
- Так, статистика повідомляє про те, що не лише молодь, а й більшість людей працездатного віку наразі готові шукати долі за межами країни, оскільки люди переконані, що там створені кращі умови для самореалізаці. Але ми, коли працюємо з молоддю, завжди доводимо, що в Україні при певних умовах стати бізнесменом, політиком значно простіше, ані ж в іншій, чужій країні. Особливо тим, хто вчився за кордоном, що при створенні необхідних умов, в Україні реалізувати себе легше. Перспектива, якщо молодь живе не одним днем, завжди існує. Тим паче, якщо молоді люди сформовані в команди і працюють за командним принципом. Але, і це потрібно усвідомлювати, молодь потребує підтримки і допомоги. Якщо держава і люди , які знаходяться у неї на службі і надалі проводитимуть політику бездіяльності у питанні молодіжної і кадрової політики, тоді шлях до процвітання і зростання добробуту людей в цій державі буде довгим і тернистим. Разом ми повинні і можемо змінити ситуацію на краще. Бо ми того варті !
Також з цієї категорії...
Провладні телеканали маніпулюють інформаційною брехнею
25 сент. 2012 г.
Разрыв шаблона
6 июл. 2014 г.
Законопроект 7163 жахає
16 янв. 2018 г.
Набираючі популярність...
Пропаганда та залякування - як...
3 нояб. 2024 г.
СБУ затримала коригувальника російського гру,...
4 нояб. 2024 г.
Поліція Києва розпочала кримінальне провадження...
4 нояб. 2024 г.
Останні новини
Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 4 листопада розповів про наступні актуальні ситуації на фронті:
Коментарі