​Віталік і Вова та Києва забудова, але до чого тут доля януковича?

Пафосні заяви почали лунати з боку організованого злочинного угрупування імені київського мера. З якогось дива з боку структури, котра вже понад сім років ґвалтує Київ, розказуючи, що кияни є мазохістами, котрі люблять сидіти без гарячої води, обожнюють відсутність опалення, нечищені взимку дороги і вулиці від снігу, а в інші пори року - на повні груди із задоволенням заповнюють свої легені димлою, що постійно стоїть у повітрі (доводячи світу, що перетворити Київ з паркової зони в місце під крематорієм - легко), почали лунати погрози у бік іншого організованого злочинного угруповання - зелених кхмерів.

З Київського Хрещатику у бік Банкової голосно заявили, що зелені кхмери ведуть себе як януковичі, а, отже, так і закінчать. Що сказати? Правду говорять у Кличко: кожний знахабнілий тиран або гопнік таки наривається на те, що заслуговує. Тут вже й не посперечаєшся.

А з іншого боку, як протистояти Банковій, коли за спиною купа схем по розкраданню коштів, договорняків з забудовниками та підрядниками, котрі будівництво будь-якого мосту перетворюють на проект вселенського масштабу неначе з центру Києва запускають марсохід? Певна річ, що не по глобальності, котрій позаздрить і Маск, а по вартості. Та кого те хвилює, коли все зав’язано на круговій поруці і всі задоволені? Тим не менш, у Кличко говорять про переслідування і проявляють президентські амбіції.

Обшуки у колі особи, що посадила себе у крісло київського мера, особисто ним і його оточенням були сприйняті буквально як політичний тиск з боку особи, що засіла на Банковій.

Але чим Віталік міг перейти дорогу Вовочці? У них обох гарні стосунки з клептократами, з представниками ОПЗЖ в парламенті, з забудовниками та навіть думають вони - однаково: ні перший, ні другий без написаного сценарію фразу не завершить.

Хоча, як показує практика української дійсності, аби претендувати на посади, не обов’язково мати дар красномовності, а подекуди і знань та навичок. В Україні людина з довідкою з психічної лікарні може стати вченим, що доведено Ківою, та депутатом ВР, а за такою схемою, що до посади мера, що до президента - рукою подати.

В Україні ж такий чудовий закон про вибори, що виборці за цим законом, тим, хто вирішив узурпувати владу, - не потрібні. Ні, для легалізації мерзоти таки необхідно оплатити сітку певних осіб, які обов’язково прийдуть на дільниці і проголосують, але інші виборці вже нікого не хвилюють, бо немає в українському законодавстві мінімальної явки. От і уявіть: чотири макаки домовились з шимпанзе (що сидять вище у владних коридорах), що будуть себе на вибори пхати. Ці макаки - нікому не цікаві, і люди голосувати за них - не хочуть. Але макаки виставляють свої кандидатури і для проформи - запрошують трійку людей, а також інших претендентів - шакалів, але як технічних кандидатів. А в комісіях ДВК в основному теж шакали сидять - представники великої кількості неіснуючих партій, які залюбки на вибори продають свої місця у ДВК, ТВК та ОВК цим макакам. А макак це і влаштовує. І от проводять вибори. І роблять так, щоб у людей, які наче є у списку, - голосів було менше, а от скільки у макак - значення не має. І тоді один макак може оголосити себе мером. Що і сталося у Києві. А кияни, розуміючи, що не влаштовують їх кандидати макак, на дільниці не прийшли. Зате прийшли ті, кому макаки по сітці заплатили.

Безумовно, у думаючих людей виникне питання: а хіба обирають не серед тих, кого висуває народ? Однак, відповідь очевидна - ні. Маючи адміністративний ресурс, кримінальні і владні зв’язки, ті, хто одного разу зачепився за крісло випадково (через благословення у Відні), тепер зубами і грошима сітку проплатить, а у Київраду справжніх людей - не допустить.

Так і сталося: переобрав себе Віталік у першому турі і спочатку навіть у другий тур погратись хотів. Але йому на вушко хтось по-секрету нашепотів, що, хоч другу обізяну, котра Попов, народ не любить, але на фоні ненависті киян до Кличка з дуру кияни можуть прийти і проголосувати. А тоді вже жодна сітка проплачена не врятує, бо може статись, що кияни масою видавлять. І одразу у Віталіка нарахувалось понад 51% підтримки виборців і він запхнув свою масу знову у крісло мера.

І сидів він у тому кріслі - зручно. В унісон з Вовочкою: разом домовлялись про схеми, разом і права громадян порушували, разом і демонстрували, що локдауни то - для гоїв. А от якщо Віталіку треба, то він і при закритих кордонах операцію у Німеччині зробити може. Звісно, хтось може поцікавитись: як, якщо для цього треба мати або дозвіл на проживання, або громадянство? Але на ці питання Віталік нікому відповідати не збирався і не збирається. Як і не звітував, як гарно заробили всі, кому треба, за ці два роки локдаунів і порушення прав українців і киян безпосередньо. Ну а те, що певна кількість киян померла, коли Віталік вирішив, що транспорт ходити не повинен, оскільки люди не могли доїхати до лікарень, а до Німеччини (на відміну від нього) - і поготів, Віталіка як не хвилювало, так і не хвилює.

Однак сильно він почав перейматись, коли ОПГ зелених кхмерів вирішило показати силу щодо ОПГ імені мера. І чомусь стали у мера лякати Зеленського долею януковича. А чим ОПГ київське відрізняється від ОПГ зеленого кхмера? І там і там - люблять кримінал і гроші, і в одній і в іншій співпрацюють з представниками ОПЗЖ, а Володимир Кличко і Оксана Марченко навіть стали хрещеними батьками дівчинки того ж ОПЗЖесного Шуфрича.

Так в чому різниця, коли підхід до влади і грабунку у обох ОПГ - однаковий? Чи, може, Віталік думає, що кияни, які (завдячуючи і йому) повтрачали роботу і дохід, стануть закривати його своїми грудьми від щупальців з Банкової? Невже у Кличко переконані, що кияни, яким він вже не перший рік показує бетонний середній пальчик у вигляді великої кількості забудов, перетворюючи Київ на кам’яний мішок та знищуючи усе зелене, що дарує повітря, та підуть захищати такого правильного боксера?

Але, видко, у тих, хто колись був у опозиції, а тоді став владою, а нині - знову наче опозиціонери, якось є впевненість, що українці, і кияни зокрема, таки повні лохи і хочуть, аби ними керували бандити, кримінальні авторитети та проросійсько налаштовані мерзотні особи, котрих все, що цікавить, це - як роздерибанити київську землю, а киянам - погіршити обслуговування ЖКХ, при цьому значно підвищивши їхню вартість.

Нє, звісно, що Віталік, можливо, думає, що от підвищить киянам ще оплату за проїзд, а тоді - покличе їх собі на підтримку. А вони замість того, аби хліба купити, чи дітям цукерок, поїдуть міським дорогим громадським транспортом захищати самообраного мера від такого ж, люблячого схеми, особливо «велике крадівництво» і ОВГЗ - Зеленського.

І, справді, чому особі, котру ЗМІ пов’язували з кримінальними авторитетами, та нині не лякати іншим криміналом, але на Банковій, долею януковича, наголошуючи на президентських амбіціях, та ще й прикриватись киянами? Пафосний піар пафосних заяв завжди знаходить чиїсь вуха. А от до Зеленського питання: а там зовсім не бояться, що, проводячи обшуки у Кличко, можуть вийти на самих себе?

Роксолана МАЙ, «Конфлікти і закони»